Нові конопляні технології, цифрові паспорти продукції та підтримка ветеранів: у «Едельвіці» обговорили розвиток легкої промисловості
1959 
У компанії «Едельвіка» відбулася зустріч партнерів з виробництва легкої промисловості, під час якої презентували повний цикл текстильного виробництва, інноваційні технології та цифровізацію продукції.
У межах заходу також обговорили розвиток галузі, експортні показники, використання промислових конопель, а також питання працевлаштування ветеранів і адаптації ринку праці до їхніх потреб. Побувала тут і кореспондентка Бізнес.Район.
Захід розпочався з екскурсії «Світ текстилю: як працює ПрАТ «Едельвіка», яку провела директорка з продажу та розвитку бізнесу Катерина Сиротенко.
Під час екскурсії учасникам продемонстрували основні етапи виробництва текстильної продукції – від надходження сировини до виготовлення готових виробів.
Катерина Сиротенко розповіла, що для кожного зразка продукції ведеться відповідна документація, де зазначаються всі характеристики виробу. Також вона наголосила, що одним із пріоритетних напрямків для підприємства є використання натуральних тканин.
У ткацькому цеху гостям показали нові високопродуктивні верстати, на яких із пряжі, що надходить від постачальників, виготовляють тканину. Окрему увагу на виробництві приділяють контролю якості: на підприємстві діє спеціальне приміщення, де перевіряють сурову тканину перед подальшою обробкою. Сурова тканина – це натуральне полотно (переважно з бавовни або льону), яке зняли з ткацького верстата і не піддавали жодним додатковим обробкам.
Учасники екскурсії також ознайомилися з роботою оздоблювального виробництва. Зокрема, побачили джигери, у яких тканину фарбують або відбілюють. Після цього матеріал проходить обробку на сушильно-ширильній машині, де висушується, та термостабілізується, а далі відправляється на склад або безпосередньо замовнику.
У хімічній лабораторії гостям продемонстрували обладнання для підбору кольорів і визначення складу сировини. Тут також працюють із невеликими зразками тканин та здійснюють фарбування відповідно до міжнародної системи кольорів Pantone.
Під час екскурсії відвідувачі побачили роботу вишивальних машин і швейного виробництва. На підприємстві впроваджені принципи ощадливого виробництва, що передбачають мінімізацію втрат і максимальну ефективність використання ресурсів. У швейному цеху працює до 40 швачок, а виробничий процес забезпечують автоматичні та напівавтоматичні машини.
Завершилася екскурсія у фізико-механічній випробувальній лабораторії. Тут зразки тканин із різних виробничих підрозділів звіряють з еталонами підприємства та перевіряють їхні характеристики.
Також лабораторія займається розробкою вшивних ярликів із зазначенням складу сировини, виробника та рекомендацій щодо догляду за виробом.
Крім того, фахівці підприємства готуються до впровадження цифрових паспортів продукції відповідно до вимог Європейського Союзу. Завдяки QR-коду, розміщеному на виробі, споживачі зможуть отримати детальну інформацію про склад і походження продукції, рекомендації щодо догляду, екологічний слід товару, а також можливості його ремонту та подальшої переробки.
Після екскурсії відбулася офіційна частина заходу. З вітальними словами до учасників звернулися президентка-голова Правління Асоціації «Укрлегпром»Тетяна Ізовіт та голова правління ПРАТ «Едельвіка»Юрій Переходько.
Юрій Переходько повідомив про знакову для підприємства подію – вперше на виробництві запустили у роботу українські конопляні волокна. За його словами, сировина повністю українського походження – від насіння до готової пряжі. Він наголосив, що саме за такими матеріалами бачить майбутнє української текстильної промисловості.
Виконавча директорка підприємстваАнастасія Терещуквідзначила сміливість таких інвестицій під час війни. Вона наголосила, що захоплюється рішенням модернізувати виробництво та повністю оновити обладнання ткацького цеху.
З нагоди професійного свята працівників легкої промисловості привітала премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко. У своєму зверненні вона зазначила, що підприємства галузі стали надійною опорою країни, оперативно забезпечуючи українських військових якісним спецодягом, спецвзуттям і засобами захисту, а громадян – необхідними товарами повсякденного вжитку.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев подякував усім, хто працює у сфері легкої промисловості, розвиває підприємства та створює український продукт. Він наголосив, що саме завдяки таким людям українське виробництво щодня доводить свою якість, сучасність і конкурентоспроможність.
Тимчасово виконуючий обов’язки голови Волинської обласної державної адміністрації Роман Романюкподякував колективу «Едельвіки» за роботу в умовах війни та наголосив на важливості внеску підприємства у розвиток економіки, добробут людей і наближення перемоги.
Під час заходу президентка-голова Правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт презентувала актуальні дані про стан легкої промисловості України.
За її словами, галузь продовжує розвиватися навіть в умовах війни. У 2025 році виробництво зросло на 6,1%, а надходження до бюджету збільшилися на 31,8%. Нині легка промисловість забезпечує роботою понад 90 тисяч людей, більшість із яких – жінки.
Також зростає експорт української продукції. Торік його обсяг сягнув 899 мільйонів доларів США, що на 51 мільйон більше, ніж роком раніше. Найбільшу частку експорту становлять текстильний одяг та взуття.
Окрему увагу Тетяна Ізовіт приділила інноваціям у галузі. Зокрема, в Україні запустили власне виробництво пряжі та першу лінію з переробки промислових конопель. За її словами, це відкриває нові можливості для розвитку текстильного виробництва та посилення позицій України на європейському ринку.
Крім того, асоціація активно співпрацює з європейськими партнерами та бере участь у міжнародних проєктах, спрямованих на цифровізацію виробництва, розвиток сучасних навичок працівників і впровадження принципів циркулярної економіки.
Комерційний директор ТОВ «Ма’рижани Хемп Компані» Ігор Дідок розповів про розвиток проєкту з вирощування та переробки промислових конопель і їх роль у європейському текстильному ланцюгу.
За його словами, компанія працює за повним агровиробничим циклом – від посіву до первинної переробки сировини. У цьому сезоні під текстильні коноплі відвели 2 300 гектарів, ще 300 гектарів – під насіннєві культури, що зумовлено стабільним попитом на сировину.
Він наголосив, що коноплі є перспективною культурою для України завдяки кільком факторам: оптимальним кліматичним умовам для польової мацерації, можливості швидкого масштабування виробництва, традиційному вирощуванню на північному заході країни та відсутності достатньої локальної сировинної бази текстильних волокон.
Окремо він підкреслив, що льон і коноплі наразі є фактично єдиною реальною основою для формування власної сировинної бази легкої промисловості.
За його словами, для розвитку галузі необхідна державна підтримка – зокрема стимулювання селекції, розширення посівних площ, розвиток переробки та прядіння, а також залучення інвестицій у виробничі проєкти.
Окрему увагу під час заходу приділили темі працевлаштування ветеранів та готовності бізнесу до їхнього повернення на ринок праці.
Співзасновниця ГО «Львівський оборонний кластер»Оксана Шахова наголосила, що бізнес і суспільство мають адаптуватися до потреб ветеранів і ветеранок та бути готовими змінювати власні підходи до організації роботи.
За її словами, люди, які повертаються з війни, потребують підтримки, адже вони багато чим пожертвували – здоров’ям і сім’ями – заради безпеки країни.
Вона підкреслила, що ключовим завданням є створення інклюзивного та гнучкого робочого середовища, а також перегляд процесів управління з урахуванням потреб ветеранів.
Окремо відзначили дисбаланс на ринку праці: з одного боку бізнес стикається з нестачею працівників, з іншого – ветерани мають труднощі з працевлаштуванням через низку бар’єрів, серед яких стан здоров’я, психоемоційні виклики, втрата частини навичок під час служби, висока конкуренція, брак досвіду та освіти, а також недостатня інклюзивність робочих місць і середовища.
Водночас Оксана Шахова наголосила, що ветерани є високоякісним кадровим ресурсом: вони лояльні, командні, мають сильні моральні цінності, чіткість і структурованість у роботі, а також високу продуктивність.
Вона закликала бізнес дати їм шанс і створити умови для повноцінного працевлаштування та розвитку.
