Светри від Вітамінки: як військова взялася за спиці
-
-
>
-
>
-
>
4492
Віталіна «Вітамінка» Федоренко з батальйону «Айдар» родом із Запоріжжя, однак останні кілька місяців живе у Луцьку.
«Мене сюди запросили друзі погостювати, я приїхала на кілька днів. Мені місто дуже сподобалось – воно дуже спокійне і тихе. Тому я вирішила тут залишитись», – розповідає дівчина.
У Луцьку Віталіна займається в’язанням зі шерсті мериноса. До цього пробувала себе в різних галузях, проте довше, ніж на 1,5 місяці на роботі не могла працювати.
«Мене завжди вражало, як люди можуть говорить про секс і про їжу, якщо в країні іде війна», – говорить Віталіна.
Як зізнається сама ветеранка, почала цим займатись лише кілька місяців тому, хоча намір мала значно раніше.
Шерсть мериноса дуже тепла і гігросокпічна, тобто добре поглинає вологу. В такому одязі ви не змерзнете навіть в умовах АТО. Однак раніше Віталіна цим зайнятись не могла, бо в Україні не було де купити ниток – овець, які дають таку шерсть, вирощують лише у двох країнах – Австралії та Новій Зеландії. Але взимку цього року побачила, що їх можна вже купити в Україні.
«Я замовила кілька клубків – це і стало початком мого бізнесу», – розповідає Віталіна.
З шерсті мериноса вона в’яже різноманітні вироби. Це шапки, шарфи, сукні, кардигани, а також ковдри. Оскільки 100 грам ниток коштує щонайменше 100 грн, то ковдра з мериноса обійдеться в 5 тис грн, кардиган – 3 тис. грн. На нього йде майже 2 кг ниток. Тому сама лише собівартість виробу 2 тис. грн. Ще тисячу бере за роботу.
Клієнтів знаходить переважно через соціальні мережі – Facebook, Instagram, останнім часом все частіше працює так зване «сарафанне радіо».
На один виріб у Віталіни йде від кількох днів до тижня.
«Все залежить від кількості замовлень. Якщо їх небагато, то в’яжу швидко, якщо ж більше, то логічно, що часу потрібно більше. Однак для мене в’язання з мериноса важко назвати роботою. Для мене це більше схоже на медитацію. До того ж, я в’яжу руками, відчуваю кожну нитку і в кожен вузол вкладаю своє тепло», – ділиться майстриня.
Однак такі вироби потребують і особливого догляну.
«Кожному своєму клієнтові даю інсрукцію, як доглядати за виробами з мериноса. По-перше їх категорично не можна прати у пральній машинці. Лише руками і засобом для делікатного прання. Найкраще звісно – це суха чистка. Також якщо виріб дуже часто носити, то він може втратити вигляд. Однак при цьому він зовсім не втрачає своїх якостей. Речі залишаються такими ж теплими, хоча виглядають не так презентабельно», – відмічає Віталіна.
В майбутньому Віталіна збирається розвивати свій бізнес, а також планує залучити до нього і свою маму. Як зізнається ветеранка, її захоплення в’язанням почалось ще в дитинстві.
«Моя мама також в’яже з шерсті мериноса. Проте вона в’яже спицями. В майбутньому планую об’єднати наші з мамою зусилля, щоб популяризувати в Україні шерсть мериноса», – зізнається ветеранка.
Дарина ЧЕРКАСЬКА
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
