Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН
Головна редакторка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» Христя Венгринюк
Головна редакторка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» Христя Венгринюк

«Мені хочеться порушувати складні теми», – Христя Венгринюк про роботу в дитячому арт-видавництві «Чорні вівці»

09:00 19.11.2018
506

Головна редакторка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці» Христя Венгринюк розповіла про серію доступних книг та чому в дитячих книжках варто піднімати складні питання.

Христя Венгринюк – українська письменниця, художниця і головна редакторка видавництва «Чорні вівці». Це видавництво, яке спеціалізується на артбуках, білінгвальній та перекладній літературі для дітей. На дитячій сцені літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку Христя Венгринюк творила з дітьми листівки та продовження казок Ервіна Мозера.

Як у вас виникла ідея створити саме таке видавництво?

Видавництво називається «Чорні вівці». Це від назви міста Чернівці. Була така легенда, що коли прийшли люди, щоб заселити територію, нічого не було на нашій місцині, тільки були чорні овечки. Вони називали місто Чернівці від чорних овечок. Це наша місцева легенда. Мені образ чорної овечки звідти дуже подобався. Три роки до того я працювала з дітьми в галузі живопису. В мене є своя студія живопису. Я займаюся літературою, кандидат філологічних наук. Видавець «Книги XXI» і видавець «Meridian Czernowitz» запропонували створити дитяче видавництво, бо в мене був досвід спілкування з дітьми. Дуже глибокий і науковий, бо я досліджую дитячу психіатрію.

19 грудня «Чорним вівцям» буде три роки. Нині в нас є 30 книг: і перекладні, і українських авторів.

Хто ще разом з вами працює і творить у складі видавництва?

Це директор видавництва «Книги XXI» Василь Дроняк і директор міжнародного фестивалю «Meridian Czernowitz» Святослав Померанцев.

У чому унікальність видавництва «Чорні вівці»?

Ми намагаємося робити багато артбуків. Концентруємося на якості книги. Дитина має бачити, що книга красива і якісна. Ми піднімаємо багато проблемних питань. Наприклад, у нас є серія «Що таке?», яка піднімає питання що таке Бог?, що таке любов?, що таке смерть? У нас є книга про секс, але для дітей. Є книги про проблемні питання: соціальну нерівність, проблеми в сім’ї… Тобто, те про що дуже багато хто замовчує і не хоче говорити. Ми намагаємось ці питання проблемні підіймати в казкових моментах для дітей.

Як витримувати конкуренцію на книжковому ринку?

Ми дуже раді, що книг стає все більше, і більше. Це дуже хороший показник. Насправді, наш ринок абсолютно незаповнений книгою. Має бути їх набагато більше, якщо дивитися на відсоток, але ми намагаємось творити дуже якісну книгу і ми поки що не маємо такого неймовірно великого асортименту. Тобто, ми працюємо над однією книгою дуже-дуже ретельно. Наприклад, я сьогодні буду читати на майстер-класі книги Ервіна Мозера. Я думаю на скільки красиво вона створена всередині і як вона виглядає, які в неї сторінки, палітурка, на стільки вона притягує дитину. Вона відчуває, що це якісний продукт. Ми намагаємося зробити рідко, але влучно.

Розкажіть про найвдаліший, на вашу думку, проект видавництва «Чорні вівці»?

Дуже скандальна книга «Про крота, якому наклали на голову». Ні одне видавництво в Україні не наважувалося видати в Україні цю книгу, бо вони вважали, що може бути дуже багато критики. Ми теж цієї критики боялися, але ризикнули і нині це в нашому видавництві найприбутковіший проект. Я намагаюся пояснити, що це не про послід, а про філософію того, що дитина, яку образили, повинна гордо йти зі своєю місією і не здаватися. Філософія захована в цьому, а не в тому, щоб показати дитині різні види тваринного посліду. Дитина бачить в цьому одне, ми пояснюємо їй інше. Цей проект став неймовірно успішним і я дуже цьому тішуся.

Яка книжка видавництва «Чорні вівці» особисто для вас є найбільш цінною?

Я започаткувала проект, який називається «Читати легко». Це книга soft-cover. Тобто, книга з м’якою палітуркою. Для того, щоб кожна сім’я могла купити своїй дитині книгу. Вона коштує дешевше, ніж дві кави. Книга коштує до 50 гривень, але вона є дуже красивою, з м’якою обкладинкою. Я вірю в цю серію, дуже її люблю. Я думаю, що кожна дитина заслуговує на те, щоб їй сім’я могла купити книгу. Ми вклали всі наші зусилля і намагалися зробити продукт, який буде якісний, красивий, але дуже дешевий. Для того, щоб кожна дитинка мала книгу. Я вірю в цей проект. Він для мене є дуже важливим.

Чому варто читати дитячі книги?

Дитяча книга – це книга, яка абсолютно для всіх. Книга і для дорослих, і для дитини. Якщо дитина неготова читати дитячу книгу, то ми всі готові читати дитячу книгу. Повірте, в них іноді більше кайфу, філософії, розваження, відпочинку, ніж в книгах дорослих. Тому я завжди намагаюсь, окрім того, що читаю дуже багато рукописів, читати дитячі книги. Це найщиріше, найчистіше мистецтво, яке існує.

Хороша дитяча книжка – це та, яку легко прочитати і зрозуміти і дорослим і дітям, чи та, яку прочитають і зрозуміють лише діти?

І дорослим, і дітям. Я завжди на це ставлю. Якщо я, доросла, читаю дитячу книгу і вона в мені щось залишає, я впевнена, що в дитині вона залишить цілий всесвіт.

Які книжки ви любили читати в дитинстві, а які дитячі книжки читаєте, або перечитуєте нині?

Дуже люблю «Поліанну». Філософська книга, яка дуже багато за собою несе. Всім би радила дітям, особливо сучасної генерації, прочитати цю книгу. Читала її в дитинстві і зараз вважаю, що це дуже-дуже сильний текст. Дитяча Біблія багато мені дала, багато залишила, багато примножила й багато навчила мене. Тому я вважаю, що біблійні історії навіть, якщо сім’я недуховна, нерелігійна, треба їх розглядати все одно, бо там багато добра і філософії. Міфологія дитяча. Це теж цікаво і затягує. «Маленький принц» також, але якщо його дитині пояснити, бо він може сильно травмувати. Наприклад, втрата квітки, втрата друга, лисиці. Я от дуже його люблю, але він потребує для дитини пояснення.

Як ви співпрацюєте з маленькими читачами?

Вони все розуміють. З ними треба говорити, як з дорослими. У них іноді фантазія набагато неочікуваніша, ніж в дорослих. Обов’язково треба говорити. Щоб дитина якийсь оцей страх втрати в собі не закрила: втрати цієї квітки дорогої, друга-лиса… Тому треба все це проговорити, що це нормально, що квіточка може відійти, що ніхто нікому не призначений, що друг може поїхати. Ми не застраховані від втрати. Наша дитина так само.Важливо, крім того, що творити книги, ще з дітьми говорити.

Які книжки видавництва користуються найбільшим попитом?

Ервін Мозер «Чудові історії на добраніч» і «Фантастичні історії на добраніч». Найбільше полюбляють цього автора. Там текст на одній сторінці й одразу ілюстрації, де ти можеш все знайти, розкодувати, відгадати, все побачити. Книга така довга, що дитина дочитує до кінця, потім дитина ці всі історії забуває і мама починає по новій читати.

Якщо говорити загалом про книговидавництво в Україні, то якою має бути дитяча книжка, щоб мати комерційний успіх?

Дуже яскравою, гарно виданою і, на жаль, все-таки аудиторія більше дивиться на іноземних авторів, ніж на українських. Звичайно, це образ котиків, який ніколи не перестане подобатись дітям. Якщо в книжці йдеться про котиків, то можна сказати одразу, що це – успіх. Це повинно бути кольорово якісно, а далі вже, коли читаєш, звикаєш до будь-якого тексту.

Стосовно відомих імен, так, батьки знають. Але проблема ще в Україні, що батьки вибирають книгу дитині, а не дитина. Коли вони приходять в книгарні, то беруть книги, які вони хочуть купити своїй дитині. Дуже часто, коли дитина тягнеться за книгою, вони кажуть «ні-ні-ні». У нас багато таких моментів є, коли діти хочуть книжку про крота, батьки просто не дозволяють її купувати.

Як Український інститут книги підтримує ваше видавництво?

Наші чотири книги пройшли в закупівлю бібліотек. Ми дуже з цього тішимось. Це книга «Як зрозуміти свій ґаджет?» для підлітків, «День усіх білок» Ірени Карпи, книга Ервіна Мозера і «Велика книжка. Історії для дітей». Я би сказала так, що підтримує. І ми дуже раді, що чотири книги, це шість тисяч примірників нових книг надрукують.

Яка місія видавництва «Чорні віці»?

Мені хочеться піднімати складні теми: теми війни, теми насильства, теми смерті. Для того, щоб дитина могла зрозуміти, побачити і якомога більше виросла з психотравм.

Які основні цінності підтримує видавництво?

Демократію і рівність. Всі рівні. Дитина рівна з дорослими. Абсолютно. Ніхто не має права утискати дитину. Мені хотілося, щоб саме такі принципи, як рівність і всі проблемні питання, про які ми ніколи не говорили в радянські часи, насильство, що таке секс, підліткове дозрівання… Не без казок розважних. Це все також. Але все-таки ті теми, на які ми заплющуємо очі, ніби їх не існує, щоб ми про них говорили.

Як такі книжки сприймають діти?

Діти цікавляться. Наприклад, у нас є книга «Що таке Бог?» Дитина в чотири роки починає питати хто це, чому це і як. Ця книжка ідеальна для неї, для відповіді на ці питання. Зовсім не занурюючись в жодну релігію, в жодну специфіку, вона просто дає відповіді на питання «Чому щось існує?», космос, всесвіт, духовність, Бог, як це поєднується, чи повинні ми в це вірити і що це. Такі питання, які дитина ставить і нам часом важко знайти на них відповідь, я хочу їх продукувати, видавати і показувати.

Що найважливіше у видавництві дитячих книжок?

Я завжди кажу, що дуже важливо, щоб книга була якісною. Бо, коли я згадую, які наші радянські книги були, коли це був туалетний папір, і це було дико й депресивно взяти в руки. Мені завжди хочеться, щоб книга була приємною і красивою. Хотілося б, щоб складні, важливі теми були красиво видані.

Назвіть кілька книжок видавництва «Чорні вівці», які б ви радили прочитати в першу чергу?

Серія «Що таке?» Це, однозначно. Я страшенно її люблю.

«Ведмеже диво». Це книга про секс, але для дітей. Двоє закоханих. Ця книга про любов. Дуже мені вона подобається.

Книга «Синя парасоля» Оксани Лущевської. Вона показує нерівність в сім’ях, чому бувають конфлікти, чому бувають важкі періоди в сім’ях.

Дуже люблю книгу Галини Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати жайворонком». Пояснює, чому ми всі різні, чому хтось може прокидатися вранці, а хтось хоче жити вночі, тому що наші біоритми деколи не співпадають.

Ну і також наша серія «Читати легко». Це дуже короткі й щирі тексти.

Як змінилося видавництво за час свого існування?

Ми спочатку хотіли творити дуже багато артбуків. Зрозуміли, що Україна до цього ще не готова. Це вибухне через років п’ять у нас. Ми змінилися в принципі на те, що почали творити справжні казки, проблемні теми і від артбуків ми трішечки відійшли. Зараз ми будемо працювати з позитивною літературою для дітей, яка буде підіймати настрій, яка буде їм творити контекст щастя.

Які перспективи видавництва «Чорні вівці»? Проанонсуйте новинки.

У нас буде класна книга, про яку я поки не можу говорити. Вона всесвітньовідома. Я рада, що ми будемо її творити. Ми вболівали за цю книгу. Вона просто чудесна, вона неймовірно кольорова, мудра, цікава. Я думаю, що ми відшуковуватимемо такі-от родзинки для того, щоб не творити багато посереднього, а рідко, але дуже класні книги.

Антоніна АНДРІЙЧУК

Фото Олеся САЄНКО

Коментарі
20 квітня
Сьогодні
Вчора
18.04.2019
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин