Корпорація «Богдан» заборгувала банкам понад 4 мільярди гривень
-
-
>
-
>
-
>
1144
Автовиробництво в Україні переживає затяжну кризу. Галузь працює лише на 1,8% від створених потужностей. Станом на минулий рік автотранспорт українського виробництва охоплює лише 7% первинного ринку, проти 42% у 2008 році.
Про це повідомляє Асоціація автовиробників України.
Експорт за десять років майже обнулився. На сьогодні з 12 автоскладальних заводів в Україні працюють тільки сім. За останні роки припинив існування Кременчуцький автоскладальний завод корпорації «АІС», завод компанії «Віпос» у Херсоні, Іллічівський завод автоагрегатів, на якому виробляв машини ЗАЗ. Тільки в легковому сегменті галузі втрачено потужності з виробництва 135 тисяч авто на рік.
Але ще десять років тому національний автопром, в який було інвестовано близько 1 млрд дол. США, створював до 4% ВВП країни та забезпечував до 900 млн. доларів валютних надходжень за рахунок експорту. Підприємствами автомобілебудування перераховувались податки, еквівалентні 820 млн дол. на рік. Поглиблюючи локалізацію виробництва продукції, галузь створювала міцний імпульс для розвитку інших секторів машинобудівного комплексу країни.
Падіння виробництва призвело не тільки до значного скорочення кількості підприємств, але й робочих місць, обсягів податків, а також – зменшення надходження валюти до країни. Кількість робочих місць за десять років скоротилася в рази – з 37 тис. до 8 тис. працюючих, і така тенденція продовжується.
Ситуація у галузі автовиробництва вдарила по фінансовому становищу компаній. На початок року борги ЗАЗу перед банками становили 3 млрд грн і 24 млн дол., корпорація «Богдан» заборгувала банкам понад 4 млрд грн, а борги «Єврокару» становили 2,7 млрд грн. При тому, що до кризи ЗАЗ інвестував у виробництво 380 млн дол., «Богдан» – 345 млн дол., «Єврокар» – 250 млн дол.
У 2018 році існує висока ймовірність банкрутства низки українських автовиробників, які не зможуть вижити за поточних економічних умов.
Ситуацію погіршує відсутність будь-яких антикризових заходів з боку держави, що робить неможливим прогнозування оптимістичного сценарію розвитку подій в національному автопромі.
І це відбувається на тлі зростання глобального авторинку, що генерує потребу у додаткових виробничих потужностях світового автопрому.
Тому створені та модернізовані сучасні українські виробництва все ще мають потенціал для відродження через співпрацю із лідерами світового автопрому, забезпечення належного технологічного рівня країни, створення робочих місць та наповнення бюджетів всіх рівнів податками.
Однак для розвитку такого сценарію необхідно створювати особливий інвестиційний клімат із значними перевагами перед країнами – сусідами.
