«Не треба космічних технологій, щоб створити сприятливі умови для бізнесу», – очільник відділу представництва Європейського Союзу

Український бізнес таки переходить на європейські ринки. Підприємці шукають і знаходять ніші, знаходять продукти, які мають попит.  У свою чергу, Європейський Союз зацікавлений в розвитку малого і середнього бізнесу та створенні робочих місць.

Про це Бізнес.Району розповів голова відділу преси та інформації представництва ЄС в Україні Юргіс Вілчінскас.

Також вдалося поспілкуватися про євростандарти, позитивні зміни, корупцію і про те, чому європейські інвестори не поспішають заходити в Україну.

– Ми намагаємося дуже підтримувати малий і середній бізнес, підтримувати децентралізацію, створювати сприятливий клімат для бізнесу і для інвестицій.  У нас є багато міцного оптимізму, що Україна рухається в кращий бік, що реформи ведуться, що є результати, що це дає українському суспільству якісь дивіденди, це видно. У вас зараз, звісно, будуть нові виклики, як завжди.

Коли моя країна, наприклад, інтегрувалася у Європейський Союз, у нас був новий виклик, якого ніхто не очікував. Багато людей наважились скористатися тим, що відкрились ринки для працівників і багато людей реально поїхали з Литви. Просто їх професії були більше затребуваними за кордоном, там були більші зарплати і тому подібне. Але ми зараз бачимо зворотну динаміку – багато цих людей повертаються, привозять свої гроші, якісь ноу-хау, вони щось навчились і цех рух йде у зворотну сторону.

Тому для українців зараз важливо не піддатися негативним емоціям, що ми тут нічого не зможемо створити, треба все кидати, виїжджати, заробляти «там» гроші і жити, а потім коли-небудь повернутися. Ні, Європу можна будувати тут і Європейський Союз кожного року зі своїми інвестиціями близько 200 мільйонів євро в формі різних грантів і, звісно, з мільярдами, які можуть прийти в Україну і приходять як кредитні лінії, з цими грошима ми тут можемо багато що змінити.

– Європейські інвестори не поспішають заходити в Україну. Чому? Війна? Корупція? Рейдерство? Що на вашу думку є ключовою проблемою?

– В Україні є багато європейських компаній, які тут інвестують. І те що нам каже бізнес – не війна заважає бізнесу в Україні. Заважає те, що бізнес боїться невизначеності, і йому не подобається те, як працює закон. Якщо ця система непрозора, то є багато бар’єрів на шляху до розвитку бізнесу. Тому інвестиції в такій ситуації, звісно, не прийдуть.

Не треба багато шукати, можна просто взяти ті самі рейтинги бізнес-асоціацій і подивитися, на якому місці знаходиться Україна. В багатьох рейтингах країна рухається вверх. Не треба космічних технологій, щоб створити сприятливі умови для бізнесу, але для цього потрібна політична воля.

У різних країнах є монополії, олігополії, є субсидії. І коли ринок стає більш вільним, звісно, він приваблює все більше і більше інвесторів. Ми над цим також працюємо через проекти техдопомоги і намагаємося передати свої кращі історії успіху із Європейського Союзу.

– Яким чином здійснюється партнерство з ЄС ПРООН, зокрема, на прикладі допомоги переселенцям?

– Представництво ЄС в складі приблизно 20 чоловік кожного року приглядає приблизно за 200 проектами, які діють в різних сферах і імплементуються нашими партнерами. Це ООН, це такі організації як Save The Children, People in Need тощо.

Ми даємо гроші організаціям, які мають певні успіхи і допомагаємо в тих напрямках, де є потреба. В нас немає експертів на місцях, тому ми співпрацюємо з громадами, які можуть перетворити ці гроші в проекти. Така співпраця є для нас продуктивною і абсолютно неминучою.  

Все залежить від того, де ми хочемо допомогти. Наприклад, 3-4 роки тому в пріоритеті була гуманітарна допомога: дати воду, теплі речі на зиму, реконструювати старі гуртожитки, аби переселенці могли там жити.

Всі ці потреби радикально міняються. Люди не можуть повернутися назад і їм потрібно допомогти інтегруватися. Це означає створювати робочі місця. Є програма з ООН, завдяки якій переселенці отримують маленькі гранти, щоб відкрити свій бізнес. Наприклад, допомогти відкрити студію реклами чи адвокатський офіс. Саме так і визначають, куди підуть фінанси.

ЄС припинив фінансувати проект з побудови пунктів пропуску через кордони. Зараз вимагають повернути кошти. Розкажіть про цю ситуацію, за чиї кошти будуть розбудовувати пункти пропуску на Волині, зокрема через Ягодин і Устилуг?

Проекти, які реалізують в Україні, фінансуються за кошти платників податків Європейського Союзу. Тому ми дивимося, як проект реалізується, адаптується, а згодом здійснюємо моніторинг цього проекту. На жаль, не всі проекти є успішними і наприклад, в цьому випадку, були амбіції створити ці шість нових пунктів пропуску і їх фінансувати.

У цій ситуації проект був  уповільненим і сталось так, що ЄС вирішив його закрити. В цьому випадку кошти, які були не були використані – повертаються назад до ЄС. Також він має право забрати назад гроші, які були вкладені в проект. Звісно, шкода, що так склалося.

Як підприємцю зрозуміти, що він рухається в правильному напрямку до стандартів ЄС і що входить в саме поняття «європейські стандарти»?

Для бізнесу європейські стандарти означають  те, що товар чи послугу можна було б продати Європейському Союзу. Цей ринок для вас сусідній. Географічно Україна знаходиться практично в його центрі. Тому тут немає логістичних проблем, аби довезти продукт.

Проблема в тому, що європейський споживач – дуже прискіпливий. Тому бізнес повинен бути готовим до того, аби робити продукт, що відповідає європейським стандартам, а не радянським. Зараз Україна їх і запроваджує. Те саме стосується і бізнес-культури, адже ділові стосунки теж  впливають на запровадження європейських стандартів.

Як ви вважаєте: українська влада хоче боротися з корупцією і в неї просто не виходить? Тобто хоче і не може? Чи може і не хоче?

Треба зрозуміти те, що боротьба з корупцією – це  боротьба на довгі роки. І ця проблема існує не тільки в Україні, а й в ЄС. Але тут найголовніше, що Україна повинна зараз робити – звужувати простір для корупції. І ми, наприклад, бачимо, що Україна упродовж останніх років в деяких секторах досягла багато чого у боротьбі з корупцією.

Наприклад, візьмемо сектор енергетики, наскільки він був корумпований 5-6 років тому. І наскільки українські енергетичні форми і тарифи, які були новими, наскільки вони очистили там простір від корупції. І найголовніше те, що зараз Україна створила інституції для цього.

Є, наприклад, інституція, яка бореться з корупцією. Є інституції, які працюють у напрямку превенції корупції. Судова реформа йде, реформа прокуратури, поліції. І ось ці всі реформи ведуть до того, що боротьба з корупцією стає все більш ефективною, і що вона в найближчій середній перспективі дасть плюс для бізнесового клімату.

Читайте також: У Миколаївській області селяни утеплили школу, поставили ліхтарі і чистять дороги власним трактором

Світлана КИРИЛОВА