«Правила гри» на ринку праці: у Луцьку погодили нову Територіальну угоду
2684 
У Луцьку два дні готували ґрунт для угоди, яка визначить умови праці для роботодавців, працівників та влади на 2026–2028 роки. Також з цієї нагоди відбулося навчання із соціального діалогу та тристороння зустріч, на якій узгодили фінальний текст і дату підписання нової Територіальної угоди Волинської області.
З 2019 року угоди, яка регулює правила гри на ринку праці в області, не було.
Чим відрізняється нова угода від попередньої, для чого вона потрібна та коли її підпишуть, дізнавалася кореспондентка Район.Бізнес.
Що таке Територіальна угода та для чого вона потрібна
Територіальна угода на рівні області фіксує домовленості між владою, роботодавцями та профспілками про мінімальні гарантії з оплати праці, умови зайнятості та соціальний захист працівників.
Для влади це інструмент регіональної соціально-економічної політики, для роботодавців – рамка правил і передбачуваності, для профспілок – спосіб закріпити гарантії стосовно зарплати, охорони праці, зайнятості. По суті, це правила гри для всього ринку праці на три роки. У 2016 році в області уклали Територіальну угоду, яка діяла до 2019 року.
Проєкт, в межах якого розробляли угоду та відбулося навчання, реалізує Асоціація органів місцевого самоврядування «Волинська економічна ліга» за підтримки Проєкту Ради Європи «Посилення соціального виміру в Україні». Ключовим партнером виступило відділення Національної служби посередництва і примирення у Волинській області.
Як розповів керівник відділенняВолодимир Демидюк, робота над угодою розпочалася два місяці тому на підприємстві «Модерн-Експо», де презентували ініціативу. Тоді учасники затвердили план дій, створили робочі комісії, проаналізували склад представників до Волинської територіальної тристоронньої соціально-економічної ради (ТТСЕР) та обговорили структуру нової угоди.
Експерти дослідили стан соціального діалогу в регіоні та оцінили діяльність тристоронньої ради відповідно до українського законодавства та стандартів Європейської соціальної хартії, яку ще називають «соціальною конституцією» Європи.
На основі висновків дослідження відбулися дві фокус-групи за участю представників усіх сторін соціального діалогу, а їхні пропозиції лягли в основу проєкту нової Територіальної угоди.
«Ми впроваджуємо в цій угоді стандарти, прописані в хартії. Вона повністю відрізнятиметься від тієї, яка була раніше. Можливо, надалі наш досвід у цьому напрямі масштабують в інші регіони», – розповів Володимир Демидюк.
При цьому угода не буде сталою та незмінною, адже в умовах війни ринок праці постійно стикається з новими викликами. Тому територіальна тристороння соціально-економічна рада зможе вносити відповідні зміни та доповнити документ.
Читайте також:
«Якщо інвестуєте в Україну – інвестуєте в Європу»: заяви світових лідерів на Ukraine Recovery Conference 2026 у ГданськуНавчання для профспілок, роботодавців та працівників
Перш ніж сідати за стіл переговорів, представників Волинської ОДА, обласної федерації профспілок та об’єднання роботодавців навчили, як це робити за європейськими стандартами.
Навчання проводили провідні експертки та спікерки: радниця Голови Національної служби посередництва і примирення, трудовий арбітр Надія Зарько та кандидатка економічних наук, трудова медіаторка Тетяна Котенко.
У перший день учасники тренінгу ознайомилися з тим, як влаштований соціальний діалог, які права та обов'язки мають сторони. Окремо розібрали Європейську соціальну хартію. Саме вона визначає базові соціальні та економічні права людей і зобов'язує державу їх дотримуватись.
У практичній частині розбирали питання, з якими стикається чи не кожна громада: як вести колективні переговори, що робити, якщо сторони не можуть домовитись, і яку роль у вирішенні трудових спорів відіграє медіація – коли конфлікт вирішує не суд, а незалежний посередник.
Про інструменти запобігання спорам розповіли керівниці відділень Національної служби посередництва і примирення в Кіровоградській області Оксана Крайносвіт, в Черкаській області Оксана Євченкота у Львівській області Олена Новосад.
У другий день навчання учасники зосередилися на обговоренні соціальних аспектів ринку, а саме захисту трудових прав ветеранів, людей з інвалідністю, батьків з дітьми, внутрішньо переміщених осіб. Йшлося про адаптацію робочих місць, гнучкий графік і про те, як малий бізнес може створювати гідні умови праці, не маючи ресурсів великих компаній.
Крім того, учасники обговорили роль, повноваження та права Тристоронньої соціально-економічної ради як платформи взаємодії у розв'язанні проблемних питань в регіоні. Завершили день практичною роботою в групах – учасники разом шукали конкретні кроки до створення інклюзивного ринку праці Волині.
Читайте також:
Енергоавтономія для «Ковель Порто»: у Гданську підписали угоду з польською HANPLAST на сонячну станцію та акумуляториЩо змінить нова Територіальна угода для працівників, бізнесу, профспілок
Паралельно з навчанням відбулася тристороння зустріч, де узгодили фінальний текст та затвердили дату підписання Територіальної угоди Волинської області. На зустрічі був присутній т.в.о. начальника Волинської ОДА Роман Романюк, роботодавців представляв перший заступник Голови правління Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців Володимир Цибульський, профспілки – голова Федерації профспілок Волинської області Іванна Дубинка-Філозоф.
Надія Зарько, яка у 2006–2011 роках очолювала Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України, а пізніше входила до наглядової ради шведсько-українського проєкту з вирішення трудових спорів, брала участь у розробці Територіальної угоди.
Крім того, на зустрічі були виконавчий директор Асоціації органів місцевого самоврядування Волинської області «Волинська економічна ліга» Андрій Лищукта керівник відділення Національної служби посередництва і примирення у Волинській області Володимир Демидюк.
Ключовою подією стала презентація узагальнених пропозицій сторін соціально-економічного діалогу. За словами Надії Зарько, двічі вносили зміни у фінальний текст угоди від Федерації профспілок області та об’єднання організацій роботодавців. На 90% зауваження врахували. Документ планують підписати до кінця місяця.
«Прямого впливу на цю угоду „Волинська економічна ліга“ немає. Фактично, цей текст узагальнення пропозицій ОДА, профспілок та роботодавців. У новій угоді враховуються всі виклики, з якими зіткнулася країна після 2019 року. В ній враховані інтереси та роботодавців, і працівників. Волинська ОДА фактично наглядатиме за дотриманням угоди», – розповів Андрій Лищук.
Наразі місцевий бізнес готовий до створення робочих місць для таких працівників та впровадження європейських стандартів інклюзії. Однак у регіоні недостатньо кваліфікованих кадрів, які можуть консультувати в цьому напрямі. Чинні будівельні норми не відповідають стандартам безбар’єрності.
Крім того, не всі підприємства мають кошти для створення спеціально облаштованих робочих місць для людей з інвалідністю. Але при цьому бізнес дедалі більше враховує принципи інклюзії. Потребує змін і українське законодавство в контексті безбар’єрності та відповідно до європейських норм.
«Важливо, щоб був діалог, тоді угода працюватиме. Тристоронні зустрічі мають проводитися кожні три місяці. Цей документ дозволить владі чути бізнес, а представники профспілок можуть впливати на підвищення рівня соціальних гарантій, зарплати працівників. Тобто від виконання угоди виграють всі. Це, своєю чергою, покращить інвестиційну спроможність регіону», – наголосив Андрій Лищук.
За словами голови Федерації профспілок Волинської області Іванни Дубинки-Філозоф, у новій Територіальній угоді є пункти про підняття рівня платоспроможності працівників – того потенціалу, без якого не може бути економічного розвитку.
«Хочемо, щоб угода працювала і всі сторони соціального діалогу збиралися для спільного розв'язання спірних питань. Також в угоді йдеться про соціальну захищеність: роботодавець має виконувати свої зобов’язання у цьому напрямі», – додає вона.
Федерація профспілок області внесла в угоду пункт про перегляд її виконання раз на пів року і контроль Державної служби України з питань праці за якістю послуг. Однак федерація реагуватиме на спірні питання, надаватиме юридичний супровід працівникам, які потребуватимуть захисту своїх інтересів.
Для роботодавців важливо, щоб угода не залишалася формальним документом. Вона повинна містити реальні зобов’язання, за які кожна сторона несе відповідальність.
«Зобов’язання роботодавців мають бути збалансованими із зобов’язаннями влади та профспілок. Неможливо вимагати від бізнесу постійного підвищення соціальних стандартів, без урахування вартості енергоносіїв, нестабільності замовлень, податкового навантаження, нестачі кадрів та безпекових ризиків», – говорить голова правління Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців Петро Пилипюк.
Серед бізнесу немає спротиву самим принципам гідної праці, безпеки чи справедливої оплати. Дискусії виникають тоді, коли окремі положення декларують без урахування реального стану розвитку підприємств або передбачають однакові вимоги до великого підприємства, малого виробництва чи підприємця, який працює в умовах постійної невизначеності.
«Важливо, щоб в угоді не було декларативних або економічно необґрунтованих норм, які бізнес фізично не може виконати», – додає він.
Адже воєнний час повністю змінив ринок праці. Частина людей мобілізована, хтось виїхав за кордон, підприємства змушені конкурувати за кваліфіковані кадри, навчати нових працівників і перебудовувати виробничі процеси.
Тому в угоді передбачені спільні програми підготовки та перепідготовки кадрів, співпраця з професійно-технічними й вищими навчальними закладами, підтримка релокованих підприємств, а також сприяння працевлаштуванню тих, хто переїхав до регіону через війну.
Роботодавці готові створювати робочі місця для ветеранів та адаптувати умови праці. Але цей процес потребує не лише доброї волі. Необхідні державні й регіональні програми компенсації витрат на облаштування робочих місць, підтримка психологічної та професійної адаптації, зрозумілі механізми взаємодії роботодавця, ветерана і соціальних служб.
«Як людина, яка сама веде бізнес, добре розумію, що роботодавець відповідає не лише за виробництво чи фінансовий результат, а й за колектив, сплату податків, підтримку громади та обороноздатності. Але щоб бізнес міг виконувати ці функції, він повинен мати можливість працювати», – говорить Петро Пилипюк.
Наразі угода відповідає нормам законів «Про колективні угоди та договори» та «Про соціальний діалог в Україні». У ній акцентували на створенні нових робочих місць, гідних умов праці, працевлаштуванні людей з інвалідністю та ветеранів, професійній орієнтації молоді.
«Сторони діалогу надавали такі пропозиції, які актуальні не тільки для них. Саме на цьому базується і Європейська соціальна хартія. Кінцева мета угоди – створити на ринку праці такі умови, які влаштовують всіх і сприяють економічному розвитку регіону», – додає пані Надія.
Читайте також:
- Бізнес
Діалог влади, бізнесу і профспілки: як на Волині працюватиме оновлена Територіальна угода
- Любешів
Відомо, скільки пального закупило в липні одне з управлінь Любешівської селищної ради
- Любешів
Відомо, у скільки обійдеться поточний ремонт перев'язочного кабінету Любешівської багатопрофільної лікарні
- Бізнес
Верховна Рада ратифікувала угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною