У Луцьку обговорили новий генеральний план міста

На громадських слуханнях у Палаці культури представили новий генеральний план Луцька.

Усі охочі за попередньої реєстрації мали можливість висловити свої пропозиції щодо змін плану та задати питання безпосередньо працівникам підприємства «Діпромісто», які розробляли план.

Потреба у розробці генерального плану виникла через серйозні зміни у законодавстві, які вносили з 2008 року – часу попереднього плану. Зокрема, через утворення об’єднаних територіальних громад.

Ще до початку слухання організатори запропонували в процесі проводити голосування щодо ключових питань, але таку пропозицію зал зустрів негативним гулом. Один із присутніх підійшов до мікрофону і почав дуже емоційно пояснювати, що це порушення процедури проведення, встановленої постановою Кабінету Міністрів.

Після недовгого перекрикування між організаторами та представником громадськості слухання все ж вдалося розпочати.

За словами начальника міського управління містобудування Веніаміна Туза, чинний генеральний план міста перестав бути актуальним, адже за останні роки місто вийшло за його межі. Новий план розробляли і коригували протягом останніх 5 років.

Одна з авторів проєкту генерального плану Ганна Айлікова, яка доповідала через відеозв’язок, представила команду розробників та розповіла про основні аспекти нового плану.

«Генеральний план – це в першу чергу стратегія розвитку міста на перспективу. При чому перспектива у нас не має терміну закінчення. Але для розрахунків, які потрібно прийняти в генеральному плані, виділяється кілька етапів. Перший етап – це 3-7 років. Другий етап – 20 років, власне розрахунковий. Тобто, на цьому етапі ми розраховуємо всі показники необхідні для плану, пов’язані з населенням, територією, розвитком транспортної системи і так далі. Є ще один етап – стратегічна перспектива. Під час цього етапу вносять усі ті зміни, які необхідні за п’ятирічку», – пояснила Ганна Айлікова.

Також розробниця зазначила, що генеральний план визначає тільки функціональне призначення території. Це може бути житлова територія, виробнича, комунальна, рекреаційна територія. А можливість розміщення конкретного об'єкта будуть визначати на планах окремих територій.

Основною зміною стало те, що стратегічну перспективу треба було укласти в межах міста, встановлених Верховною Радою, а використовувати прилеглі території тепер неможливо, бо вони стали частиною нової адміністративно-територіальної одиниці – громади.

За словами Ганни Айлікової, новий генплан розробляли з урахуванням історико-архітектурного плану міста та паралельно з ним. Проте, в генеральний план можуть внести зміни, адже історико-архітектурний заповідник «Старий Луцьк» досі не має чітких меж.

«Для того, щоб точно встановити цю межу, має бути зроблена окрема робота, а це напрямок міської ради. Потрібно, як то кажуть поставити кілочки, щоб точно визначити межі історико-архітектурного заповідника і в цих межах в обов’язковому порядку будуть встановлені відповідні режими. Люди, які опиняться в заповіднику, будуть потрапляти під серйозні обмеження, пов’язані з охороною пам’яток», – зазначила розробниця генплану.

Уже пропрацювали всі необхідні схеми. Після внесення корективів, запропонованих громадськістю, проєкт зможуть завершити до кінця року.

Під час подальшого обговорення не обійшлося без підприємців із Центрального ринку, які спробували з’ясувати, що ж буде на місці їхньої роботи. Їм відповіли, що рекреаційна зона, поки невідомо, яка сама, але над цим працюють. Також було багато лучан, які зверталися з болючими для себе питаннями, але в більшості випадків ці питання не дуже стосувалися генерального плану.

Коли порушили питання зелених насаджень та заповідних зон в межах міста, з’ясувалося кілька цікавих фактів. У межах міста Луцька всього 2% території (75 гектарів) належить до природо-заповідного фонду. Навіть Гнідавське болото належить до Боратинської ОТГ. Проте збільшити кількість природно-заповідних територій наразі не можуть, лише зарезервувати наявні зелені насадження. Остаточне рішення прийматиме управління екології.

Також люди зауважили про проблеми з каналізацією у місті. Розробники генплану розповіли, що очисні споруди залишаться за межами міста, але їх реконструюють за сучасними стандартами. Окрему схему водовідведення розроблять після затвердження генерального плану. Так само розроблять і схему дощової каналізації.

Всі внесені в генеральний план зміни будуть відображатися на сайті міськради.

Читайте також: Справжні потреби українців в «ідеальній державі». Дослідження 

Опорний план

Ділянки забудови