Як у Луцьку відбувався WEST MEDIA FORUM 2019: брендам потрібні медіа

У Луцьку провели четвертий WEST MEDIA FORUM 2019: брендам потрібні медіа.

Гравці ринку реклами – журналісти, редактори, маркетологи, піарники та підприємці зібралися в «Адреналін Сіті», аби обговорити нові тренди та дізнатися, як ефективно співпрацювати.  Організувало форум інтернет-видання Бізнес.Район у партнерстві з бізнес-академією PMBA.

Пітримку Форуму цьогоріч надав Фонд розвитку ЗМІ.

На початку організаторка та модератора форуму Наталія Пахайчук подякувала всім, хто допоміг організувати дійство та всім партнерам. Окрім того, розповіла детальніше про мережу Район.in.ua та Бізнес.Район.

Мережа має 24 сайти в кожному районі Волинської області та у шести районах Рівненської області.

Наталія Пахайчук

«На форум завітали гості-журналісти, редактори, менеджери з реклами з інших областей, тому запрошуємо з нами співпрацювати та розвиватися разом. Наше нове видання Бізнес.Район є майданчиком для комунікацій місцевого бізнесу. Адже коли є вакуум інформації, важко розуміти, що відбувається на ринку, як розвиваються конкуренти, що відбувається в економіці регіону. Також це майданчик для реклами B2B. Наше завдання – допомагати сталому розвитку і добробуту Волині», – зауважила Наталія Пахайчук.

Потім перейшли до першої панелі. Gaygysyz Geldiyev (Гай Гелдієв), Тетяна Кулькова та Ольга Євстігнєєва розповіли про ЗМІ та бізнес, тобто як ефективно співпрацювати.

Медіа-менеджер Гай Гелдієв поділився п’ятьма причинами, чому медіа потрібні бізнесу, а бізнес медіа, загалом розповів, чим живуть медіа у світі.

«Ми вирішили відкрити компанію, яка допомагатиме медіа створити конкурентоспроможну модель, яка витисне з ринку політичні медіа, які існують на українському ринку. Ми соціально-відповідальний бізнес», – розпочав спікер.

Гай розповів про монетизацію, яка існує на західному ринку, про мейнстрими.

«Їх я взяв п’ять – це підписки, внески, членство, реклама та державне фінансування (зазвичай для суспільних мовників або державних мовників). Моє улюблене медіа Guardian Media Group. Вони в 2000 роках перші почали йти до діджиталізації. Зараз вони роблять багато всього. Мають модель про членство», – наголосив Гай Гелдієв.

Також пояснив про джерела грошей – внески, членство та підписки.

Маркетинг-директорка FinTech-журнала «PaySpace Magazine» Тетяна Кулькова розповіла, як зробити медіа амбасадором бізнесу. Як зробити так, аби люди приходили і казали: «Знаєте, ця компанія класна та крута».

Вона поділилася, як знайти своїх, як побудувати відносини, як виміряти всі активності, які роблять компанії в медіа задля того, щоб зростали продажі та розвивалися.

Тетяна Кулькова порадила, як вибрати медіа.

«Дуже важлива аудиторія, охоплення, проте й воно не так важливе, як тематичність. Тобто чи пишуть журналісти про такі послуги, як у вас, чи достатній рівень матеріалів. Дуже важливо дивитися на географію. Вам має подобатися рівень роботи журналістів ЗМІ. Охоплення також важливе. Воно має бути для вашої воронки продажів достатнім. Видання має розділяти цінності вашого бренду. Подивіться, чим живуть люди, тощо», – пояснила маркетинг-директорка.

Також Тетяна Кулькова порадила, щоб бізнеси дбали про те, щоб їх знали журналісти. Щоб їхній сайт був зрозумілим, що потрібно зробити інформацію прозорою та зрозумілою.

Засновниця PR агенції Yevstihnieieva Consult Ольга Євстігнєєва розповіла про співпрацю з медіа для капіталізації бренду: як і з чого почати. Також вона поділилася, що потрібно журналістам від бізнесу, і яким чином бізнес може публікувати себе через медіа.

Окрім того Ольга Євстігнєєва пояснила, чому малий а середній бізнес зазвичай не комунікує з медіа. Бо великий – якраз таки комунікує.

«Зазвичай на ці питання отримую таку відповідь, що є соцмережі, через які можна спілкуватися зі споживачами та потенційними клієнтами без посередників та те, що згадки у ЗМІ не впивають на лідогенерацію та прибуток», – резюмувала Ольга.

За словами засновниці PR агенції, бізнес має стати ньюзмейкером, бізнес надає послуги та створює товари. Це означає, що він має доносити свою цінність, унікально-торгівельну пропозицію. Бізнес формує певний ринок і є економічним агентом.

«Це означає, що ви запроваджуєте тренди на ринках. І ви можете цікаво про них писати», – підсумувала Ольга Євстігнєєва.

Під час другої панелі говорили про нативну рекламу, для кого вона працює, як її створювати, і в кого замовляти.

Наталія Пахайчук зауважила, що нативна реклама – останній писк моди. Це ефективний інструмент, яким бояться користуватися.

