Гелікоптер, білоруська бульба і «розумні» бактерії: як пройшов десятий День поля у Торчині. ФОТО
-
-
>
-
>
-
>
5030
Знаменитий волинський картопляр Володимир Шегедин, керівник однойменного фермерського господарства «Шегедин» удесяте скликав усіх, хто любить вирощувати картоплю, на традиційний День поля у Торчині.
Господарі з Волині і сусідніх областей 18 серпня могли ознайомитися з новими сортами картоплі, дізнатися про інновації у догляді за цією культурою та навіть зблизька побачити гелікоптер.
Володимир Шегедин вирощує понад 70 сортів картоплі голландської, німецької, польської, а тепер ще і білоруської селекції. Зі зрозумілих причин білоруси, на жаль, не змогли відвідати захід.
ФГ «Шегедин» співпрацює з провідними агрокомпаніями України, серед яких і «UKRAVIT» – перший і найбільший український виробник препаратів для хімічного захисту сільськогосподарських культур промислового та приватного секторів.
Засновник компанії Віталій Ільченко цьогоріч прибув на День поля на гелікоптері. Розповідає, що таку техніку зараз використовують, аби вносити різні речовини і моніторити, як почувається культура. Співпрацюють із Володимиром Шегедином уже п’ять років.
«Ми постачаємо нашим партнерам комплексні рішення. Це насіння, добрива, мікродобрива, засоби захисту рослин. Також робимо обльоти полів, аби моніторити, як почувається культура. Вертольотом – швидше, і можна одразу побачити великі посіви.Гелікоптери зараз активно застосовують для внесення засобів захисту рослин. Для цього ставлять спеціальне навісне обладнання. Створюється такий тиск повітря, що препарат осідає просто на рослини і дає максимальну ефективність. Гвинтокрил може летіти на висоті півтора-два метри над посівами і обробити саме ту ділянку, яку вам потрібно», – розповів Віталій Ільченко.
За день вертоліт може обробити тисячу гектарів. Якщо порівняти вартість оприскування наземним оприскувачем і вертольотом, зараз це – приблизно однаково. Але буде набагато швидше і культуру ви не пошкодите.
За технологією компанії «UKRAVIT» Володимир Шегедин п’ятий рік вирощує картоплю. «З захистом від «UKRAVIT» картопля, самі бачите, досі стоїть зелена. А їх агроном Сергій Циганчук днював і ночував зі мною на полі, і картоплю цю садив», – показує аграрій ще зелені кущі картоплі.
Під час своєї доповіді Сергій Циганчук акцентував увагу на бур’янах, хворобах, шкідниках та інших проблемах, які були з картоплею у 2020 році. Чоловік каже, що особливо дошкуляв картоплі фітофтороз. Усьому виною – суха весна, а потім – затяжні дощі, які викликали паршу. За його словами, найперше, що потрібно робити – захищати насінневий матеріал, тобто робити протравку бульб. За ідеальних умов цього захисту вистачить на сорок днів.
Гостям на Дні поля показали середньостиглий сорт картоплі «Мелоді», яку посадили у квітні. Володимир Шегедин традиційно «дав добро» на те, щоб всі охочі забирали додому вже викопану картоплю:
«Після того, як про сорт розказали, можна забирати все, що в ящику бачите. Мені одну гривню дасте, щоб не безплатно. Даю, скільки донесете», – жартував картопляр.
Елітні сорти картоплі, родом з Голландії, показувала компанія «Гермес» з Києва, яка є офіційним представником міжнародної компанії Potato Group. У їх асортименті є як ранні, так і пізні сорти, які підійдуть для смаження, варіння і навіть для приготування картоплі-фрі.
Сергій Бородавко, представник компанії «Гермес» розповів про особливості кожного виду і продемонстрував їх у розрізі. Цікавинкою став найновіший сорт – «Сенсейшн». Цьогоріч у ФГ «Шегедин» вирощують першу репродукцію. Вивів цю картоплю фермер з Голландії на основі сорту «Рів’єра». За словами пана Сергія, ця культура – стійка до хвороб, має правильну форму, високу товарність (близько 95%) і гарні смакові якості. Формує 10-12 бульб.
Показали гостям заходу також сорти «Торнадо», «Орла», «Крістіна», «Електра», «Нектар», «Саванна» та «Маверік» (ідеально підходить для готування картоплі-фрі).
Вирощує Володимир Шегедин також три білоруські сорти картоплі за біотехнологіями. Це «Маніфест», «Скарб» та «Першацвєт». Допомагає аграрію в цій справі українська компанія «БТУ-Центр», яка виробляє мікробні і ферментні препарати для сільського господарства.
«Тут використовували препарати для обробки ґрунту та посівного матеріалу. Як бактеріальні препарати, так і хелатну форму мікроелементів (комплексні сполуки, які утворені при взаємодії іонів металів з молекулами деяких органічних сполук, – ред.). Мікроелементи також можна використовувати в органічних системах вирощування, тому що вони хелетовані мікроорганізмами і органічними кислотами», – проінформував агроном компанії «БТУ-Центр» Дмитро Черненко.
Садили білоруські сорти у травні і вони досі вегетують. Володимир Шегедин каже, що це все заслуга бактерій.
«Це – біотехнології, тут немає ні грама хімії. І якщо бактерії добре попросити, вони на нас гарно попрацюють і заробляють для нас гроші. В одній краплі препарату – від мільярда бактерій, як в Китаї», – аграрій проводить аналогію з найбільш населеною країною у світі.
Чоловік пригадав курйозний випадок, пов’язаний з цими добривами: «Коли ми вносили тут добрива, вони частково потрапили на полуницю сусіда. Він виставив претензію і навіть написав заяву в поліцію, мовляв, полуниця змінила колір і їй буде «капець». А потім шість крайніх рядків дали більшу урожайність, ніж усі решта».
Володимир Шегедин додає, що картопля, яку вирощувати по біотехнологіях, дає дещо менший урожай. Тож якщо ви женетеся за великими врожаями, біотехнології – це не ваше. Проте картопля, вирощена на біотехнологіях – набагато смачніша. Якщо ви хочете мати смачну картоплю і великий врожай, треба комбінувати хімічні препарати з біотехнологіями.
Світлана КИРИЛОВА
