Шлях «Геть від Москви» лежить через Нетішин: навіщо розбудовують Хмельницьку АЕС

21 Лютого 2019, 19:00
Навіщо розбудовують Хмельницьку АЕС 7950
Навіщо розбудовують Хмельницьку АЕС

Паливно-енергетичний комплекс України довгі роки повністю залежав від Російської федерації, звідки ми отримували енергоресурси: природний газ, нафту, вугілля або напряму, або транзитом.

Така ситуація була тому, що ми успадкували єдині енергосистеми з радянських часів, які  упродовж років незалежності всерйоз навіть не бралися розірвати. З початком російської агресії питання енергетичної незалежності постало надто гостро. І тут Україна уже має чим похвалитися: російського газу не купуємо уже четвертий рік, а електроенергію готуємося продавати на експорт. Важливу роль у цьому процесі відіграє атомна енергетика. 

Діючі енергоблоки Хмельницької АЕС
Діючі енергоблоки Хмельницької АЕС

В «Енергетичній стратегії України на період до 2030 року» пріоритетним завданням є введення в експлуатацію двох блоків Хмельницької АЕС. Про важливість, перспективи та історію питання йшлося під час громадських слухань у Луцьку 20 лютого. 

Українські атомки забезпечують 55% потреби держави в електроенергії, а в восени і взимку цей показник сягає і 70%. На фоні неперспективності і неекологічності теплових електростанцій і поки що нестабільності зелених технологій, АЕС є гарантами енергетичної безпеки України. Саме тому інвестиції у цей сектор є вкрай важливими.

Читайте також: Волинь моя – не така вже й сонячна, або трохи про перспективи зеленої енергетики

Енергоблоки №1 і №2
Енергоблоки №1 і №2

Джерелом фінансування робіт мають стати доходи від експорту електроенергії. Для цього Україна готується до інтеграції своєї енергосистеми з європейською. З точки зору  експортного потенціалу України найперспективнішою є Хмельницька АЕС. Валютну виручку від продажу струму за кордон, спрямують на почергову добудову блоків №3 і №4, які дозволять збільшити виробничі потужності атомної енергогенерації України.  Вартість робіт оцінюють у понад 72 мільярди гривень. 

Хмельницька АЕС розташована поблизу міста Нетішин і входить у структуру компанії  «Енергоатом». Станом на сьогодні тут працює два енергоблоки, третій і четвертий – недобувані та перебувають на консервації. Тож введення в експлуатацію цих реакторів – серед пріоритетних завдань «Енергоатома». 

м. Нетішин
м. Нетішин

Заступник головного інженера з нових блоків Хмельницької АЕС Геннадій Самосєй розповів, що енергоблок №1 почали будувати у 1981 році, блок №2  – у 1983-му. Третій почали будувати у 1985 році, у наступному – четвертий. 

Перший блок Хмельницької АЕС підключили до енергосистеми у 1987 році. А 1990-го Верховна Рада України оголосила мораторій на будівництво нових АЕС. На той час третій енергоблок мав готовність на 75%, четвертий – на 28%.  

Будівництво відклалося до 1993 року, коли парламент скасував цю заборону. Можливість добудувати другий енергоблок з’явилася аж у 2004-му. Тоді також взялися за енергоблок №4 на Рівненській атомці, який ввели в експлуатацію за два роки. 

Читайте також: На Ковельщині шукають землю під велику сонячну електростанцію

Перший та другий енергоблоки
Перший та другий енергоблоки

У 2006 і 2009 роках обстежили технічний стан третього й четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Результати експертизи показали, що завершення будівництва можливе. Проте цьогоріч збираються провести додаткове обстеження, аби отримати актуальні висновки щодо їх стану. 

«Після відновлювальних робіт на блоках частину обладання змонтували. Ще частину зберігається на критих оплюваних складах. Те обладання, що застаріло, не плануємо використовувати у подальшому будівництві», – пояснив Геннадій Самосєй.

За його словами, практика споруджувати  АЕС з використанням будівельних конструкцій, що збудовані у 1980-1990-х роках є поширеною в ЄС та США: у Чехії – АЕС Темелін, Словаччина – АЕС Моховце, Румунія – АЕС Черноводи. Тож Кабмін України схвалив кориговане Техніко-економічного обґрунтування «Будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС».

Будівельний майданчик третього енергоблока
Будівельний майданчик третього енергоблока

Читайте такожГроші на вітер: хто і як інвестує у першу на Волині ВЕС

У документі врахували додаткові вимоги до безпеки нових енергоблоків АЕС. Тож «Енергоатом» забезпечить комплекс заходів при аваріях, навіть важчих за проектні. Для цього зробили систему зовнішнього охолодження корпусу реактора, систему контролю та видалення водню, систему контрольованого скиду тиску тощо. Також передбачене відведення залишкової теплоти від активної зони реактору та басейна витримки відпрацьованого ядерного палива з використанням мобільних установок. 

Вартість добудови двох енергоблоків складає понад 72,4 мільярда гривень. Триватиме будівництво орієнтовно 84 місяці. А почати експлуатувати енергоблоки планують у 2024-2026 роках.

Будівельний майданчик четвертого енергоблока
Будівельний майданчик четвертого енергоблока

Будівництво дороговартісне, тож кошти на це компанія «Енергоатом»  розраховує отримати від програми «Енергетичний міст Україна – ЄС». Вона передбачає експорт електроенергії через синхронізацію нашої енергосистеми з європейською (ENTSO-E). Технічно це виглядатиме так: струм з енергоблока №2 ХАЕС транспортуватимуть через наявні електролінії «ХАЕС-Західноукраїнська» та «ХАЕС-Жешув». Реалізація цього проекту дасть змогу інвестувати кошти у будівництво енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС. 

Бризкальні басейни
Бризкальні басейни

«Такий шлях допоможе зняти навантаження з бюджету країни, а отже з кишені з кожного громадянина. Бо якщо зараз нічого не робити, то до 2035 року ми втратимо 12 енергоблоків», – додав Самосєй. 

Читайте також: На Іваничівщині хочуть будувати вітроелектростанції

Наталія ПАХАЙЧУК
Анна МАНЮХІНА

Коментарі
22 Лютого 2019, 07:00
Все рішає олігарх, а ми ,,б" мовчим в тряпочку. Так і живем.
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024