«Три латешечки по 11 гривень» або З чого почалась любов до кави у власника «Kava Avenue»

Про роботу на київській стоянці, свою першу мобільну кав’ярню, проблеми з тогочасною міліцією, історію логотипу та культуру кави у Луцьку підприємець Андрій Хоменко розповів на зустрічі з місцевою молоддю.

Зустріч відбулася у Молодіжному центрі Волині 15 січня.

Робота ДО кавового бізнесу

Андрій почав розмову з власного представлення, наголошуючи на тому, що не потрібно соромитись чи боятись власного походження. Він народився на Полтавщині, у селі неподалік Диканьки. Батько – столяр, мама – інженер-технолог. Сам Андрій за освітою фінансист, але за спеціальністю ніколи не працював. Себе потрібно постійно шукати, стверджує він.

Перші спроби створення власного бізнесу були одразу після університету, пов’язані з промисловим обладнанням. Невдалими їх назвати не можна, але через складнощі роботи у колективі, чоловік продовжив пошуки себе у іншій сфері, а саме: подався працювати у Київ на стоянку.

Саме там Андрій Хоменко купив свою першу чашку кави, а точніше  «три латешечки» по 11 гривень (2012 рік) для керівництва стоянки, яке згодом взяло його на роботу.

«Це був мій перший бізнес з нульовим вкладенням», – жартує Андрій, згадуючи ті часи.

Продуктивна праця і націленість на результат давали свої плоди. А водій мобільної кав’ярні у «Таврії» , який займав місце на парковці та розраховувався за нього кавою, познайомив Андрія з культурою цього ароматного напою.

Із заощадженнями сумою дві тисячі доларів та любов’ю до кави Хоменко повернувся у Луцьк до сім’ї.

«Мені в Луцьку не вистачало кави», – згадує він одну з причин, яка і наштовхнула Андрія на ідею створення власного бізнесу у цій сфері

«KAVA AVENUE» НА ПОЧАТКАХ І СЬОГОДНІ

Першу «Таврію» для мобільної кав’ярні чоловік орендував аж у Києві за 500 доларів у місяць.

«Чому саме «Таврія», − запитання з аудиторії. «Тому, що це найдешевша машина», − миттєва відповідь Хоменка.

25-26 грудня 2013 року – перший виїзд мобільної кав’ярні на вулиці Луцька. І майже одразу – зустріч з муніципальною тогочасною міліцією. Без дозволу на ведення торгівлі в конкретному місці працювати у центрі міста Андрію не дозволили, попередили і направили у ЦНАП.

Зі своєю обладнаною «Таврією» чоловік подався на ринки, просто шукаючи вільну нішу. Паралельно намагався розв’язати проблему з паспортом прив’язки. Тимчасовим місцем роботи стали Старий ринок, авторинок та «Кромберг».  Саме за ту «базарну» каву Андрію Хоменку зараз соромно. Інколи люди замовляли «три в одному». Навіть сьогодні трапляються такі випадки, сміється Андрій. Але це був хороший досвід та навчання для чоловіка, під час якого він відточував свою майстерність приготування кави.

«В мене була якась віра чи «чуйка», що я роблю правильно», − згадує Хоменко.

Вона додавала сили та допомагала не здаватись, коли зникав прибуток, а з’являлись борги.

Перше офіційно підтверджене місце для мобільної кав’ярні – у кінці вулиці Лесі Українки. Тільки за пів року роботи на цій локації вдалось  «вийти в нуль». Згодом замість київської «Таврії» з’явилась львівська, ще пізніше другу машину змінили на велокав’ярню  (в документах), а фактично на шафу з колесами. Кошти на всі ці зміни та налаштування нових транспортних засобів Андрій позичав у людей, які йому вірили.

«90% моїх друзів – це люди, з якими я познайомився на каві», − говорить чоловік та додає, що на якійсь іншій роботі він точно б не мав таку велику кількість  добрих знайомих.

Друга постійна локація з’явилась майже через рік. Зараз велокав’ярні є на вулиці Лесі Українки, проспекті Волі, стаціонарні на Грушевського і у ТЦ «Варшавський», вагончик біля ЦУМа. А головною новинкою 2018 року стала велика кав’ярня на Винниченка, у якій функціонує власне виробництво: тут обсмажують каву та готують десерти.

«В нашій каві є душа. Її роблять люди, не машини. І кожна людина має почерк у каві», − наголошує Андрій та додає, що його мета – це розвиток кавової культури Луцька.

Запитання аудиторії про прибуток, локації, логотип і кольори, плагіат, особисте життя і принципи відбору персоналу отримали відповіді і всі залишились задоволені.

 «Кава – це напій, який можна, але не треба пити наодинці… Дякуючи каві, стільки людей народилось на світ», – жартує Андрій Хоменко, та додає, що кава – це напій, який дарує добро.

 Іванна МАСЯК

Фото Юрія ЄВТУШКА