Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН

Я хочу бути еко-френдлі в Луцьку: що робити і куди йти

18:42 15.04.2019
839

Ми почали обирати корисну їжу, займаємось спортом, п’ємо більше води, подорожуємо і працюємо, знаємо, як турбуватися про себе, але не знаємо, куди викинути сміття, здати скло чи макулатуру, або просто віднести старий одяг.

Змінюватись завжди складно, тому Бізнес.Район допоможе вам спростити цей шлях і почати жити безпечне для довкілля життя.

ДЛЯ ТИХ, ХТО ЩЕ СУМНІВАЄТЬСЯ: ВАЖЛИВІ ЗМІНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З МАЛЕНЬКИХ КРОКІВ

Бути еко-френдлі – це всього лиш виробити звички, які мінімально шкодять навколишньому середовищу.

Zero waste філософія (або ж «нуль відходів») досить радикальна і прагне звести все сміття до нуля. Еко-френдлі – більше про те, щоб віддавати перевагу звичкам, товарам і послугам, які наносять мінімальну шкоду, або ж зовсім не шкодять екосистемі.

ТРОХИ ЛЯКАЮЧИХ ЕКО-ФАКТІВ

У світі щороку продукують більше 270 мільйонів тонн сміття з пластику. 8 млн тонн, або 3% відходів потрапляє у Світовий океан.

Чому це погано? Бо сьогодні ми читаємо про мертвого кита біля Філіппін, у шлунку якого знаходять 40 кг пластику, а завтра прочитаємо, що сміттєвий континент в океані розширив свої межі.

Якщо ви досі думаєте, що сортування сміття врятує планету, то не зовсім.

Аркуш офісного паперу розкладається за 100 років, консервна банка – за 110, батарейка – за 200-400, а пластикова пляшка – за тисячоліття. Водночас світова спільнота розуміє, що екологічна проблема існує, тому старається її вирішити.

У 2021 році європейські громадяни не зможуть більше використовувати посуд, який не переробляється. А Кенія, наприклад, за продаж та використання одноразового пластику ввела найбільш жорстке на сьогодні покарання – до чотирьох років в’язниці чи штраф розміром у 40 тисяч доларів.

ЕКО-ЗВИЧКИ

«Дослідіть свої звички: прослідкуйте та запишіть, що саме ви викинули за цей день у смітник. Далі подумайте про багаторазову альтернативу речам, які вже у смітнику. Наприклад, торбинки із тканини замість поліетиленових пакетів. Я переходжу на zero waste поступово, от скоро поставлю в себе вдома компостне відро для органіки», – лучанка, проектна менеджерка Zero waste проекту OZERO Леся Хом'як.

Турбота про довкілля може виглядати і так: менше їздити на машині, більше – на велосипеді чи ходити пішки; споживати електроенергію та воду раціонально (вимикати світло, закривати крани); купувати перероблену продукцію, продукувати менше відходів, підтримувати бренди, які відповідально ставляться до виробництва і мінімізують власну шкоду довкіллю.

Американський зелений активіст Арамі Матевосян розповідає про правило 5R:

1. REFUSE – відмовляйся від непотрібного

2. REDUCЕ – скорочуй те, що споживаєш

3. REUSE – використовуй повторно

4. RECYCLE – відправляй на переробку

5. ROT – компостуй і відправляй на смітник все інше

ЕКО-ПРОДУКТИ

«Перейти на zero waste можна будь-де і будь-коли. Якщо не вистачає знань – починай гуглити. Якщо у твоєму місті немає альтернативи одноразовим речам – теж йди в онлайн і замовляй бамбукову чашку, water bottle, або сам поший торбинки з тканини. Якщо в твоєму місті немає магазину, де можна купити твердий шампунь або зубну пасту в скляному пакуванні, то може тобі взятися і відкрити перший в твоєму місті магазин zero waste товарів?» – вважає Леся Хом‘як.

Десять найбільш необхідних альтернатив пластику, який ми часто використовуємо:

  1. Поліетиленові пакети – торбинки з тканини
  2. «Паперові» стакани для кави/чаю – власна чашка зі скла або бамбукового волокна.
  3. Пластикові пляшки з-під води – власний water bottle зі скла або сталі
  4. Пластикові трубочки – багаторазові соломинки зі сталі або одноразові з паперу, жита або очерету.
  5. Пластикова зубна щітка – бамбукова зубна щітка.
  6. Зубна паста в пластиковому тюбику – зубна паста в скляній банці або пресована в таблетках.
  7. Рідке мило в пластиковій банці – тверде мило, яке запаковане в крафтовий папір.
  8. Прокладки і тампони – менструальна чаша або багаторазові прокладки
  9. Мочалки для миття посуду – люфа
  10. Пластикові банки з рідиною для миття посуду – сода або суха гірчиця у власній скляній банці

КУДИ ЙТИ ЕКО-ФРЕНДЛІ ЛУЧАНАМ

Перша зупинка – Zero waste магазин Simple, який пропонує багаторазові торбинки як альтернативу поліетиленовим.

Друга зупинка – еко-бренд Farfalla, що переробляє старі речі у нову продукцію та втілює ідею повільної моди (відмову від перевиробництва і надспоживання).

Якщо швидка мода (мас-маркет на кшталт H&M, Zara, Sinsay) виробляє більше 2 мільярдів джинсів щороку, гониться за трендами сезону, перевиробництвом і надлишковим споживанням, то повільна – підтримує ідею перероблення старих речей у нові, індивідуальне замовлення, а також вторинне використання продуктів.

«Багато наших знайомих мають наші вироби: сумки, іграшки, сувеніри, аксесуари. Нікого не бентежить, що вони з вторинної сировини. Ми використовуємо на переробку не трухляве лахміття, тому речі служать довго. Це наш внесок в збереження природи. І якщо хтось погляне на наші вироби, отримає натхнення та переробить щось старе і непотрібне на нове і корисне – це теж буде крок до поліпшення екології для майбутнього наших дітей і внуків», – розповідає одна із засновниць луцького еко-бренду Farfalla Олена

Наступна зупинка – косметика. Етична косметика – та, яку не тестують на тваринах. На сайті PETA можна перевірити, чи етична косметика на ваших поличках.

До прикладу, в Луцьку виготовляє косметику вручну та невеликими партіями Green Valerie.

Ще один пункт – місця, де можна здати вторинну сировину. Яку саме?

  • Скло
  • Пластикові пляшки, інші види пластику
  • Алюмінієві банки
  • Папір (макулатура)
  • Поліетиленова плівка
  • Пластикові пакети
  • Металобрухт

У Луцьку її приймають тут:

1. Проспект Перемоги 21А (біля Пакко)

Пн-Сб: 9:00-16:00 (Обід: 13:00-14:00) Нд: 13:00-16:00
(склобій, алюміній, макулатура, PET-пляшки, стрейч-плівка);

2. Проспект Перемоги 28
(папір, алюміній);

3. Проспект Перемоги 30
Пн-Сб: 8:00-17:00 (Обід: 13:00-14:00)
(кольорові та чорні метали);

4. Проспект Перемоги, 36
Пн−Пт: 9:00−17:00, Сб: 9:00−14:00
(макулатура, поліетиленова плівка / стрейч-плівка);

5. Вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів 14
Пн-Пт: 09:00-16:00
(склотара, склобій);

6. Вулиця Гетьмана Мазепи 5
Пн–Пт: 9:00–17:00
(макулатура, поліетиленова плівка / стрейч-плівка, PET-пляшки);

7. Вулиця Верещагіна 11
(склотара, склобій, алюміній, PET-пляшки);

8. Проспект Молоді, 10А
Пн–Пт: 09:00–14:00
(макулатура, поліетиленова плівка / стрейч-плівка, алюміній, поліетиленові пакети, PET-пляшки);

9. Вулиця Конякіна, 14
Пн-Пт: 09:00-16:00
(склотара, склобій);

10. Вулиця Яровиця 4
Пн–Пт: 09:00–17:00
(PET-пляшки, пластик, макулатура, поліетиленова плівка / стрейч-плівка);

11. Вулиця Карбишева 1с
(шини, макулатура, PET-пляшки, поліетиленова плівка / стрейч-плівка);

12. Електроапаратна 5б
Пн–Пт: 08:00-21:00 (літній період)
Пн–Пт: 08:00-18:00 (зимовий період)
(макулатура, поліетилен, стрейч-плівка, PET-пляшки).

13. Градний узвіз, 5 (одяг)

14. вул. Лесі Українки, 35

(одяг, батарейки, ртутні лампи і термометри)

15. вул.Федорова, 9 (батарейки, трутні лампи і термометри)

16. Епіцентр (батарейки)

17. Watsons (батарейки)

проспект Волі, 1
проспект Соборності, 11 Л

вулиця Карпенка-Карого, 1 А

вулиця Кравчука, 26 В

Вулиця Відродження, 14 А

вулиця Сухомлинського, 1

вулиця Степана Бандери, 74

вул. Лесі Українки, 44

На сайті recyclemap.org можна перевірити, де і яку вторсировину приймають.

КОЖЕН ЗАЛИШАЄ СМІТТЄВИЙ СЛІД. ПИТАННЯ В ТОМУ, НАСКІЛЬКИ ЗНАЧНИЙ

Чи можливо в Луцьку жити zero waste життя? Леся вважає, що це можливо у будь-якому місті:

«Все залежить від тебе особисто. Для того, щоб жити без сміття, потрібно завжди свідомо ставитися до своїх покупок, тобто оцінювати упаковку товару і з чого він виготовлений. Намагатися уникати пластикового пакування та одноразових речей. Варто завжди запитувати себе «чи потрібна мені ця річ», або «що я можу зробити, щоб ця покупка не створила сміття в результаті».

Бути еко-френдлі чи навіть zero waste нескладно, якщо усвідомлювати, чому це важливо тобі. Кожен обирає самостійно, який слід залишити після себе – як життєвий, так і сміттєвий. В українських реаліях у нас відсутня культура сортування, до того ж переробляється лише 7% побутових відходів. Тому важливо створювати культуру відповідального ставлення, яке і уособлює еко-френдлі мислення.

НА ЗАВЕРШЕННЯ: ЧОГО РОБИТИ НЕ ВАРТО

  • не засуджуйте і не повчайте інших за їх дії чи вибір
  • не наполягайте, дайте іншим свободу обирати: ви можете поділитись знаннями, але не варто очікувати, що всі повинні розділяти ваші цінності
  • давайте приклад, починайте із себе та своєї сім’ї, а інші – самі підхоплять.

Ірина ГОЮК
Ольга КИРИЛЕНКО

Коментарі
20 квітня
Сьогодні
Вчора
18.04.2019
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин