На Волині показали 47 сортів картоплі та презентували сучасну теплицю для вирощування насіння
4997 
У селі Усичі Луцького району провели польову демонстрацію сортів картоплі «Від селекції до успішного врожаю».
Захід відбувся 14 серпня у межах проєкту, спрямованого на розвиток картоплярства, та об’єднав фермерів, науковців, представників бізнесу й організацій навколо спільного розвитку галузі, передає кореспондентка Бізнес.Район.
Учасникам показали 47 сучасних та перспективних сортів української, німецької та французької селекції, а також продемонстрували можливості нової автоматизованої теплиці для вирощування оздоровленого посадкового матеріалу.
Перед польовою демонстрацією учасники ознайомилися з роботою ДУ «Волинська ФВЛ ДПСС».
«Волинська фітосанітарна випробувальна лабораторія входить до складу Держпродспоживслужби України. Вона акредитована відповідно до міжнародних стандартів», − зазначила директорка установи Євгенія Лихач.
У лабораторії досліджують насіння, садивний матеріал, рослини та продукцію рослинного походження. Зокрема, тут проводять дослідження на наявність генетично модифікованих організмів методом ПЛР у режимі реального часу. Такий аналіз дозволяє виявляти більшість генетично модифікованих сортів рослин.
Окрему увагу під час заходу приділили фітосанітарному стану картоплі. Завідувачка відділу добазового та базового насінництва і діагностики Інституту картоплярства НААН, кандидатка сільськогосподарських наук Ольга Вишневська наголосила, що саме якісний та здоровий насіннєвий матеріал є основою майбутнього врожаю.
«Здорове насіння є основою для отримання високого врожаю та запобігання поширенню вірусних хвороб у насадженнях», − пояснила науковиця.
Вона розповіла про вірусні хвороби картоплі, які можуть тривалий час залишатися непомітними. За її словами, у світі описали вже близько 50 видів вірусів, які уражають картоплю, а втрати врожаю через вірусні хвороби можуть сягати 30-40% і більше.
«Віруси можуть заражати рослини і перебувати в них без прояву симптомів хвороби. Такі рослини стають джерелами інфікування здорових», − зазначила Ольга Вишневська.
Під час заходу також представили сорти німецької селекційної компанії EUROPLANT. Регіональний менеджер компанії Пьотр Кушель розповів, що EUROPLANT працює в Україні вже близько 30 років. За цей час до українського реєстру внесли 25 сортів компанії.
Сорти розподіляють за призначенням − столові, для виробництва чипсів, крохмалю, пластівців та картоплі фрі. Серед перших сортів, які свого часу зареєстрували в Україні, були Finka, Vineta та Bellarosa.
Окрім того, учасникам презентували лінійку французької селекції Elorn Plants. Представник компанії та голова ФГ «ЛІМ» Михайло Лесишак розповів, що сорти перед виходом на український ринок протягом двох років випробовували в місцевих умовах.
«Усі сорти розроблені на провідній селекційній станції Bretagne Plants Innovation. Перед продажем в Україні ми тестували їх протягом двох років, де вони показали найкращі результати», − розповів Михайло Лесишак.
Серед сортів, які вже зареєстровані та доступні в Україні, − Synergy, Elodie, Azilis та Atoll. Ще кілька сортів, таких як Sahara, Kalys, Podium, Galante та Comet, проходять офіційні випробування.
Про розвиток картоплярства на Волині та важливість відновлення власної системи виробництва здорового посадкового матеріалу говорив професор кафедри агрономії ЛНТУ Михайло Шевчук.
Він розповів про історію поширення картоплі, клоновий добір та етапи відтворення елітного насіння. На його думку, якісний посадковий матеріал отримують у кілька етапів − від відбору здорових рослин та лабораторної перевірки до вирощування супер-супереліти, супереліти та еліти.
Окремо Михайло Шевчук звернув увагу на перспективу створення на Волині умов для виробництва добазового насіння картоплі. Серед можливих варіантів він назвав спеціалізацію окремих фермерських господарств, розвиток кооперації та відновлення роботи спеціалізованих біотехнологічних потужностей.
У межах заходу учасникам також показали сучасну теплицю, обладнану системами автоматизованого контролю. Підрядник проєкту Сергій Остапенко з компанії «САО Електрик» пояснив, що систему спроєктували так, щоб її можна було надалі розширювати.
«Ми виконали автоматизацію клімату, поливу і систему контролю з віддаленим моніторингом через смартфон чи комп’ютер. Теплиця має можливість знімати показники вологості, температури та кислотності ґрунту, рівня СО₂, температури й вологості повітря», – розповів Сергій Остапенко.
З його слів, теплицю поділили на шість зон, щоб у майбутньому можна було проводити різні експерименти та порівнювати умови вирощування. Також система передбачає можливість встановлення додаткових датчиків і обладнання.
Під час заходу регіональний координатор ПРООН у Волинській області Анатолій Банера зазначив, що одним із практичних результатів проєкту має стати доступ фермерів до якісного посадкового матеріалу.
«Найбільший результат цього проєкту, що лабораторія, теплиця і всі ці моменти, які тут організовані, дозволять фермерам отримати в найближчому часі якісний посадковий матеріал: картоплю супереліту, еліту, першої репродукції», − зазначив Анатолій Банера.
Він також бачить перспективу у створенні на Волині своєрідного картопляного кластера, який об’єднає науковців, фермерів, лабораторії, дослідні установи та громадський сектор.
«Навколо картоплі утвориться коло зацікавлених осіб − стейкхолдерів, які поєднають наукову школу, громадський сектор, дослідні станції, науково-дослідні установи, лабораторії, а також фермерів. Згодом вони можуть утворити кластер», − пояснив координатор ПРООН.
Керівник проєкту «Volyn Smart Agro Cluster − економічний розвиток сільських територій», Микола Палінкевич також наголосив на необхідності об’єднання малих і середніх виробників.
«Волинь має агросектор як смарт-спеціалізацію регіону. Наша команда вбачає об’єднання малого та середнього бізнесу, фермерських господарств заради створення певного продукту», − розповів Микола Палінкевич.
Така співпраця може передбачати спільні закупівлі, збут, логістику, експорт та закупівлю ресурсів. Водночас кінцевою метою має стати спільна переробка продукції − від фасування картоплі до виробництва пластівців та роботи з роздрібними мережами.
Після презентацій учасники вирушили на поле у селі Усичі, де змогли побачити 47 сортів картоплі безпосередньо в умовах вирощування.
Голова ФГ «Еко-Тур» Василь Аршулік розповів, що цього року через спеку господарство очікує приблизно на 40% менший урожай.
«Спека негативно вплинула. Буде недобір врожаю. «У наших умовах десь на 40% недобір», – зазначив фермер.
Водночас він назвав сорти, які, на його думку, найкраще показали себе цього сезону. Серед них − французькі Atoll та Elodie, а також Larissa.
«Щоб фермери наші вирощували високоякісний врожай, треба насіння високих репродукцій, хороша технологія і хороша ціна», − відповів Василь Аршулік на питання про майбутнє картоплярства на Волині.
Михайло Лесишак, який оцінював сорти безпосередньо на демонстраційному полі, серед перспективних для промислового вирощування також виділив Atoll та Elodie. За його словами, Atoll вирізняється багатобульбовістю та вирівняністю бульб.
«Він може заложити від 9 до 30 з лишнім бульб, і десь 24-25 буде вирівняно товарні», − розповів виробник.
За результатами оцінювання на цій локації найбільше врожаю з шести кущів дали Larissa − 5,15 кілограма, Atoll − 5,4 кілограма та Elodie − 5,75 кілограма.
Про особливості української селекції розповіла заступниця директора з наукової роботи Інституту картоплярства НААН Тетяна Олійник. За її словами, українські сорти створювали в умовах нашої країни, тому вони краще пристосовані до місцевих погодних аномалій, зокрема тривалих періодів посухи.
«Наші сорти характеризуються багатобульбовістю, великобульбовістю. Є сорти, які мають досить тривалий період спокою, а також природний імунітет», − зазначила Тетяна Олійник.
Окремо вона представила сорти «Хортиця» та «Солоха» з кольоровою м’якоттю. Вони містять підвищену кількість антиоксидантів, зокрема антоціанів, які й надають картоплі характерного червоного або синього забарвлення.
На думку науковиці, такі сорти можуть бути цікавими для ресторанного бізнесу та споживачів, які звертають увагу на дієтичне харчування. Водночас їх доцільно вирощувати під конкретний попит і попередні замовлення.
Крім того, на заході провели конкурс-вікторину щодо найврожайнішого сорту картоплі, а переможці отримали призи у вигляді корисних знарядь для фермерства.
Читайте також:
- Бізнес
Розвиток картоплярства та нові технології: на Волині відбудеться День поля
- Бізнес
На Рожищенщині скасували карантинний режим по золотистій картопляній нематоді
- Район.IN.UA
На Рожищенщині скасували карантин по золотистій картопляній нематоді
- Рожище
На Рожищенщині скасували карантинний режим по золотистій картопляній нематоді