Двічі в одну річку ввійдеш: як у Луцьку відновлюють річковий транспорт. ФОТО
-
-
>
-
>
-
>
7804
Вже скоро Луцьк матиме ще одну туристичну родзинку – прогулянки на катері. Олег Кербалай, директор ТОВ «Річковий порт «Луцьк», ексклюзивно для видання Бізнес.Район розповів про те, як і чому відновлюється судноплавство у Луцьку та коли лучани матимуть ще один вид транспорту.
Луцьк має велику історію судноплавства, тому водний транспорт на Стиру не є чимось новим. Олег Кербалай згадує, що раніше біля в’їзду у місто поруч із назвою було зображено якір як символ того, що у місті є пристань. Головним викликом перед командою оновленого річкового порту стало те, що Стир ніхто не очищав вже майже 40 років. Знадобилось кілька років зусиль, щоб розчистити річку, отримати дозвільну документацію та спланувати прогулянкові маршрути.
«Я обіцяв лучанам, що цього року будуть прогулянки. Наразі ми маємо встановити ще два понтони (певні підстави для плавзасобів, - ред.) та дочистити ділянку під Гнідавським мостом», – ділиться здобутками та планами керівник річкового порту.
Дерева, снаряди, качки, або чим «багатий» Стир
Пан Олег показує «топляки» – потонулі дерева, які привезли буксирним катером. У деяких місцях у працівників річкового порту пішло 4 дні, щоб підняти два дерева і розмулити дно річки.
Однією із «болючих» точок для місцевих судноплаців стало місце під Гнідавським мостом. За словами Олега Кербалая, розчищення річки у цій ділянці не обійшлось без Державної служби з надзвичайних ситуацій, тому що наткнулись на «знахідки» – шматки снарядів.
«Були моменти, коли снаряд нібито вже розірваний, але ще половина тієї вибухової суміші залишалась. Від тертя об металевий ковш воно почало шипіти і ми були змушені викликати рятувальників. Коли дійшли до певного рівня глибини, далі вже не чіпали, тому що під цим мостом ще зберігається небезпека і є наноси, в яких не можна рити. Вони не заважають судноходству, але ми про всяк випадок поставимо обмежувальні буйки», – розповідає Олег Кербелай.
Проте зусилля себе виправдовують. Судноплавці стверджують, що у деяких місцях, де ще раніше забрали топлені дерева, річка сама поглибилась на метр за рахунок течії та саморозмиву.
Стир, за словами Олега Кербалая, є річкою судноплавною, але належить до річок малого типу, по яких пересуватись можуть далеко не всі плавзасоби. Прогулянковий катер, який возитиме лучан і гостей міста, оснащений водометним двигуном і має невелику посадку – 15-20 см. Через те, що катер не заглиблюється глибоко у воду, не страждає місцева фауна. А вона, як розповідають судноплавці, дуже вже насичена: у водоймі дуже багато качок та черепах.
«В Стиру вода не є брудною: навіть топлені дерева на екологічну ситуацію не впливають. Вода цілком придатна, тому що раки і черепахи би в ній не жили. Тому можемо сказати, що до Липлян річка чиста. У Липлянах є очисні споруди, які часто є причиною смороду у місті. Ми знаємо, як їх почистити, тому що колись їх чистив тільки річковий флот. Якщо у міста буде така потреба, ми, звісно, допоможемо», – пояснює керівник річкового порту.
Про вартість та тривалість прогулянок
Маршрут екскурсії на катері становитиме 4,5-6 кілометрів. Тривалість прогулянки – 45-70 хвилин залежно від погодних умов та кількості пасажирів. Середня швидкість катера – 15 км/год, на Стиру катер із пасажирами може йти зі швидкістю 7,5-8,5 км/год. Відправлятись буде із парку, з місця центрального пляжу, де колись вже був причал. Поки буде дві зупинки: в Старому місті біля вулиці Архітектора Метельницького, а також у парку, через деякий час організатори планують обладнати ще одну пристань.
Прогулянка по річці коштуватиме близько 80 грн. До слова, у Києві подібні річкові прогулянки коштують набагато дорожче – 180-400 грн.
Рішення про навігацію, тобто період, коли кліматичні умови в певній місцевості дозволяють судноплавство, приймає «Укртрансбезпека». Туристичний сезон може тривати 9 місяців. У прогулянковому катері є опалення, щоб пасажирам було комфортно у холодні місяці.
Вантажні баржі, або як судноплавний бізнес допоможе екології
Туристичне судноплавство у Луцьку підтримала міська влада: із місцевого бюджету відшкодовують річковому порту приблизно половину витрат, що йдуть на очищення Стира. На те, щоб зробити доступним вантажні перевезення по річці, треба вже сприяння від обласних управлінців, адже треба розчистити ще 65 кілометрів за межами Луцька у маневицькому напрямку. Такі капіталовкладення, за словами Олега Кербалая, є цілком виправданими.
«Річкова інфраструктура буде швидко розвиватися. Ми бачимо, що «Укртрансбезпека» тепер сильно контролює дороги, не допускають перевантажень. Великі кошти вкладаються у дороги і підрядники за неї відповідають. Щоб дорога збереглась є норми навантаження на вісь машин, яких не завжди дотримуються. Щоб річку зберегти, її треба очистити і нею можна користуватися для перевезень. Можна возити пісок, щебінь, зерно, тим самим розвантажити проблемні дороги. Наприклад, дорогу Луцьк–Маневичі, по якій найбільше возять пісок. Найвигідніше це буде найперше людям. Пісок буде коштувати набагато менше і буде якіснішим, тому що будемо його видобувати шляхом гідронамилу. Можна дерева, і зерно в Луцьк возити. Основне, що можна не перевантажувати дороги, тому що ми знаємо, що замість 21 тонни вантажать в машину по 40-50. Все можна робити, просто треба нарощувати флот, купувати вантажні баржі», – ділиться планами Олег Кербалай.
Про інвесторів та рентабельність
Судноплавство – бізнес не із тих, в які легко потрапити. Окрім дороговартісної техніки, треба подбати про дозвільну документацію та кваліфікований персонал.
Олег Кербалай зізнається, що в улюблену справу вкладає гроші, які заробив за кордоном, маючи бізнес у Польщі. Любов до флоту у чоловіка виникла не випадково.
«Бував на цьому флоті ще змалечку, влітку допомагав дідусеві, який працював зварювальником суден, із самого дитинства катався із місцевими капітанами, вивчав судноводіння», – ділиться Олег Кербалай.
Сам буксирний катер, правда, в майже неробочому стані, дістався чоловіку від дідуся. Зараз вартість подібних плавзасобів становить близько 100 тисяч доларів. Приблизна вартість 12-місного прогулянкового катера, власником якого є інший місцевий судноплавець, Тимур Чебан, близько 17 тисяч доларів. На беззбитковий рівень організатори річкових прогулянок планують вийти через п’ять років.
«Із вантажними перевезеннями ми ще поки два роки точно нічого не плануємо, тому що будемо тільки нарощувати міць, а після того вже почнемо працювати», – розповідає Олег.
Чоловік додає, що залучити інвесторів непросто, адже навіть просто написати бізнес-план важко – у Луцьку немає фахівців цієї сфери. Залишилось лише два капітани із колишньої річкової інфраструктури, у яких консультується невелика команда теперішнього річкового порту.
Буксирний катер «Характерник», що у Луцьку, споживає 50 літрів дизельного пального на годину, там стоїть танковий двигун. На паливі річковий транспорт, на відміну від автомобільного, не може зекономити – по річці не можна «котитись на нейтральній передачі». За кордоном річкові судна є частиною місцевої економіки, а тому мають певні привілеї, наприклад, можливість купувати паливо на половину дешевше, ніж на АЗС. Річкові судна не платять акцизний збір, тому що не руйнують дороги.
Конкурентів луцькі судноплавці не очікують, тому що у такій сфері попит перевищує пропозицію.
«Нас, як приватну структуру, хочуть купити на Південний Буг, Десну, Дністер. Нас постійно питають «Що ви там робите?». На цих річках судноплавство більш розвинено», – розповідає Олег Кербалай і додає, що вони вже надто багато зробили, а тому відступати у досягненні своїх цілей не планують.
Передрук у ЗМІ без дозволу редакції заборонено.
Ірина БАРАН
Фото Олесі САЄНКО
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
