Арт-банк: як наважитися інвестувати в мистецтво

25 Червня 2019, 19:00
Богдан Мисюга поділився секретами бізнесу на мистецтві 4636
Богдан Мисюга поділився секретами бізнесу на мистецтві

Львівський науковець Богдан Мисюга поділився секретами бізнесу на мистецтві під час лекцій у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Бізнес.Район зафіксував міркування мистецтвознавця, чому успішні люди інвестують у мистецтво.

«Інвестиція – це не є спонсорство. Інвестиція – це не є роздавання грошей. Це є перспективне вкладення, яке пізніше має принести дивіденти – фінансові, іміджеві, духовні. Інвестиція в мистецтво  дає перш за все статус. Людина, яка, крім автомобілів, розуміється на мистецтві.  Це – інший імідж, стиль ділових стосунків».

«Мистецтво в житті успішних людей – є джерелом живлення емоційного інтелекту».

«Коли місцевий ринок мистецтва зупиняється, то в швидко з’являється чимало надлишкових одиниць. Так довго не триває, бо зовсім скоро на цю територію заходить іноземний капітал. Наш ринок стоїть вже п’ять років. І маємо лише кілька місяців, аби оговтатись і почати інвестувати».

Читайте також: Що може Музей Корсаків або Чому Україну треба любити до глибини кишені

«Чому я кажу кілька місяців? Ми всі думаємо, що люди вкладають в мистецький ринок в останню чергу. Насправді, це не так. Мистецький ринок дуже сильно реагує на те, що відбувається в державі. У той час, коли припиняються активні військові дії на фронті, відбувається дуже швидкий оперативний обіг в мистецтві. Блискавично. Ціни піднімаються… Тільки починаються військові дії, тільки якісь найменші сигнали, припиняється до тої межі, що навіть люди, які везуть картини на продаж, розвертаються посеред дороги. Цей ринок дуже чутливий».

«Всі теоретики арт-банкінгу, а інвестиції в мистецтво – це є арт-банк, розрізняють тільки два типи інвестицій: короткострокові  й довгострокові. Короткострокові – до п’яти років, коли дивіденти з’являються протягом десяти-п’ятнадцяти років – це довгострокові. Чим короткотриваліше вкладення, тим менший буде прибуток. Чим ви маєте більше часу, тим прибуток буде більший».

«Мій досвід інвестицій почався з того, що я слідкував, коли у Львові починалася криза. На ринку з’являлося дуже багато антиквару. Речей, в яких люди не розумілись, не знали що з ними робити. Інколи можна було купити на базарі за 200 або 400 гривень полотна, які коштували 2 тисячі доларів. За короткий час, я просто маючи знання, за надлишкові кошти ці речі зібрав. Потім, працюючи в сфері атрибуції і експертизи, маючи накопичення, я пробував знайти не соціальне , а історичне значення тих речей. Пробував знайти автора, аналоги, ціни на аукціонах.  Таким чином, вкладаючи дуже мало коштів, назбирував капітал».

«Найпростіший спосіб – це інвестувати в мистецтвознавців, які займаються пошуком невідомих робіт українського мистецтва. Я, скажімо, за останні десять років відвідав близько ста майстерень. Інвестуючи в мистецтвознавця, колекціонер здобуває собі експерта».

«Як людям, які мають надлишковий баланс фінансів не помилитися і як загубити страх того чи інвестувати в мистецтво чи в «човники», які тягають шмотки з Туреччини? Як вирішити: мистецтво чи «човники»? Є такі фільтри, які супутні з репутацією, які я давав людям, яких затягував в світ мистецтва. Думаю, що вони мені вдячні. Деякі з них мали дивіденти під час вкладень , деякі  підняли свій емоційний інтелект, коли по-інакшому поставилися до мистецтва. Я вважаю, що це також інвестиція. Навчитися розумітися на мистецтві і навчити розумітися на мистецтві своїх дітей і знайомих».

«Що треба, аби розумітися на мистецтві? У вас може бути приятель, який є експертом або консультант, який працює в музеї, крутиться в тій тусовці. З ним просто можна дружити і говорити про мистецтво. Це найпростіший спосіб. Самоосвіта і спілкування з потрібними джерелами. Можна просто приходити в музей Корсаків. Тут не буває поганих проектів. Власне, виставки галерей і екскурсії. В музеях просто випитувати, хто кращий екскурсовод».

«Інвестор не купує твори без інвестиційного плану, без консультацій і необхідних документів. Для інвестора доцільність завжди вища азарту. Інвестор – це не азарт. Людина, яка інвестує в мистецтво сама створює цінності, а не є їх паразитом. Коли ви інвестуєте в молодого художника, ви практично створюєте нову цінність. Ви даєте йому шанс. Ви просто розкриваєте його світу. І ви тим самим створюєте цінність».

Антоніна АНДРІЙЧУК

Читати також: Як Луцьк отримав нову туристичну фішку – музей сучасного українського мистецтва



 

Коментар
27/11/2021 Субота
27.11.2021
26.11.2021