Люди лісу: лісівнича династія Русилів із Любешівщини

На Волині працює 144 лісівничі династії, про одну з них, Русилів із Любешівщини, розповідають у Волинському ОУЛМГ.  

Лісничого Дольського лісництва державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство» Анатолія  Русила добре знають і поважають в усій окрузі – пишуть на сайті Волинського ОУЛМГ. Місцеві жителі люблять його за щиру вдачу, людяність, доброзичливість, вміння вести господарку. У нього і ліс доглянутий, і культури вчасно обкошуються, і лісовий розсадник щороку дає до півмільйона чи й більше сіянців для весняних лісокультурних кампаній, і природо-заповідний фонд дивує своєю збереженістю, в його угіддях можна побачити червонокнижних звірів і птахів, рідкісні види земноводних, унікальні рослини… 

 Ще лише заясніє на сході, а лісничий уже у лісі. Дивиться, чи не хворіє ліс, як почуваються стиглі деревостани, який відсоток сіянців прижився під час весняної лісокультурної кампанії, щоб за потреби підсадити восени, звісно, контроль – за доглядами…

Вберегти головну породу – це чи не найголовніше завдання лісівника. Люди, збираючи по лісах гриби і ягоди, навіть не підозрюють, що теперішні ліси у великій мірі стали такими завдяки праці лісівників. Це вони проєктують ліси майбутнього, суворо дотримуються технологічних вимог, щоб виростити продуктивний ліс. Проєктує ліси і Анатолій Русило. І цьогоріч йому потрібно буде заглянути у вічі майбутньому – так на років сімдесят уперед. Який там буде клімат, чи достатньо вологи?!. Знову ж, потрібно добре знати карту ґрунтів, де яку культуру краще посадити, щоб їй було комфортно і добре там рости.

Сто літ буде цей ліс рости. І хороший ліс сам по собі не з’явиться. За нього потрібно змагатися щоденно.

Анатолій Русило добре знає цю істину від своїх дідів, батьків, старших лісівників, теперішніх колег. На нарадах у лісництві у лісничого не стільки контроль, як колективна рада про те, чого ще потребує від них ліс. І його помічник Володимир Божко, і майстри лісу Іван Божко, Олександр Бубало та Олександр Кушнерик – це колективна ходяча енциклопедія про поліський ліс.

3756 га лісових угідь доглядає цей дружній лісівничий колектив. Їхні деревостани представлені в основному сухими сосновими борами, змішаними сосново-дубовими і чистими чорновільховими насадженнями. До сфери відповідальності Дольського лісництва належить також 2305 га природо-заповідних угідь, що одночасно входять до Національного природного парку «Прип’ять-Стохід». Вони становлять унікальний природний комплекс, розташований в долинах річки Прип’ять, що включає заплавні озера, найбільші з яких Люб’язь і Скорінь, болота, заплавні луки, надзаплавні тераси з лісами, де переважають сосна звичайна, вільха чорна, береза і дуб. А ще це місце зростання рідкісних рослин. Тут є зозулині черевички справжні, росичка середня, плаун-баранець, плаун річний, вовчі ягоди пахучі. А ще можуть на очі потрапити рідкісні види тварин, скажімо, махаон, ропуха очеретяна, лелека чорний, скигляк малий, орлан-білохвіст, змієїд, журавель сірий, кулик-сорока, пугач, видра річкова, норка європейська. Усі вони занесені до Червоної книги України. Цінність цих угідь ще й у тому, що частина території лежить в межах заплави річки Прип’ять, о. Люб’язь, річки Стохід, належить до водно-болотних угідь міжнародного значення як оселище водоплавних птахів.

Вони потребують захисту й охорони. До речі, свого часу Олександр Кушнерик, який тепер працює майстром лісу, побував на Сході, зі зброєю в руках захищав нашу Незалежність, брав участь у боях за Україну. І в колективі він користується особливою повагою і шаною.

Лісничий Анатолій Русило дорожить усіма. Кожен майстер може знати про свій обхід щось таке, чого й лісничому не дано.

Краще Лісу Вчителя нема! Але й про ліси хтось має піклуватися і дбати, захищати їх від вогню та всілякої пошесті.

Анатолій Русило усі свої ліси обійшов і об’їхав за ці роки сотні чи й тисячі разів, добре знає кожну лісову дорогу, потаємну стежку звірини до водопоїв, навіть весняний шлях води до Прип’яті.

Ліс став його любов’ю і життям.

У цьому році, 13 листопада Анатолій  святкуватиме своє сорокаріччя. Народився він у с. Підкормілля Любешівського р-ну. Тут закінчив школу, а відтак і СНУ ім. Лесі Українки, де здобув спеціальність інженера лісового господарства. Встиг себе зарекомендувати як дбайливий господар і працелюб. Двічі – у 2014 та 2017 р. нагороджувався почесними грамотами Державного агентства лісових ресурсів України, у 2018 р. отримав подяку Прем`єр-міністра України.

Мав вдячні слова і від жителів рідного села Підкормілля – настоятеля та парафіян Свято-Духівського храму, відкриття і освячення якого відбулося й за сприяння братів-лісівників уже в наші часи – 9 червня 2011 року.

Анатолій Русило працює у галузі з серпня 2004 р. Першим його місцем роботи був розсадник Дольського лісництва, де працював на посаді майстра. Молодий лісівник пройшов там дуже добру професійну школу. Дізнався, наскільки важливо заготовити якісне насіння деревних лісоутворюючих порід і в потрібний час висіяти його у родючий ґрунт на розсаднику. Підживлення, прополювання, захист від всіляких хвороб. Без лісового розсадника лісівнику не обійтися.

Через рік став майстром лісу того ж лісництва. Його працелюбність не залишилася не поміченою. У серпні 2012 р. Анатолія призначили виконувачем обов’язки лісничого цього ж лісництва, а в листопаді наступного року – лісничим.

У цьому ж лісгоспі на посаді лісничого Великоглушанського лісництва працює і його рідний брат Михайло. Молодший брат народився трьома роками пізніше – 3 лютого 1985 р. Братова робота припала до душі. Тож вступив на навчання до Шацького лісового коледжу ім. Валетина Сулька, у 2006 р. отримав диплом про здобуття фаху за напрямком «Лісове господарства». Нагороджений грамотою Державного підприємства «Любешівське ЛМГ» – 2021 року.

Розпочав свою трудову кар’єру у грудні 2004 р. робітником (2005), а відтак і майстром (2005–2013) нижнього складу Любешівського державного лісомисливського господарства. У січні 2014 р. призначений в.о. начальника, а в серпні 2016 р. – начальником нижнього складу державного підприємства «Любешівське лісомисливське господарство», де пропрацював до липня 2021 р. З літа – лісничий Великоглушанського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ». Загальний стаж роботи 15 років.

Лісові угіддя Великоглушанського лісництва займають понад 5 тис. га. Урочища Дуб’є, Куково, Ямно… Природно-заповідні об’єкти – лісовий заказник «Ямно»(218,3 га) –  цінний природний комплекс заболочених стиглих та майже дозрілих вільхових насаджень в заплаві річки Прип’ять.

Обидва брати народилися у Підкорміллі, хоч кожен із них вже має свою сім’ю, збудував власний дім, але часто збираються під крило люблячих батьків. Їхня мама Ольга Михайлівна була кухарем у школі, а батько Микола Кіндратович все життя працював робітником на нижньому складі ДП «Любешівське ЛМГ». Зараз на пенсії. Але ще тримають, як і в кожнім селі люди старшого покоління, велике господарство, тож брати з дружинами і дітьми приходять їм на допомогу і з плугом.

До речі, два двоюрідні брати Русил по маминій лінії  – Олександр і Сергій Бубали працюють також у ДП «Любешівське ЛМГ». Олександр Бубало майстром лісу Дольського лісництва, а його брат – лісничим Люб’язівського лісництва.

І насамкінець Анатолій Русило ще й опікується Підкормільським учнівським лісництвом, яке закріплене за Дольським лісництвом. То він сам чи хтось із його підлеглих гостює у юннатів, проводить уроки, подарунки до свят роздає, вручає нагороди, то юні лісівники їдуть до Анатолія Миколайовича і його колег, щоб досвіду набратися, допомогти лісовий розсадник доглянути, насіння заготовити чи й сіянці посадити весною.

Тож є ще й лісівнича школа Русил.

Така ось родинна династія є в Україні. Нею пишаються односельці і лісомисливське господарство.

Читайте також: Лісівники Любещівщини зі школярами пекли «пташки»