Розпочала дискусію керівниця нативних проєктів видання «Liga.net» Катерина Венжик. Вона розповіла, як не забивати цвяхи мікроскопом: правильне і неправильне використання нативної реклами.

«Нативка відносно новий тренд в рекламі і на світовому ринку вона близько десяти років, на українському – тільки зароджується. Використовувати нативну рекламу треба, тому що все інше припиняє працювати, зокрема пряма реклама. Піар працює з брендами, але не продає рекламу. Мало б з’явитися щось на межі, щоб рекламувало б якісь якості, і притому не несло прямого рекламного змісту. З’явилася нативка», – розпочала Катерина Венжик.

Керівниця нативних проєктів зауважила, що вони не можуть бути не природними в контенті. Адже це природній редакційний контент,в який вписані ключові повідомлення бренду, або взагалі контент, який потрібний бренду для вирішення того чи іншого питання.

«Нативка точно не має продавати ваші товари. Вона не для цього створена. Вона набагато ближча до піару. Нативка працює з іміджем бренду, з репутацією, з цінностями – вони справді важливі фактори для нативної реклами», – наголосила Катерина Венжик.

Читайте також: «Нативна реклама треба, бо все інше припиняє працювати», – керівниця спецпроєктів видання «Liga.net»

PR-менеджерка компанії «Дмитрук» Катерина Пекна розповіла про виведення локального бренду на національний рівень: роль нативної реклами.

Компанія «Дмитрук» з великими затратами запустила два великих виробництва: кабаноси і традиційні м’ясо-ковбасні вироби. Кабаноси, каже Катерина, «це як найулюбленіша дитина чи дружина, це той продукт , в який ми вкладаємо і який розвиваємо, і заради якого працюємо з такими проєктами».

За словами PR-менеджерки компанії «Дмитрук», бренд дорівнює репутації компанії, дорівнює цінностям компанії і її транслювання.

«Ми не можемо виходити на національний рівень і писати про бренд, якщо це не відповідає цінностям вашої компанії. Це неприпустимо. Ви повинні самі зрозуміти, хто ваша цільова аудиторія, що вони читають, що ви готові їм дати, наскільки воно синхронізовано з тим, як ви працюєте та живете. А потім, виходячи з того, щось їм розповідати», – поділилася Катерина Пекна.

Компанія зараз є в тому положенні, що до них приходять і пропонують про них написати.

«Традиційна реклама бісить і, зокрема, нас теж. Якщо ми обираємо якесь медіа, то воно має ідеально синхронізуватися з нашою цільовою аудиторією. Вони мають його читати постійно, а не один раз», – зауважила Катерина Пекна.

Читайте також: «Нативна реклама працює на репутацію», – PR-менеджерка компанії «Дмитрук»

Заступник директора з продажів інтернет-холдингу «Українська правда» Андрій Швайка розповів про шляхи та інструменти розвитку медіа: як створити контент який продає себе сам. Поділився також, як побудувати комунікацію з медіа та отримати показники КРІ,  чи треба впливати на контент і що буде, якщо впливати і навпаки.

Андрій Швайка показав, яку нативну рекламу робили в їхньому ЗМІ. Також розповів про подкасти, івенти, тощо.

Читайте також: За що живе видання «Українська правда»

Під час третьої панелі виступили виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк. Вона розповіла про про перспективу «білих списів» в Україні, як відповідь на економічні та дезінформаційні виклики.

Станом на зараз понад 80% інтернет-реклами йде через Google, Facebook. Оксана Романюк поділилася, як вижити медіа в цьому, адже в медіа настала економічна криза.

Окрім того, вона наголосила, хто довіряє ЗМІ.

«Найбільше довіряють телеканалам (49%), найменше – пресі, 68% громадян черпають новини з соціальних мереж і довіряють ним. А це мене, як медіаекспертку, вбиває. Адже через соцмережі можна легко маніпулювати», – поділилася Оксана Романюк.

Директорка Інституту масової інформації також наголосила про медіа, в яких бренди однозначно не будуть замовляти рекламу.

На думку Оксани Романюк, перспективи розвитку є в трьох типів медіа: в якісних, нішевих (які пишуть, наприклад, про спорт) та в локальних медіа. Причому локальні медіа теж мають бути специфічними.

На завершення спеціаліст з рекламних технологій Ігор Ващенко розповів про монетизацію online медіа.

За словами Ігоря Ващенка, ситуація з медіаринком в Україні нічим не відрізняється від світових проблем. Google та Facebook фактично контролюють великого рекламодавця.

«Що ж заробляє типовий вебсайт в Україні? Прямі продажі, нативна реклама і продаж банерів – це те, що сайт може продати напряму компаніям. Але це всього 30%. 45% – Programmatic реклама – автоматизований продаж реклами «гуглу» та «фейсбуку» через різні платформи», – зауважив спеціаліст з рекламних технологій.

Ігор Ващенко також розповів про додаткові напрямки монетизації.

На завершення WEST MEDIA FORUM 2019: брендам потрібні медіа зробили традиційне фото всіх, хто залишився до останнього акорду.

Більше фотографій з форуму можна переглянути ТУТ.
 

Анна МАНЮХІНА

ФОТО Юрія ЄВТУШКА та Влада ВАШКЕВИЧА