У Нововолинську школу перетворюють на «термос». ФОТО

13 Вересня 2019, 17:08
Школа №7 8218
Школа №7

У Нововолинській школі №7 планують економити до 50% не тільки на теплоносіях, а й на електроенергії. Зекономленого повинно вистачити, аби опалити 40 приватних будинків протягом року в опалювальний сезон. 

Термомодернізацію школи №7 проводять, тому що в рейтингу енергозатратних вона посіла найвище місце серед муніципальних будівель міста. Тому, аби покращити показники, проєкт школи «Перший крок у переході на відновлювані джерела енергії» подали на ініціативу «Угода мерів», що фінансується  Європейським Союзом. Виграли і взялися до роботи.

Енергомоніторинг продемонстрував, що саме в цій будівлі є найбільші втрати енергії. Під час енергоаудиту визначили, що навчальний заклад №7 «хворий», і його потрібно «лікувати» в першу чергу.

Журналісти Бізнес.Району дізналися, на якому етапі реалізація проєкту, та яких результатів школа досягне після його впровадження.

Внутрішній дворик школи
Внутрішній дворик школи

Виконують фасадні роботи
Виконують фасадні роботи

Над термомодернізацією почали працювати ще 2014-го. А планують завершити до кінця цього року. Вартість – 1,1 мільйона євро. З них 79% спонсорує Євросоюз, а 21% – кошти місцевого бюджету.

ПЕРШІ КРОКИ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ: ВИВЕЛИ З ЛАДУ КОТЕЛЬНЮ

Починали з першої фази – закриття котельні південно-східного району. Де консервували 1,3 кілометра тепломережі.

«Цей шматок був енергонеефективним і застарілим. Тепломережа приносила не тільки втрати тепла, а й фінансове навантаження на наше комунальне підприємство, тому що там завжди були пориви. Відповідно це приносило дискомфорт жителям, так як в їхніх помешканнях не було тепла», – розповів заступник міського голови Олександр Громик.

1,3 кілометра труби замінили 825 метрами попередньо ізольованої труби, переключилися на дві котельні і це дало свій економічний ефект.

«Ми дуже скоротили споживання газу. Це дало змогу значно економити більше 80 тисяч кубічних метрів природного газу щороку та знизити викиди СО2 на 160 тонн щороку», – наголосив Олександр Громик.

Закрили котельню
Закрили котельню

Аби реалізувати першу стадію проєкту, в Нововолинську подали заявку в Державний фонд регіонального розвитку, виграли, і місту дали 6 мільйонів на її впровадження.

«Провели тендер, зекономили навіть пів мільйона гривень для державного бюджету. У нас виникали труднощі під час реалізації, адже робили роботи у листопаді-грудні, а це вже опалювальний сезон був у розпалі. Та переключення робили з мінімальним дискомфортом для мешканців міста», – пояснив Олександр Громик.

Окрім цих робіт, у місті проводили інформаційну кампанію: у школах і садочках залучали дуже багато дітей і розповідали їм про клімат, як його берегти, також організовували квести.

ПОКРАЩЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ ШКОЛИ НА ФІНІШНІЙ ПРАМІЙ

Сьогодні роботи активно бурлять, незважаючи на те, що учні вже вчаться. Все виконують з мінімальний впливом на навчальний процес. Уже на 100% здійснили монтаж вікон, вставили вхідні двері, утеплили цоколь, але ще не оздобили, підсилили огороджувальні конструкції, провели внутрішнє освітлення – старі світильники замінили на нові світлодіодні, адже в проекті передбачали повну модернізацію системи освітлення.

Світлодіодні світильники встановили по школі
Світлодіодні світильники встановили по школі

Директор школи Сергій Трофимчук
Директор школи Сергій Трофимчук

Сергій Трофимчук і Микола Гутник
Сергій Трофимчук і Микола Гутник

Окрім того, завершили демонтаж будівельних конструкцій внутрішнього двору школи та демонтаж існуючих вентиляційних установок і повітропроводів. Зробили бетонну підлогу у підвальних приміщеннях, де встановлюють вентиляційні установки та ІТП (індивідуально-тепловий пункт).

Систему опалення виконали вже на 65%, систему вентиляції на 55%, фасад утеплили на 60%, ІТП виконали на 80%.

Старий вхід модернізували й розширили
Старий вхід модернізували й розширили

У школі встановили нові сучасні опалювальні прилади і сучасні терморегулятори
У школі встановили нові сучасні опалювальні прилади і сучасні терморегулятори

«При старій моделі школи був старий вхід, ми його модернізували, розширили. Влаштували новий тамбур, скоро накриватимемо дашок на новий вхід. По нових нормах ДБН влаштували у школі пандус для людей з інвалідністю. У школі встановили нові сучасні опалювальні прилади і сучасні терморегулятори», – поділився результатами технічний експерт проєкту Микола Гутник, який координує функції підрядника.

За словами Миколи Гутника, як наближався початок навчального року, то вони домовилися з підрядником, що спочатку виконають фасадні роботи у внутрішньому дворику, для того, щоб дітям було безпечно пересуватися.

«У школі утеплили фасад, щоб покращити теплові характеристики огороджувальних конструкцій, аби мінімізувати тепловтрати. Утеплили також і провели гідроізоляцію стінових конструкцій, фундаменту та цоколя. Перед оздобленням фасаду укріплювали й стіни», – зазначив Микола Гутник.

Фасад школи
Фасад школи

У школі функціонуватиме повітропровідна система вентиляції. Мікроклімат у школі №7 стараються покращити на всі 100%. Для цього встановлюють нову централізовану систему вентиляції.

Ключовий експерт ініціативи ЄС «Угода мерів» Максим Верещак пояснив, для чого ж ця вентиляція потрібна.

«Ми замінили вікна, утеплили повністю будівлю, утеплили навіть підземну частину цоколя, по суті перетворили будівлю на термос: ми як не втрачаємо енергію всередині, так і холодне повітря не проходить туди. Якщо зайти людині в термос, то їй буде важко дихати. Тому система вентиляції покликана зробити комфортний мікроклімат», – резюмував Максим Верещак.

Максим Верещак
Максим Верещак

Тобто відпрацьоване повітря виводитиметься на зовні, а свіже буде братися ззовні з двору.

«Специфіка цих енергоефективних вентиляційних установок – тепле повітря, яке ми забираємо з будівлі, буде, проходячи по трубах, нагрівати холодне повітря, яке іде ззовні. І це дасть змогу економити енергію і робити будівлю більш енергоефективною. Такі установки будуть по всій школі», – наголосив експерт Максим Верещак.

Встановлюють нову централізовану систему вентиляції
Встановлюють нову централізовану систему вентиляції

Встановлюють нову централізовану систему вентиляції
Встановлюють нову централізовану систему вентиляції

Встановлюють нову централізовану систему вентиляції
Встановлюють нову централізовану систему вентиляції

Встановлюють нову централізовану систему вентиляції
Встановлюють нову централізовану систему вентиляції

Встановлюють нову централізовану систему вентиляції
Встановлюють нову централізовану систему вентиляції

Технічний координатор проєкту Микола Гутник також пояснив про ІТП – це головний мозок, який забезпечуватиме економію і постачання теплової енергії.

«Тут вже змонтували та фарбують запірні арматури. Нова автоматика, щит керування. ІТП – основний із факторів, який буде давати економію по споживанню школою теплової енергії», – зауважив Микола Гутник.

Технічний експерт проєкту Микола Гутник
Технічний експерт проєкту Микола Гутник




ІТП
ІТП

Крім того, експерт Максим Верещак додав, що ІТП дасть змогу регулювати споживання тепла в залежності від режиму роботи школи.

«Адже вона не працює 24 години на добу. Школу нагріватимуть до певної температури  до приходу учнів, і після того, як вони підуть додому чи будуть на вихідних, температуру зменшуватимуть. Тобто вмикатимуть режим економії», – наголосив Максим Верещак.

Через кілька місяців 9 тисяч квадратів школи буде повністю термомодернізовано, і діти навчатимуться в комфортних умовах.

Фасад школи
Фасад школи

Робота кипить
Робота кипить


Утеплюють фасад
Утеплюють фасад

Утеплюють фасад
Утеплюють фасад

Микола Гутник показує фасад керівнику команди підтримки Яну Ваандерсу
Микола Гутник показує фасад керівнику команди підтримки Яну Ваандерсу




 

Довідково:

У жовтні 2015 року стартувала ініціатива «Угода мерів щодо клімату та енергії», яка визначила нові горизонти й добровільні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди СО2 на 30% порівняно з базовим роком. У ЄС передбачили понад 13 мільйонів євро на реалізацію проєктів з енергозбереження  та енергоефективності в Україні до 2020 року. Міста-підписанти «Угоди мерів» мали можливість отримати грант на реалізацію таких ініціатив. 17 відібраних проєктів стали першими в україні і мають на практиці показати іншим містам доцільність впровадження заходів із енергоефективності.

Специфіка: до 80% проєкт фінансує Євросоюз, решту – міста мають надати кошти на умовах співфінансування. Найбільше реалізовують їх в Україні. Зокрема це проєкти по відновленню джерел енергії, по реконструкції-модернізації систем електропостачання, по утепленню громадських і житлових будівель, по реконструкції мереж вуличного освітлення тощо.

Анна МАНЮХІНА

Коментар
03/12/2021 Четвер
02.12.2021
01.12.2021