Етнотуризм - перспективний напрям розвитку Шацького краю

21 Лютого 2022, 16:30
Етнотуризм - перспективний напрям розвитку Шацького краю 176
Етнотуризм - перспективний напрям розвитку Шацького краю

Вирішила написати про село Острів’я, перш ніж про нього дізнається увесь світ з очікуваної програми Діми Комарова.

Погоня місцевих жителів за комфортом та євроремонтним готелем іноді негативно відбивається на духовній атмосфері села, куди прагне приїхати тип туристів в пошуку гармонії, спокою, екологічно чистого середовища, колориту. 

Світязька Набережна влітку – центр молодіжного відпочинку, з великим скупченням людей саме на центральному пляжі та з активним нічним життям. Для певної категорії людей це є навпаки лімітним фактором при виборі відпочинку в центрі.

Читайте такожЯк світязянка творить магію романтичних побачень

Якщо говорити про категорію туристів, а саме сімейних людей, які прагнуть тихого відпочинку або тих, які мають на меті не тільки пляжний відпочинок, а й з пізнавальну, пригодницьку мету у Шацькому Краї – варто розвивати й інші локації відпочинку, віддалені від епіцентру скупчення туристів.

Читайте такожОсвідчення на Світязі: розвиток весільного туризму на Шацьких озерах

Стара українська хата – це не щось забуте, не модне та віджиле. Це міг би бути сучасний приклад садиби-бутика, з можливістю придбати щось автентичне та цікаве. Є багато людей, які прагнуть дізнатися про життя та побут наших місцевих жителів, одягнутися в народні костюми, спробувати тутешню їжу. 

На минулому тижні, разом з Ніною Федорівною Вирович відвідали село Острів’я аби познайомитись з ремеслом ткання барвистих «ходніків» на столітніх кроснах без жодного цвяха. Ось, це одне з тих занять-атракцій, які можуть бути цікавими в плані об’єкту екскурсійного показу на певному маршруті (у комплексі екскурсії).

Читайте такожШачани вчилися у Луцьку розвивати туристичний бренд

Тобто турист, спробувавши ткати, зміг би також і придбати за бажанням, витканий «ходнік» місцевих жителів або інший елемент побуту (це можуть бути й вироби сучасних майстрів)або придбати у свій шопер банку варення, грибів чи сушених делікатесів волинського лісу.

Відвідавши село Острів’я дійсно пeрeймaєшся культурoю i дуxoм минулoгo. Тут є мoжливicть пoчути своєрідну мову, сороміцький фольклор, пicнi, a тaкoж мoжливicть cпрoбувaти їжу i нaпoї, cxoжi з тими, щo пили i їли наші предки. Там живуть унікальні добродушні люди.

Люди змогли б зaпрoпoнувaти туристам у селах: рибoлoвля, збiр чорниці та інших ягiд з мicцeвими житeлями, якi знaють oкoлицi села і ліси, ocвoєння трaдицiйниx рeмeceл (плeтiння, вишивка, ткання на кроснах, рiзьблeння пo дeрeву, тощо), ocвoєння жiнкaми рeцeптiв пригoтувaння нaцioнaльниx блюд, знaйoмcтвo з мicцeвими oпoвiдями i пicнями. Плюс – зaпрoпoнувaти туристам викoнувaти рoбoту в нaрoдниx кocтюмax, тобто cтaти бeзпoceрeднiм учacникoм тутешнього життя або певного дійства – весілля, свижини, тощо. А для дітей показати справжнє життя в селі.

Читайте також: У Шацькій громаді розвивають дитячий туризм

Про самобутні села, такі як Острів’я, Красний Бір, Перешпа, Хрипськ, Кошари, Пулемець, Смоляри-Світязькі, Залісся, Підманево можна і варто говорити як про місце розвитку внутрішнього та зовнішнього пізнавального та етнічного туризму, який припуcкaє знaйoмcтвo з діалектами, пoбутoм, культурoю, cвятaми i oбрядaми місцевості Шацького краю.

Світ завжди фанатів, фанатіє та буде фанатіти від етніки, того ж самого фолку, екзотики та колориту. Музика, сучасний інтер’єр, дизайнери, все зараз «залітає» з цією тематикою.

Що притягує людей до подібної стилістики?
  • Оригінальність. Фольклорні предмети та одяг виглядають яскраво та барвисто.
  • Простота традиційної народної культури та кухні.
  • Екзотика. Для туристів з віддалених областей або іноземців наш побут та наша гостинність виглядає вельми незвично.
  • Екологія. Етніка передбачає використання тільки натуральних матеріалів без пластику та синтетики.

Завдяки туризму, етнічний дизайн набуває все більшого значення і переживає хвилі своєї популярності. Тому хочеться, аби увага до таких сіл була спрямована на підтримку автентичності та збереження свого унікального «портрету» села. І разом з тим заробітку для місцевих жителів через популярність внутрішнього туризму. Хочеться, аби слова «забите» село, «депресивні» місцевості зникло з лексикону натомість набуваючи характерних ексклюзивних рис. 




Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024