У яких випадках голова фермерського господарства зобов'язаний сплачувати єдиний внесок

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

Про це інформує сектор комунікацій ГУ ДФС у Волинській області

Голова фермерського господарства, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе щокварталу до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачує єдиний внесок у випадках, якщо він:

•   зареєстрований як фізична особа – підприємець;
•   є членом фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа (про що зазначено в установчому документі – Статуті) та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Водночас, якщо голова фермерського господарства є засновником або іншою визначеною в Статуті особою, при цьому згідно з Статутом не є членом такого господарства, то він не є платником єдиного внеску у розумінні п. 5 прим. частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згідно з абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства), зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України, є Закон України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 973).

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – Статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства) (частина четверта ст. 1 Закону № 973).

Частиною третьою ст. 8 прим. 1 Закону № 973 передбачено, що головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім’ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа – підприємець.

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу – підприємця в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Голова фермерського господарства, зареєстрований як фізична особа – підприємець, зобов’язаний сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464, як для фізичних осіб – підприємців. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено пп. 2 та 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

Водночас фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта ст. 1 Закону № 973).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа (частина перша ст. 4 Закону № 973).

При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів, вичерпний перелік яких визначений частиною третьою ст. 3 Закону № 973. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом) (частина перша ст. 27 Закону № 973).

Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як юридична особа, є членом такого господарства, про що зазначено в Статуті, та не належить до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, то він зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 і сплачувати єдиний внесок за себе у порядку, встановленому Законом № 2464 для членів фермерського господарства. Базу нарахування єдиного внеску для таких осіб встановлено п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.