Локачі: комфорт відпочиваючих та зарибнення водойми – в пріоритеті рибальської спілки

29 Червня 2019, 14:33
989

Гордість райцентру – мальовнича водойма, яка виблискує із південної сторони селища.

Тут місцеві жителі купаються, засмагають, а ще – проводять час із вудочками. І аби відпочинок на природи був дійсно змістовним, тутешні ентузіасти – члени «Локачинської рибальської спілки», докладають немало зусиль.

Віднедавна (з травня 2018 року) в громадської організації новий голова. Цей статус на загальних зборах майже одноголосно довірили депутату районної ради багатьох скликань Сергію Петровичу Ліннику. І, здається, не прогадали, адже досвідчений самоврядник правильно розставляє пріоритетні цілі на новому для себе місці.

Наше спілкування з паном Сергієм відбувалось якраз на березі ставка, де він і сам любить порибалити. Чоловік відразу звертає мою увагу на ідеальну чистоту навколо. Каже, тутешні рибалки власним прикладом привчають населення до порядку. До слова, минулої весни кілька десятків небайдужих організували тут масштабну толоку: зрізали старі верби на прибережній смузі, розрідили кущі, позбирали і вивезли гору сміття.

«В чистоті приємніше відпочивати – і дорослим, і дітям. Було б добре, якби кожен це розумів й не забував про елементарну культуру. За усіма, звісно, не встежиш, тож подібне неподобство на березі інколи бачиш. Та ми цінуємо і підтримуємо порядок, завжди роблячи зауваження тим, хто цим нехтує», – говорить співрозмовник, підбираючи на одній із галявин чиїсь недавні «автографи» у вигляді пляшок з-під пива та окурків.

Варо зазнчити, що територію водойми рибалки періодично обкошують. А цьогоріч до благоустрою пляжу залучили й працівників комунгоспу. Видно й те, що навколо ставка встановлені мішки для сміття, а при в’їзді – великі металеві урни. Тут є також лавочки, бесідка та приладдя для приготування юшки й шашлику, які хтось облаштував прямо на березі. Такі ініціативи Сергій Петрович тільки підтримує, бо це, мовляв, – елементи благоустрою та комфорту.

Рибальський сезон в Локачах – у розпалі. Поблизу водойми нині можна побачити з вудочками не тільки дорослих, а й малечу – хлопців і навіть дівчат. До речі, за пропозицією Сергія Лінника, дітям до 14 років дозволли рибалити безплатно. Проте, усім постійним відвідувачам, незалежно від віку, відоме неписане правило: дрібну рибу слід випускати (за винятком плотви, окуня тощо), аби та підросла. Власне, примноження фауни, як неодноразово наголошує мій співрозмовник, дуже важливий аспект діяльності рибальської спілки.

«Торік ми запустили тонну малька: карася, коропа, товстолоба. Зарибнення провели і цієї весни. Щоб на водоймі не господарювали браконьєри, чи хтось рибалив без спеціального посвідчення (такі має кожен член спілки), мобільна група з п’яти-шести осіб періодично виходить на перевірки. Водне плесо можна добре оглянути і в темну пору доби, бо біля будки рибака встановили два потужні освітлювачі (невдовзі такі будуть і з протилежної сторони ставка). Сторожа, як це було раніше, не беремо, бо ці гроші, вважаю, можна використати раціональніше, ну, скажімо, закупити ще малька коропа (осінню втілимо цей задум). А на зиму в місця для купання плануємо завезти пісок на лід, щоб коли той розтане у плеса було піщане дно» – каже Сергій Петрович.

На жаль, фінансовий ресурс спілки нині дуже обмілів: щорічні членські внески у 300 гривень здали лише 45 осіб (раніше таких було втричі більше). Тож якихось глобальних проблем, от як, приміром, ремонт аварійного мосту, за ці гроші не вирішити. Та і не в компетенції це рибальської спілки. Хоча Сергій Лінник, як депутат районної ради, вже неодноразово підіймав це важливе питання на сесіях, звертався й до місцевої влади. Але оскільки в цього об’єкта досі не має господаря, справа так і не зрушила з мертвої точки. Тут навіть перил ніхто не встановив. Обмежились лиш попереджувальною табличкою.

«Торік дірява шлюза вже настільки пропускала воду, що через нестачу кисню міг відбутися мор риби. Потрібно було негайно діяти. Понад 12 тонн крейди з колишнього карбідного заводу наші хлопці (Валерій Черняк, Микола Рожко та інші ентузіасти) завантажили в мішки і замостили ними пробоїни під мостом та перекопи, де вода входить у ставок. Рівень відразу піднявся, що забезпечило належні умови для фауни», – говорить співрозмовник, відразу демонструючи, як виконані ці роботи, і дякуючи кожному, хто простягнув руку допомоги (своїм колегам – рибалкам, також приватному підприємцю Сергію Попку та начальнику Локачинського газового родовища Івану Яковіву, які надали техніку).

Згуртований колектив однодумців на чолі із Сергієм Лінником, люди, які люблять та цінують природу – ось та рушійна сила, що дійсно оберігає і робить перлину Локач кращою для себе і прийдешніх поколінь.

1

1

1




Павло КОСТЮЧКО

Фото автора

Коментар
24/06/2024 Неділя
23.06.2024
22.06.2024
21.06.2024