Як міцні стіни Європи мурують з української супер-цегли

18 Березня 2019, 18:42
Дім з клінкерної цегли від компанії «Керамейя» 3634
Дім з клінкерної цегли від компанії «Керамейя»

Сумські підприємці зуміли зробити успішний бізнес з глини, води, повітря і вогню. Компанія «Керамейя» відома на ринку будматеріалів як першокласний виробник та експортер клінкерної керамічної цегли та бруківки.

... Сумчанин Іван Телющенко якось звернув увагу, що в Україні зовсім нема вітчизняного клінкеру – одного з найміцніших видів цегли, а тільки польський і німецький. Так, у 2006 році підприємець з однодумцями взявся шукати найкращу сировину, щоб запустити свій завод. Знайшли. Глиняний кар'єр у селі  Верхня Сироватка став початком компанії-лідера ринку будівельних керамічних матеріалів в Україні. Назву для бренду обрали грецьку «Керамейя», що означає «мистецтво виготовлення виробів із глини». 

Нині завод є членом Клубу лідерів якості країн Центральної та Східної Європи, а завдяки отриманню сертифіката системи контролю якості виробництва ЄС успішно постачає продукцію до країн Європи та Азії.  Аналогічних виробництв на території нашої держави поки що немає.

Як сумчанам вдалося скласти гідну конкуренцію європейським виробникам Бізнес.Район дізнавався під час прес-туру до Сум.

ВИПЕЧЕНО В УКРАЇНІ

Коли питання сировини було вирішене, взялися за облаштування виробництва. У Сумах знайшли закинутий завод, який вдалося переоснастити завдяки американському фонду прямих інвестицій Horizon Capital та фонду розвитку FMO. Так, виробництво отримало сучасні лінії, а обпалювальна піч навіть стала справжньою виробничою пам’яткою: має довжину у 212 метрів і по довжині займає друге місце у Європі.

У 2008-му на заводі випустили першу продукцію, відтоді за рік виробляють 30 мільйонів штук цегли з асортиментом понад сотню видів клінкера. Але на цьому ніхто не хотів зупинятися. У 2011 році навчилися робити унікальну для пост-радянських просторів клінкерну керамічну бруківку.

Асортимент клінкеру від «Керамейї»
Асортимент клінкеру від «Керамейї»

На сайті компанії навіть зазначають, що 8 років «Керамейя» реалізувала стільки бруківуи, що вистачило б  обкласти площу навколо Букінгемського палацу 4,5 рази, або двічі покрити всю територію Лувру.

Того ж року отримали 10-мільонний доларовий кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на відкриття другої лінії виробництва клінкера. Так, «Керамейя» стрімко перетворювалася з перспективного підприємства у монополіста. Наступним етапом у розвитку виробництва в найближчі два роки менеджмет компанії бачить виробництво крупноформатного блоку.

На виробництві «Керамейї»
На виробництві «Керамейї»

«При абсолютному лідерстві не вистачає драйву, натомість є деградація та зазнайство», – самокритично оцінює позиції «Керамейї» генеральний директор Іван Телющенко, хоча їхня компанія постійно вдосконалює виробництво і запроваджує усі можливі стандарти якості і безпеки.

Генеральний директор «Керамейї» Іван Телющенко
Генеральний директор «Керамейї» Іван Телющенко

Наприклад, на заводі функціонує своя лабораторія, де науковці проводять експерименти та перевіряють якість продукції за різними критеріями.

А ще на виробництві подбали і про енергозбереження. Тут встановили таку систему опалення, яка може обігріти приміщення на 3 тисячі квадратних метри за допомогою благенької деревини – вирубаних поблизу чагарників, викинутих новорічних ялинок тощо. До того ж зола продовжує обігрівати, поки не зотліє зовсім.

Лабораторія «Керамейї»
Лабораторія «Керамейї»

Читайте також: Родзинки для будинків, або Як волиняни вдихають життя у штучний камінь

ВІД ЦЕГЕЛЬНІ ДО ГЛОБАЛЬНОЇ КОМПАНІЇ

Зі збутом продукції ніколи проблем не було. Бізнес стартував у розпал глобальної економічної кризи і, схоже, саме це дало поштовх для розвитку:  український клінкер отримав конкурентну перевагу у вигляді нижчої ціни. Так з самого початку вдалося вийти на експортні ринки Росії, Казахстану, Білорусі та Литви. Однак, війна змусила повністю перебудувати напрямом торгівлі.

«До 2014 року завод мав доступ до російського ринку, тож найбільше продукції компанія відправляла саме в РФ. У зв’язку із військовим конфліктом, ми вирішили відкрити для себе ринок Євросоюзу, де культура застосування клінкерної продукції висока», – розповів директор з продажу Дмитро Калємі.

Керамічна бруківка
Керамічна бруківка

Спочатку компанія розпочала пошук партнерів-дистриб’юторів, які використовують аналогічну продукцію, або знають особливості того чи іншого ринку. Вихід на європейський ринок відбувався і завдяки проведеним міжнародним виставкам, зокрема це «Budma 2015» і «Budma 2016» у Познані, «Bau 2015» у Мюнхені, «Construct Expo 2016» в Бухаресті, «Resta 2016» у Вільнюсі, «Construct Home 2016» в Кишиневі.

З 2015 року  розглянули можливість накопичення певної кількості продукції на території Євросоюзу, де вона мала бути розмитнена і відповідно з цієї точки можна було відправляти товар у різні місця Європи без затримки на кордоні. Тож створили у Польщі дочірнє підприємство «Керамейї», через яке комунікують із європейськими партнерами. Ще однією із причин створення логістичного центру за кордоном стала і різна ширина залізничних колій: в Європі вони на 8 сантиметрів вужчі і тому постачати в ЄС прямо із заводу невигідно.

Згодом Росія ще й перекрила шляхи експорту в Казахстан, Узбекистан та країни Середньої Азії, проте підприємство знайшло вихід на ринки азійських країн через Білорусь.

Нині з українського клінкера та інших будматеріалів мурують будівлі у Польщі, Чехії, Румунії, Литві, Молдові, Чорногорії та інших країнах.

Світлана ВОЛОДЬКО

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024