Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на логістику
679 
Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.
7% компаній зазнали прямих втрат, 41% − непрямих через зриви постачання та зростання цін, ще 43% відчувають реальний ризик. Такими є результати дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, передає Бізнес.Район.
У опитуванні взяли участь 465 підприємств.
«Тобто лише кожне десяте підприємство може сказати, що атаки на логістику його не стосуються. Це пояснює, чому наслідки атак відчуває набагато ширше коло компаній, ніж ті, чиї склади безпосередньо постраждали: удар по одному логістичному вузлу розходиться ланцюгом постачання далеко за його межі. Найсильніше це б’є по витратах−, − зазначає співавторка дослідження та виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Значний вплив на ціни на сировину та ресурси відзначають 44% підприємств, на вартість транспортування − 43%. Дещо рідше йдеться про постачання клієнтам і терміни доставки (37–38%), зберігання продукції та наявність сировини (31–33%).
Якщо ж врахувати й помірний вплив, то за кожним із шести аспектів його відчувають 87–91% компаній. Інакше кажучи, ланцюги постачання здебільшого не зупиняються і товари фізично не зникають, але підтримувати їхню роботу стає дедалі дорожче.
Коли йдеться про те, чого бізнес чекає від держави, одностайність вражає: кожен із десяти запропонованих заходів підтримує більшість підприємств, від 65% до 80%.
Лідирують такі заходи:
- компенсації та страхування воєнних ризиків (80%),
- фінансова підтримка для відновлення після атаки, фізичний захист складів і збереження операційної спроможності (по 78%).
Проте схвалити захід від держави і вважати його нагальною потребою − не одне й те саме. Якщо підприємствам запропонувати обрати лише три найважливіші заходи, то відповіді такі:
- компенсації і страхування воєнних ризиків (38%),
- фізичний захист складів (35%)
- фінансова підтримка для відновлення, тобто пільгові кредити і відтермінування податків (32%).
При цьому серед 213 підприємств, які вже постраждали прямо чи опосередковано, фізичний захист складів критично важливим називають 44%, тоді як серед решти − 30%.
За географічним розташуванням бізнесу оцінки різних заходів допомоги різняться. У Центрі України, куди нині спрямована значна частина атак, бізнес робить ставку на превенцію: фізичний захист критичним називають 44% підприємств, компенсації − 34%.
На Сході обидва показники високі й майже рівні (57% і 54%), тобто тут потрібне і те, і інше одночасно. Зовсім інакша ситуація на Заході та Півночі, де компенсації випереджають фізичний захист на 15–17 процентних пунктів.
Пріоритети превенції та компенсацій за регіонами
У межах дослідження також провели онлайн фокус-група.
«Підприємства вже самостійно адаптуються до ризиків: розосереджують запаси між кількома локаціями та регіонами, використовують орендовані майданчики, створюють запаси критичної сировини, шукають альтернативних постачальників і маршрути та обмежують публічну інформацію про розташування складів. Окремі компанії частину запасів зберігають за кордоном», − розповів співавтор дослідження та старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
Учасники фокус-групи підтвердили основні висновки опитування й додали кілька уточнень:
- Можливості захисту залежать від розміру підприємства: великим виробничим компаніям складно забезпечити повноцінний захист без участі держави. Водночас малому бізнесу, який часто працює в орендованих приміщеннях, бракує коштів. Тому для забезпечення захисту потрібні співфінансування, пільгове фінансування та гранти.
- Швидкість допомоги не менш важлива, ніж її розмір. Підтримка має надходити тоді, коли підприємство ще може відновити роботу або перемістити виробництво. Тривалі процедури можуть суттєво зменшити практичну цінність навіть значної компенсації.
- Наявне страхування воєнних ризиків не завжди відповідає потребам бізнесу: для великих підприємств ліміти покриття можуть становити лише невелику частку можливих збитків.
Читайте також:
- Еко
«Ноосфера» розпочала шостий антарктичний сезон: які дослідження запланували українські полярники
- Еко
На дні Каховського водосховища верби виросли до дев’яти метрів: науковці досліджують нову екосистему
- Історія
На Полтавщині завершився масштабний етап геофізичних досліджень Більського археологічного комплексу
- Еко
Фахівці дослідили поселення мідії у Тилігульському лимані
- Еко
На Херсонщині виявили вид хижих комах, раніше не відомий для фауни України