Що змінилося у процедурі ввезення гуманітарної допомоги з 1 грудня

Кабмін продовжив можливість використання паперових декларацій для ввезення гуманітарної допомоги в Україну до 1 квітня 2024 року. Це дасть змогу організаціям, які завозять гуманітарну допомогу, продовжувати свою діяльність за звичними процедурами.
Водночас з 1 грудня цього року отримувачі почали використовувати цифровий механізм для ввезення гуманітарної допомоги. Тобто подавати декларацію онлайн з використанням автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги. Про це розповіла міністерка соцполітики України Оксана Жолнович, інформує Український кризовий медіацентр.
«За цей час, ми переконані, що верифікуємо всі дрібні детальні проблеми, які виникають, врегулюємо їх в автоматичній системі, і вже з 1 квітня будемо мати зручний інструмент, який буде зручний для наших організацій, що є отримувачами, і для всіх донорів, бо вони будуть розуміти, як ця допомога рухається, роздається і що ми прозорі в цьому аспекті, і також зручний для держави, бо ми будемо розуміти, що під маркою гуманітарної допомоги ми не завозимо контрабанду або зможемо це зразу чітко зафіксувати», – розповіла Оксана Жолнович.
Окрім того, розумітимуть, скільки допомоги отримує держава загалом, і чого ще бракує.
Отже, гуманітарна допомога.
Гуманітарна допомога – це та, яку завозять з-за кордону.
«Бо є ще таке поняття, як благодійна допомога, тобто коли внутрішні благодійники щось надають. Але ми зараз це питання не обговорюємо, його не торкаємося. Отже, якщо іноземні донори хочуть для України передати якусь допомогу, то вони визначають, кому вони хочуть це передати, отримувачів допомоги», – наголосила Оксана Жолнович.
Такі отримувачі допомоги у нас в законодавстві чітко перелічені. Це виключно юридичні особи, громадські організації, благодійні фонди, реабілітаційні центри, надавачі соціальних послуг, органи місцевого самоврядування.
«Зараз ми вже розширили коло отримувачів. У тому числі військові частини. Тобто, ті юридичні особи, які можуть приймати на баланс таку допомогу. В чому суть гуманітарної допомоги і чим вона відрізняється від якихось інших, включно з благодійною допомогою, товарів, які перевозять через кордон? У тому, що якщо ми подаємо декларацію як гуманітарна допомога, що передається від донора зовнішнього на відповідні юридичні особи-отримувачі в Україні, то митні платежі, які зазвичай сплачують за певні категорії товару, не сплачуються. Подається нульова митна декларація», – роз’яснила Оксана Жолнович.
Тобто, кожен з цих товарів не підлягає митному оподаткуванню. Отримувачі, які отримують відповідну допомогу, зобов’язані в такому випадку роздати її набувачам, тому що вони вже її отримують в певному порядку, без сплати митних платежів.
Набувачами можуть бути як фізичні особи, що постраждали і потребують допомогу, тобто люди в складних життєвих обставинах, це визначено законом, так і юридичні особи тепер. Це знову-таки реабілітаційні центри, інші неприбуткові підприємства, що надають послуги людям, і військові частини.
«Тобто отримувачами у нас є тільки умовно професійні організації, що допомагають людям і організаціям, і їх перелік є визначений законом, і це було завжди, а набувачі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які вже кінцево цю допомогу мають споживати», – зауважила міністерка.
За словами Оксани Жолнович, до повномасштабного вторгнення у нас діяла система, яка передбачала всі елементи завезення, розподілу та звітування про гуманітарну допомогу.
«Чому я зараз говорю слово звітування? Тому що гуманітарною допомогою, відповідно до закону, визнається тільки та допомога, яка роздана, а не продана, і роздана оцим визначеним категоріям набувачів, що потребують такої допомоги», – додала міністерка.
Тож для того, щоб надалі організація змогла прозвітувати, що вона отримала, в тому числі і в податкову, таку-то кількість гуманітарної допомоги, вона повинна показати, як вона її розподілила, а не продала.
Яким чином це відбувалося?
Подавали декларації, формували пакет документів. Весь пакет документів до повномасштабного вторгнення надсилали Міністерству соціальної політики. Там засідала робоча група. Кожну партію товару зокрема визнавала гуманітарною допомогою або не визнавала. І в результаті організації, допомогу для яких визнали гуманітарною, подавали звіт, як вони її розподіляють, щомісяця, в порядку того, як розподілили, аж допоки не розподілять повністю.
З часу повномасштабного вторгнення скасували вимоги про робочу групу. Тому що, звісно, каже Оксана Жолнович, такі обсяги гуманітарної допомоги жодна робоча група фізично не змогла б опрацювати. І ввели декларативний принцип ввезення гуманітарної допомоги, де просто подають декларацію на отримувача, що це гуманітарна допомога, і далі її ввозять.
