Місце для людей, які працюють на себе. Інтерв’ю з директоркою Passage Interdit

30 Липня 2019, 17:00
8754

Культурний центр Passage Interdit у Луцьку кілька тижнів тому відзначив рік з моменту відкриття. Сюди звідусіль приїжджають на івенти бізнесмени та круті спікери. Офісні приміщення – здані, і навіть креативний коворкінг – викупила на рік велика IT-компанія. Один-два рази на місяць тут відбуваються масштабні заходи, а невеликі – майже щодня. За такий короткий час сучасний заклад став привабливим для бізнесменів і охочих здобувати нові знання на тренінгах.

Нова виконавча директорка закладу Юлія Євпак розповіла у інтерв’ю виданню Бізнес.Район, чим зараз живе Passage Interdit, чому платні заходи кращі, ніж з вільним входом, як правильно «заманювати» клієнтів і чого не вистачає івент-інфраструктурі Луцька.

– Юліє, чим ти займаєшся у «Пасажі» і хто тобі допомагає?

– Нас тут четверо і всі директори (сміється). Ще є люди, які працюють окремо з клієнтами. Я тут найбільше працюю над івент-маркетингом – ми проводимо події і залучаємо клієнтів. Зараз у нас майже кожного дня захід. Для Луцька це трішки відкриття, тому що в нас івент-хол – це те приміщення, яке розраховане саме на заходи.

Часто від людей, з якими я працюю, чула, що «в Луцьку така штука не піде» і взагалі, які ще в Луцьку заходи? Але тут все ок, все проводиться. Це така маленька перемога – те, що про нашу локацію, те що ми можемо допомогти провести захід, організувати від початку і до кінця, знають дуже багато людей. Принаймні, цільова аудиторія точно знає. Ми багато сил витрачали, щоб так було.

Юлія Євпак
Юлія Євпак

 

Тобто, відкривати такий культурний центр у маленькому місті вигідно?

– Якщо підібрати правильну стратегію, то це однозначно вигідно.

А як «Пасаж» шукає клієнтів?

– Ми собі розробили таку маркетингову стратегію по тому, як залучати клієнтів. У першу чергу, працюємо над впізнаваністю нашого бренду. Ми не орієнтувалися ні на студентів, ні на молодь. Наша аудиторія – люди, які працюють на себе: шукають офіс, цікавляться подіями, або ж самі їх організовують. Таким чином у нас через ці івенти є клієнти на офіси. Тобто механізм такий: ми організовуємо захід, люди бачать, що тут класно, і орендують тут офіси. А ще знайомляться між собою. Таким чином ми, до речі, знайшли клієнта – ІТ-компанію на коворкінг. Це працює. Виглядає ніби просто, але це  – івент-маркетинг.

Важливе і якісне просування в соцмережах, а не просто якісь два пости з зайчиками типу: «приходьте, у нас добре». Це теж комунікаційна стратегія, яку ти розробляєш: сидиш думаєш, яка тобі треба цільова аудиторія, додатково залучаєш фінанси в рекламу, або наймаєш людину, яка це піарить.

Зараз дуже популярна робота з блогерами – лідерами думок. Ми теж залучали блогерську рекламу, яка дала свій ефект і трішки більше поширення по аудиторії. В один момент, коли ми сіли аналізувати, звідки прийшли клієнти, то не змогли зрозуміти, тому що всі вони казали: «З інтернету». Але потім ми побачили, що коли перестаєш співпрацювати з блогером, то клієнт теж іде.

То який інструмент залучення клієнтів для вас виявився найефективнішим?

– Тепер я на заходах підходжу до людей і запитую, звідки вони дізналися про нас. І вони відповідають досить чесно, не бояться і це теж можна використовувати. Якщо проаналізувати всі канали, то більшість клієнтів приходить саме через заходи, які ми організовуємо. А намагаємося ми їх робити цікавими. Хоча тут теж цікавий момент. У Луцьку цікаві два варіанти заходів: перше – це про СММ. Тільки лінивий не проводить заходи з СММ. І друге – це фотки в «Інстаграм» (сміється). Якщо це поєднати в одному заході, то двісті людей, охочих прийти, знайдеться точно. 

1
Івент-хол. Фото: passageinterdit.com.ua
Івент-хол. Фото: passageinterdit.com.ua

 – Скільки подій проводите у Пасажі, наприклад, щомісяця?

– Масштабних на 100+ людей за місяць може бути два. Для міста – це більш ніж достатньо. Це комерційні заходи. Або хтось привіз мегацікавого спікера тощо. А невеликі заходи у нас щодня.

Що потрібно, аби якісно організувати, наприклад, бізнес-форум на сотню учасників?

– Бізнес-форум потрібно починати анонсувати вже за місяць. Причому, робити анонси якісь лайтові, а потім нарощувати ближче до події. Сто людей збирається легко. От взагалі для цього нічого не треба, аби в Луцьку зібрати сто людей (сміється).

–  Чи реально залучити достатньо аудиторії на платні івенти?

– Є такі культурні заходи, на які людей змушують ходити. Часто це події, які проводять різноманітні управління органів місцевої влади. Але у бізнесі такий механізм вже не працює, коли платний вхід. Ти маєш подумати, що буде цікаве твоїй аудиторії, щоб вони прийшли і заплатили триста гривень. Я борюсь із тим, щоб у нас не було безкоштовного входу на будь-який захід.

Платні заходи кращі за безкоштовні?

– Звісно. Я дуже багато заходів відвідую, тому що в цьому працюю. Мені цікаво, як все побудовано, кого запрошують організатори, чому саме так все влаштували. Мені, знаєш, сам процес подобається дивитися, як воно реалізовано. І коли, наприклад, я розумію, що в «Пасаж» приїдуть якісь гості, які будуть робити схожий захід, а ми вже підгледіли, яка цільова аудиторія приходить, що вони матимуть з цієї аудиторії тощо, то включається процес аналізу і ти вже все зовсім по-іншому вибудовуєш процес роботи з клієнтом. Якби так робилося в державній сфері, в нас були б зовсім інші заходи (сміється). А зараз умовні організатори змагаються між собою.

Це вже питання конкуренції. Яка вона в Луцьку?

– От конкуренція робить Луцьк кращим. Ми в «Пасажі» не тільки проводимо заходи, ми їх хостимо. Тобто надаємо приміщення для їх проведення. І в нас різні організатори схожих подій беруть це приміщення. Ми умовним конкурентам допомагаємо, наприклад, з інформаційною складовою, технічно обов’язково. Але я дивлюся, як вони будують свою інформаційну кампанію: хтось може легко залучити п’ятдесят людей, а комусь не вдається і тридцяти зібрати. І ми натякаємо, що їм треба там і там «піднатиснути».


 

Не ризиковано допомагати конкурентам?

– Ми формуємо ринкове середовище. Кілька років тому люди не готові були платити за заходи, тому що була тьма безкоштовних. Їх проводила міська рада за умовні кошти Європейського Союзу, тому що відпрацьовувала якісь проекти. Обласна рада і облдержадміністрація так само. Громадський сектор проводив і проводить масу безкоштовних заходів.

Просто зараз, за останні два-три роки, змінилося середовище. Люди, які приходять на платні заходи, розуміють, що вони почують Заблоцького (відомий бізнес-тренер, – авт.) і тому заплатять 250 гривень за вхід. Вони не хочуть приходити на платні заходи і слухати якогось тренера, який їздить по Україні і говорить одне і те ж.

Скільки разів нам казали: «Не робіть цей проектний менеджмент, ще й платно, він нікому в Луцьку не потрібен». У цей час у нас легко набиралось дві групи на платний тренінг. Тому що люди розуміють, що вони постійно приходили на безкоштовні, але на виході нічого не отримали.  Є дуже багато стереотипів стосовно маленьких міст, бо 218 тисяч – це насправді не дуже багато. Комусь кажуть «не роби» і він зупиняється. А я всім раджу – робіть, пробуйте, це неймовірно потрібно. Якась ваша  одна маленька справа запускає таку велику машину, яка розвиває це місто, - не буде вам ціни за цей досвід!

Чого, на твою думку, не вистачає в івент-інфраструктурі Луцька?

– У Луцьку насправді багато чого не вистачає по інфраструктурі. Що стосується івентів, їх є де проводити. Немає де проводити такі великі заходи, як-от «Кураж Базар» (перша київська благодійна барахолка, – авт.). Для цього однозначно не годиться замок.

Також дуже бракує сучасних офісних приміщень. Наприклад, програмісти, які з’їжджали з нашого коворкінгу, два місяці перед тим шукали велике сучасне приміщення з усіма зручностями, бо в нас вже великі площі були зайняті.

Ще мені як споживачу бракує якогось сучасного культурного середовища. Музей сучасного українського мистецтва Корсаків дуже класний, але цього мало. Знаю, що зараз «Гармидер» хоче зробити Angar Stage, альтернативний будинку культури простір. Було би круто, якби вони це реалізували.

Люди вже не хочуть формалізму. Ми не хочемо якихось пафосних сцен, оцих вензелів, величезних люстр, як у Януковича на дачі, або захаращених «совкових» будівель, де літом дуже душно, а взимку дуже холодно.

–  У Passage Interdit ще й коворкінг. Чи ходять туди лучани? 

– Що стосується коворкінгу – він sold out, тобто проданий на рік. Це теж великий плюс. Коли я прийшла сюди вперше і була на відкритті, то подумала: «Дуже класно було б, якби тут була якась програмістська тусовка». Зараз у нас три поверхи програмістів і бізнеси, які можуть з ними кооперуватися. Що стосується планів розвитку, то у нас є ще нереалізовані події, які ми хочемо робити. Сподіваюся, це все також вдасться.

Коворкінг. Фото: passageinterdit.com.ua
Коворкінг. Фото: passageinterdit.com.ua

 

Кого тут найчастіше можна побачити? Які люди обирають це місце для роботи?

– Коли коворкінг ще був вільним, у нас були різні люди. Всі чомусь кажуть, що коворкінги для програмістів. Але приходила загалом різношерста публіка – від нутріціологів до маркетологів і людей, які супроводжують 1С. А ще дизайнери, фотографи, перекладачі. Навіть адвокат у нас був. У нас через те, що бракує таких гарних сучасних приміщень, то можуть приходити дуже різні люди.

Чи «зацінили» бізнесмени послугу оренди офісів у Пасажі? Щось вільне залишилось?

– У нас зараз звільняється два офіси. Виїжджають люди, бо вже мають власне приміщення. Але як показує практика, недовго ці офіси будуть вільними (сміється). Що стосується самих офісних приміщень, то якось вони гармонійно поєднуються між собою. Наприклад, дівчата з туристичного агентства знаходять серед айтішників охочих поїхати в Грузію. Ти знаєш тут всіх, бо можеш на каві чи на перекурі познайомитися. Напевно, секрет нашого успіху у тому, що ми допомагаємо людям комунікувати.

Світлана КИРИЛОВА

Коментарі
31 Липня 2019, 14:39
Дуже багато розказано, тільки не згадує ніхто про те, що в коворкінгу сиділи люди і їм сказали допобачення, коли прийшла здоровенна айті контора і сказала ми беремо все на весь рік. Це для мене особисто було переломним моментом і я ніколи не буду клієнтом коворкінг центру чи взагалі нікому не пораджу passage. Маю багато знайомих які теж були обурені ситуацією і розчаровані тому що думали, що прийшла сучасна річ у Луцьк яка веде сучасний маркетинг, а не лише думає про гроші. Дякую, що показали справжнє лице відразу і вже отримали незадоволену аудиторію у Луцьку!
Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024