Боротьба за землі з археологічною спадщиною та як зробити, щоб львівські келбасовичі не будувались у прибережній смузі Світязя

Як уже повідомлялося, в Шацькій селищній раді розробили Генеральний план селища. А днями в залі засідань селищної ради відбулось засідання громадських слухань з приводу врахування пропозицій громадськості в проекті Генплану.

Як повідомив Сергій Гірич, начальник відділу землевпорядкування, охорони навколишнього середовища та архітектурно будівельного контролю, даний документ містить всю інформацію щодо використання території населеного пункту, відображає перспективу розвитку селища відповідної території на найближчі роки, регулює розміщення житлових, рекреаційних, промислових, транспортних та інших зон, передбачає створення нових ділянок житлової і громадської забудови. У матеріалах міститься інформація про заходи забезпечення охорони навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, ними встановлюється обмеження на певні види використання території, згідно з вимогами законодавства, будівельних, санітарних, екологічних норм.

Одна з перших пропозицій надійшла від п’ятьох жителів селища, які мають паї на території урочища Сад – археологічної пам’ятки – і викликала чи не найбільше дискусій та суперечок. Люди бояться, що в них заберуть землю, і не розуміють, чому на тому місці, з яких причин землю визначили як археологічну пам’ятку.

«Поле стоїть, пустує, бо вони (археологи – авт.) здурили людей, знайшли дві чачки і кажуть - археологічна спадщина. То є незаконно», - обурювалася одна з жительок Шацька.

Натомість проектанти переконували, якщо на карті визначено, що там знаходиться пам’ятка археології, це не означає, що у людей будуть забирати землю. Люди й далі можуть садити городи та займатися сільським господарством. Це просто є режим обмеженого використання землі: якщо в майбутньому люди захочуть будувати якісь споруди, або знайдуть під час польових робіт якісь речі, що можуть зацікавити археологів, зобов’язані будуть повідомити відповідні органи. Але люди навіть з таким не погоджуються, бо вважають, що це порушує їхні права.

Намагалися розібратися, на основі яких документів визначалися межі археологічної спадщини, адже, як стверджує Володимир Найда, екс-голова Шацької райдержадміністрації, а нині - депутат районної ради, технічної документації нема. Натомість Сергій Демедюк, який брав участь у розкопках в урочищі Сад, стверджує, що документація розроблялася, а в тому, що її не затвердили і де вона тепер – звинувачує органи державної влади.

«Десять років не можна нормально оформити документи на цю землю, бо державі воно не потрібно, ні нашій владі. Десять років тому тодішнім головою райдержадміністрації за зверненням ДП «Волинські старожитності» було прийнято рішення про заміну земель під паї в цьому урочищі, але змінився голова адміністрації, і свого ж рішення вони  не виконали», - обурювався Сергій Демедюк.

В селищній раді також кажуть, що розробляти і затверджувати документацію не мають права, бо археологічна пам’ятка знаходиться за межами населеного пункту. Поки що було вирішено створити погоджувальну комісію, як цього вимагає законодавство та процедура громадських слухань, залучивши до її участі експертів-археологів, земельників, проектантів та усіх зацікавлених осіб і вирішити, як вийти з цієї ситуації, аби і інтереси людей були враховані, і зберегти пам’ятку археології. Можливо, дещо прояснить вирішення проблеми децентралізаційні процеси, в рамках яких у жовтні (принаймні, такий термін декларують в обласному Держгкеокадастрі) Шацька ОТГ має отримати у своє розпорядження землі за межами населених пунктів.

Інша пропозиція, яку подали майже 20 жителів вулиць в урочищі Дуга, стосувалася прибережної смуги. Не секрет, що чимало гектарів цієї привабливої території уже перейшло у приватні руки львівських можновладців, зокрема, особи з прізвищем Келбасович. Тому шачани хочуть уберегти цю територію, де немає централізованого каналізування, від згубного впливу будівництва. Відстань від озера до першої лінії забудови – 450 метрів. Саме її жителі селища пропонують визначити як паркову зелену зону, передбачивши там пішохідні алеї та місця для тимчасового відпочинку без будь-якої забудови, пляжні зони, визначити прибережні захисні смуги.

«Виокремити і визначити цю зону так, щоб ніякі львівські чудаки, які мають там землю, ніколи не змогли там будуватися», - резюмував Володимир Найда.

Серед розглянутих пропозицій, над якою також дискутували присутні, стосувалася земельної ділянки по вул.. 50 років Перемоги, 5 (площа - більше 2 га біля озера Чорне, де розташовані приміщення, які перебувають у власності Центру зайнятості, Сергія Чумака та Сергія Шума). Останні пропонують не змінювати у Генплані цільове призначення землі на комерційне, а залишити його як промисловості, оскільки два власника – Сергій Чумак та Сергій Шум – планують там розвивати виробництво. Оскільки за цією ж самою земельною ділянкою в селищній раді наступного дня провели громадські слухання, то докладніше про це читайте у матеріалі: В селищній раді обговорили пропозицію розширення території Шацької спортивної школи.

Фото -  з сайту Шацької селищної ради.