«Але от питання, як заходити новим організаціям в реєстр отримувачів гуманітарної допомоги було невирішеним, бо ця вимога залишалася. І зараз ми намагаємося його нашою автоматизованою системою вирішити. Питання, як організації вказують, що їхня допомога і куди і кому роздана, також було не вирішено. Залишався старий звіт про роздачу гуманітарної допомоги, який вказував персональні дані людей, кому роздали, їх ідентифікаційні номери, паспортні дані і таке інше», – зазначила міністерка.
Зрозуміло, що ці звіти ніхто не подавав, і в такому випадку організації залишалися в певному невизначеному становищі, як їм діяти, щоби підтвердити, що справді та чи інша гуманітарна допомога була роздана.
Що пропонують в Міністерстві соцполітики як автоматизовану систему?
«Враховуючи досвід того, що вже відбувалося впродовж півтора року, але разом з тим, враховуючи вимоги законодавства. Перше. Ми даємо зручний кабінет, у якому авторизуватися дуже просто, за допомогою єдиного цифрового підпису, чи керівником, чи уповноваженою особою, де автоматично самі організації реєструються як отримувачі допомоги. Це займає 5 хвилин», – зауважила міністерка.
Далі вони можуть формувати електронні декларації.
«Тобто, нам уже не треба покладати обов’язок тим іншим іноземним фондам чи людям, чи громадам створювати таку декларацію, як зараз відбувається. Тому що зараз в основному це роблять якісь посередники, провайдери або міжнародні організації. Вони записують декларацію, вручають її водію, і він уже з цією декларацією їде на кордон», – резюмувала Оксана Жолнович.
Що потрібно буде іноземним благодійникам?
Просто дати узагальнений перелік того, що вони планують передати. Сам отримувач гуманітарної допомоги, по-перше, буде розуміти, що йому їде, і по-друге, зможе це все відобразити згруповано в декларації.
«Дуже було багато запитань, що ця декларація має бути детальна, що там має бути поштучно все відображено. Ні, ми не вимагаємо такої поштучної відображеності. Щодо кількості і якості того товару, що перевозиться, нічого в декларації не змінюється, порівняно з тим, що є сьогодні. Це можна вказувати упаковками, можна вказувати місцями-контейнерами, можна обирати різну тару, яка підходить для кожної опції. Тобто, ви самі будете визначати, як ви вказуєте цю кількість, рівно, так само як це робиться сьогодні і як це робилося весь час», – пояснила Оксана Жолнович.
На що ще звертали увагу?
«Що робити, якщо товару заїхало менше або якщо він бракований або його треба списувати, він прострочений? Раніше неможливо було вирішити це питання. Але зараз ми також надаємо в нашій автоматизованій цифровій системі можливість отримувачам уточнити те, що до них зайшло. Вказавши, що товару менше, що потрібне списання, якщо він неякісний, і таке інше», – зазначила міністерка.
І вже в результаті, коли ви будете роздавати гумдопомогу, вони будуть вказувати про роздачу тільки того, що залишилося на обліку. І сам факт звіту про роздачу. В Міністерстві відмовилися від усіх персональних даних, розуміючи, що зараз воєнний час, непросто буде їх збирати.
«І як звіт приймаємо виключно такий заявковий принцип організації. Що він каже, що, наприклад, 100 тонн гречки ми роздали в Краматорську для тисячі людей такого-то числа. Вказують адресу, але вона у нас на дашборді не буде відображатися, бо ми розуміємо, що є ризики.
Вона буде відображатися до рівня регіону, щоби не можна було ніяким чином ідентифікувати місця роздачі. Ми це вже з організаціями теж проговорили. Оце – дуже короткий трек, який ми робимо, 1-2-3-4. Причому обов’язковим пунктом є тільки перший – це саме заповнення декларації, і останній – вказати, де воно і скільки роздано», – наголосила Оксана Жолнович.
Щодо того, чи потрібно обов’язково роздати гуманітарну допомогу за 90 днів чи щомісяця. Ні, це не так. Щомісяця треба просто фіксувати.
«Якщо ви отримали якийсь зимовий товар улітку, то ви просто вказуєте: зберігається. Чому важливо звітувати про те, що з цим товаром? Бо ми дуже багато разів бачили, коли швидкопсувні товари поставляють, і зберігають без звіту дуже довго на складах. А потім виявляється, що величезні тонни гуманітарної допомоги ми просто змушені викидати через невчасну їх роздачу. Отака фіксація допоможе, в тому числі нам, оперативно реагувати, щоби нічого не пропадало з того, що передають наші партнери для України», – пояснила Оксана Жолнович.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром