Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН

Як на Бесарабії вирощують французькі яблука

15:29 08.04.2018
1146
Бесарабія потопає у яблунях, а особливо Сокирянський район Чернівецької області, який виробляє 200 тисяч тонн цих фруктів на рік. А вся Чернівецька область дає 500–700 тисяч тонн, що більше, ніж ціла Голландія.
Місцеві жителі на своїх паях масово культивують не зернові чи картоплю, як це прийнято на Волині, а яблуні. У когось більші площі під садочками, у когось менші. Є гарно доглянуті, а бувають і запущені.
Від кінця літа до кінця осені на Сокирянщині тривають яблучні жнива. На зборах плодів люди заробляють від трьохсот гривень на день, тобто із зайнятістю в районі проблем немає. Але сучасних складів на приватних господарствах, як правило, немає, тож селяни поспішають збути яблука якомога швидше.
«Восени всі виходять на ринок, і ціна падає. Фермер, який не платить податки, ще може вижити. Легальним компаніям, які платять податки, важко, бо яблука родять раз на рік, а відрахування треба робити щомісяця. Іншого шляху, ніж кооперація, нема, але наші люди ще не розуміють цього», – знайомить з економікою району голова РДА Петро Бескупський.
На Сокирянщині є можливість зберегти до весни лише 20 відсотків урожаю, і доступ до таких складів мають тільки великі компанії. А в регульованому газовому середовищі яблука можуть зберігатися 2 роки без втрати якості і ваги. Тож коли яблука з підвалів розпродані, десь після новорічних свят на ринок виходять «важковаговики», одним із яких є компанія «Дністровські сади».
…Ален Ремі, надзвичайний і повноважний посол Франції в Україні, приїхав помпезно відкривати кар’єр із видобування щебеню. У цей проект французька компанія Lafarge інвестувала близько півтора мільйона євро. Після урочистостей месьє Ремі повезли у другий кінець област,і в Сокирянський район, показати сади, які заклали за останнім писком аграрної моди, використовуючи французькі саджанці, матеріали, технології і навіть спеціалістів. Сади на 300 гектарів потягнули 18 мільйонів євро. Посол аж просльозився. Фактично українці інвестували в економіку Франції у 10 разів більше, ніж французи в українську.
Компанія «Дністровські сади» офіційно працює в селі Селище з 2012 року. 300 гектарів паїв орендували в місцевих селян на 25 років. Тодішньому голові РДА Василеві Козаку довго довелося переконувати людей погодитися на таку довготривалу співпрацю.
Врешті-решт, проект стартував. Люди досі пригадують, як сім’єю на посадці яблунь можна було заробити 5–6 тисяч гривень за день при курсі 8 гривень за долар.
«Французи приїжджають дивитися, то кажуть, що у них такого саду нема. Ми ж якщо вже купуємо з останніх грошей, то все найкраще!», – розповідає Василь Козак, який зараз працює головою Сокирянської райради.
Площа діючого саду 200 гектарів. Він поділений на три сектори за сортами яблук: «голди», «грені» і «джерамін». Ще сотня гектарів буде засаджена кісточковими деревами – абрикоси, сливи, персики, виноград. У повному плодоношенні «садочок» має давати врожайність 80 тонн яблук із гектара.
Уся територія гігантського саду оснащена системою крапельного поливу і антиградовою сіткою.
«Вартість такої сітки – 11 тисяч євро на гектар. Але вона себе окуповує за одне випадіння граду, який колись бував раз на 3–4 роки, а зараз іде 3–4 рази на рік. А ще сітка врятувала врожай яблук, бо не дала морозу «сісти» на цвіт. Весняні заморозки 2017-го знизили врожайність на 40%, а то й більше», – пояснює Василь Козак.
Коли закладали таку «махіну», то розрахували, що експортуватимуть яблука в Росію. Але з початком війни «бесараби» почали шукати інші країни для збуту. Уже виробили сертифікат якості GlobalCap, який дозволяє експортувати продукцію в усі країни Євросоюзу і США (наприклад, однією з умов отримання сертифіката є наявність на полі туалетів і умивальників). Та українські яблука виявилися для європейських супермаркетів занадто… якісними!
«Ми продавали в Європу яблука по 0,6 євро, вони ставили ціну у супермаркеті 1,6. Питаємо: як пішли наші фрукти? Чудово, кажуть. Але надалі брати відмовилися. Бо поки наші є – їхніх не беруть, – емоційно веде Василь Козак. – Справа у тому, що українські яблука пахнуть! От візьміть польське – воно ж як мамаличка. А щоб яблуко було хрустке і соковите, потрібна холодна ніч і жаркий день. Тоді у плодах виробляється цукор, який і дає отой запаморочливий аромат справжнього яблука.
Щодо «хімікатів» під час догляду, то їх тут використовують суворо за технологією.
Нема збуту для суперякісного продукту. Український ринок залишається незаповненим, але наші супермаркети ставлять надто високу ціну, яку більшість українців просто не може собі дозволити. У результаті страждає не мережа, яка не може скласти адекватної ціни, а той же виробник. Тому «Дністровські сади», які так хочуть нагодувати Україну яблучками, уже приглядаються до індійського ринку.
Наталка ПАХАЙЧУК
Коментарі
23 квітня
Сьогодні
Вчора
21.04.2019
20.04.2019
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин