Традиції на експорт: як німецькі донори допомогли шацькій коровайниці
Шачанка Лілія Охрим закуповує борошно і цукор мішками, а яйця, ванілін та маргарин – ящиками. Ці прості продукти жінка перетворює на весільний хліб: кількаповерхові шедеври, прикрашені декором із мастики чи весільними палками з паперовими квітами.
Традиційні волинські короваї замовляють у Лілії навіть іноземні клієнти. Нещодавно жінка відважилася вийти за межі домашньої кухні і готується відкрити свою міні-пекарню. Віри у себе їй додало недавнє навчання і грантова підтримка від Німеччини.
УСПІХ ПРИНІС РЕЦЕПТ МАМИНОЇ ПАСКИ
Де вже тільки не бували короваї шачанки: в Італії, Польщі, Білорусі, Великій Британії, Німеччині, Туреччині. Навіть у Китай літаком відправляли. Днями коровай з України поїде на весілля у Францію. А про місцеві замовлення вже годі й говорити.
«Був випадок, коли два роки тому замовив коровай священик із Гомеля, що у Білорусі. І так мене благословив за того коровая, що я півдня лише замовлення приймала, списала увесь зошит», – ділиться спогадами Лілія.
Перший свій коровай Лілія спекла 15 років тому на весілля брата. Зізнається, що його тричі доводилося перепікати, адже після печі тісто чомусь падало. Плакала, замішувала тісто і пекла знову. Але прикмета, яка побутує у коровайниць (якщо весільний хліб з першого разу не вдається, то й у подружжя не заладиться), не справдилася. Потім посипалися замовлення від рідних та друзів, сусідів, знайомих…
«Спрацювало «сарафанне радіо. А з появою соцмереж стало набагато легше шукати клієнтів», – сміється жінка.
Але так було не завжди, адже історія будь-якого успіху – це тяжкий шлях. Після школи дівчина мріяла здобути вищу освіту в Луцькому індустріальному інституті. Та саме перед тим, як їхати на співбесіду, померла мама. Дівчина розуміла, що батькові самому буде важко фінансово забезпечувати родину, тож відмовилася від вступу в інститут і подала документи в Шацький лісовий коледж. Але і звідти забрала документи, так і не розпочавши навчання, бо треба було йти працювати. Проявила себе на роботі у дитсадку, Терцентрі, селищній раді, навчалася на курсах перукаря та бухгалтерів, але за жодних умов не покидала улюблене заняття – випічка тортів, до якого згодом додалося й коровайництво.
Рецептуру випікання короваю Лілія не відкриває нікому, лише зізнається, що це – рецепт маминої паски. Пробувала й експериментувати, змінювати рецепт, але впевнилася, що нічого кращого так і не отримала.
НІМЕЦЬКИЙ БАНК ІНВЕСТУВАВ У... КОРОВАЇ
Громадська організація «Волинські перспективи» торік влаштувала дводенний тренінг, у рамках проекту «Зміцнення самозабезпечення внутрішньо переміщених осіб та громад, що постраждали від конфлікту в Україні» за фінансової підтримки уряду Федеративної республіки Німеччини, що діє через німецький банк розвитку KFV. Проект спрямований на розвиток та підтримку малого та середнього бізнесу. Ризикнула подати заявку на участь у цьому проекті й Лілія: заповнила онлайн-анкету та відправила.
«З-поміж 60 тисяч заявок відібрали 60 учасників, а з них ще кількох відсіяли після першого дня занять. Там почула багато корисного про те, з чого почати власну справу, на чому акцентувати увагу та над чим варто зосередитися в першу чергу. Тобто покрокові інструкції, які нам давали, допомогли багатьом учасникам тренінгу започаткувати власну справу в пекарській, дизайнерській і навіть сфері надання послуг із ремонту сантехніки», – розповідає Лілія Охрим.
У підсумку через місяць жінка вже їхала в Луцьк із короваєм, аби презентувати свій бізнес-план. І їй це успішно вдалося. Члени журі були вражені майстерністю шачанки, виглядом і ароматом короваю, що пахнув на всі поверхи. Вона успішно захистила бізнес-план та отримала грант в сумі 650 євро на придбання кухонної техніки – тістозамішувача та професійного багатофункціонального міксера.
Довідово. Німецький державний банк розвитку (KfW). За дорученням німецького уряду банк фінансує програми розвитку у всьому світі.
«Це дуже корисні гаджети у роботі. По-перше, економлять час: накидала інгредієнтів у тісто і включила, а тим часом можу якусь іншу роботу виконувати. Таку техніку я ніколи не дозволила б собі купити, адже професійний міксер коштує кілька тисяч гривень», – захоплено розповідає коровайниця.
Тому бізнес-леді радить усім, хто мріє почати власну справу, не боятися ризикувати та частіше брати участь у проектах та тренінгах для початківців. Там підкажуть, з чого почати, як своїм проектом зацікавити інвесторів та фонди. Адже Лілія на собі переконалася у їхній дієвості.
Зараз шачанка знову планує взяти участь у проекті, який цього разу фінансуватиме канадська організація. Задумується і над участю у проекті за фінансування австралійців. Але на цей раз до проекту треба готуватися уже більш ретельно, потрібно здивувати журі чимось справді оригінальним і нестандартним. Можливо, це буде проект розвитку ще одного напрямку, яким захоплюється Лілія – випічка тортів.
Найближчим часом Лілія хоче побудувати в дворі міні-пекарню, де б могла уже з більшим розмахом займатися улюбленою справою. Бо у невеликій кухні не те, що мало місця для десятків короваїв, а й для родини, яка виховує четверо дітей. Зізнається, що у тиждень доводилося найбільше випікати 32 короваї та торти.
«Дуже важко справлятися з усім. Буває, що як встану в суботу вранці, то аж наступного тижня у неділю ляжу, поспавши на добу тільки дві-три години. Але якщо треба – то допомагають діти – особливо моя 11-річна донька Іванка та хлопці. Навіть найменшенька чотирирічна Юліанка береться до роботи та старанно виробляє свої перші трояндочки та листочки», – тішиться Лілія.
Віта ШЕПЕЛЯ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі