Бурштин, мідь, алмази: чим іще багатий Вараський район

05 Січня 2022, 10:45
Алмаз 897
Алмаз

На території Вараського району є чимало ресурсів, які можуть бути цікаві для інвесторів: 19 родовищ торфу, 13 родовищ будівельного каменю, піску, цегельної сировини (зокрема глини), чотири родовища питних підземних вод, гірничо-хімічні корисні копалини (родовище сапропелю і чотири родовища бурштину).

Загалом на території Вараського району обліковується 65 родовищ (з яких десять нині розробляється) восьми видів різноманітних корисних копалин. Таку інформацію у відповідь на запит «Володимирецького вісника» під час брифінгу озвучив заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко.

Бурштин

За результатами геопрогнозного картування бурштинових покладів, яке виконала Рівненська КГП ДП «Українська геологічна компанія»у 2016 році, прогнозні ресурси бурштину тільки у колишніх Дубровицькому, Сарненському та Володимирецькому районах перевищують 1 400 тонн.

Загальна ж площа перспективних на бурштин ділянок, що їх пропонує ДП «Українська геологічна компанія» для геологічного вивчення, – близько 800 км2.

Читайте також: У Володимирці знайшли найбільший в Україні камінь бурштину

Базальти

Родовищ базальтів, придатних для петрургійного виробництва, у Вараському районі розробляють два – Рафалівське та Полицьке.

Ці родовища унікальні за фізико-механічними й хімічними властивостями – вони придатні як для кам’яного литва, так і для виготовлення штапельного волокна, а на його основі – виробництва широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів.

Достатньо поширені туфи, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості й детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, захоронення радіоактивних відходів, як мінеральні домішки до кормів худоби і птиці, легкі пористі наповнювачі теплозвукоізоляційних матеріалів.

Сапропель

Сапропель – цінний екологічно чистий планктонний біостимулятор, який тисячоліттями формувався на дні прісних водойм (озер) за нестачі кисню з решток планктонних і бентосних організмів у процесі бактеріальних перетворень.

Сапропель можна промислово видобувати на Володимиреччині (озера Велике-ІІ, Луко та Островатське із запасами 1,4 мільйона тонн) та Зарічненщині (озеро Оріхове, 167 тисяч тонн).

Туфи

Запаси Іванчівського родовища (Володимиреччина) становлять 11,6 мільйона тонн.

До слова, раніше практичного попиту на туфи не було тож під час розробляння родовищ базальтів їх складували у відвали. Нині з’ясовано, що туфи мають цінні сорбційні, селективні та катіонно-обмінні властивості, тому їх можна використовувати як домішки до комбікормів для сорбції штучних радіонуклідів, виведення шлаків з організму тварин, підживлення кормового раціону дефіцитними для зони Полісся мікроелементами (Cu, V, Cr, Mn та ін.), як природний неорганічний сорбент-меліорант під час дезактивації ґрунтів у зоні радіоактивного забруднення та як природний барвник-наповнювач для виготовлення олійних і силікатних фарб коричневого кольору.

Мідь самородна

Промислові родовища самородної міді виявили у межах Рафалівського міднорудного вузла (неподалік Рафалівського базальтового кар'єру). Є й прояви коштовних металів. Також позитивні ознаки можливих корінних родовищ алмазу визначають на Володимиреччині і Зарічненщині.

Найбільш перспективним є Комарівське рудне поле, а першочерговою ділянкою в його межах – Південно-Рафалівська. Глибина залягання рудних горизонтів – від 20 до 200 метрів. Протяжність рудних горизонтів – до 1-2,5 кілометра.

Унікальність Рафалівського родовища – самородна мідь. Вихід пласту – ближче до поверхні. Там три горизонти сходяться в один, і є можливість розробляти родовище відкритим кар’єрним методом. Хоча є і свої мінуси – самородна мідь не любить воду (поверхневі опади, вода, одразу окиснення і втрачається економічна доцільність розробки).

За попередніми підрахунками, ресурси цього металу в окремих покладах поблизу Рафалівки можуть сягати 600 тисяч тонн у перерахунку на чисту мідь.

За клопотанням Рівненської обласної ради Державна служба геології та надр України видала у 2016 році ТОВ «Північно-Західне видобування» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку руд мідних самородних на частині Південно-Рафалівського рудопрояву (3,5 кілометри від залізничної станції Рафалівка).

У 2020 році спецдозвіл ТОВ «Північно-Західне видобування» на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку руд мідних самородних на частині Південно-Рафалівського рудопрояву продовжили ще на 5 років.

Алмази

Колишні Зарічненський та Володимирецький райони трактують як найперспективнішу в Україні територію на виявлення корінних родовищ алмазів.

Поблизу Кухітської Волі у 1975 році геологи виявили перший кімберлітовий прояв. Уважають, що знайдені уламки кімберлітів близькі за характеристиками до алмазоносних кімберлітів Західної Якутії.

У 2015 році геологи завершили розшуки корінних покладів алмазу на Зарічненщині та запропонували рекомендації з їх подальшого вивчення, радивши сконцентруватись на Кухотсько-Більській площі (Зарічненщина і Володимиреччина).

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024