Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН
Як і чому волинські птахівники відмовилися від антибіотиків
Як і чому волинські птахівники відмовилися від антибіотиків

Не всі кури одної натури: як і чому волинські птахівники відмовилися від антибіотиків. ФОТО

16:45 26.04.2019
5090

Україна почала готувати ринок до тваринництва без антибіотиків. Тим часом одна волинська компанія уже рік успішно продає курятину, що вільна від протимікробних препаратів та стимуляторів росту.

Це – ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика», а річницю виходу на ринок з новим брендом «Епікур», навіть гучно відзначила вечіркою у столиці. Пишатися є чим: підприємство стало першим вітчизняним виробником, який повністю відмовився від антибіотиків у вирощуванні птиці.

Читайте також: На Володимир-Волинській птахофабриці запустили еко-бренд курятини без антибіотиків та стимуляторів росту

Сьогодні генеральна директорка компанії Аліна Сич радо ділиться досвідом на профільних конференціях. А ще компанія ініціювала створення регламенту перевірки державними установами ферм, які також захочуть працювати за новою технологією.

Бізнес.Район дізнавався чому волиняни ризикнули відмовитися від звичної практики і що з того вийшло.

ЛЮДСТВО ПРОГРАЄ МІКРОБАМ?

Одну із загроз людству називають словом із 23 літер. Це – антибіотикорезистентність. Тобто недієвість лікування антибіотиками: мутовані мікроби все частіше є сильнішими за людське життя. Всесвітня організація здоров’я стверджує, що 80% відомих у світі антибіотиків використовується у тваринництві. В США 25 тисяч людей щорічно помирає через несприйняття антибіотиків. Прогнозують, що до 2050 року кожен третій житель України буде страждати на антибіотикорезистентність.

Читайте також: «Приймати антибіотики без призначення лікаря – неприпустимо», – дитячий імунолог

Тому світова спільнота уже взяла курс на відмову від таких технологій. Перші ластівки цього тренду є і в Україні: 6 березня 2019 року Кабмін затвердив Національний план дій щодо боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

План покликаний гармонізувати законодавство України із законодавством Європейського Союзу щодо використання антибіотиків під час лікування хвороб людини.

Читайте також: Двадцять підприємств презентували Волинь на головній агропромисловій виставці країни

Серед десятка пунктів є і завдання для МОЗ та Мінагрополітики – розробити та прийняти нормативно-правові акти, які обмежать застосування проти мікробних препаратів як стимуляторів росту у тваринництві, птахівництві та рослинництві до кінця 2020 року.

У найближчі два роки очікується чимало нормативних документів, які регламентуватимуть використання антибіотиків у медицині строго по рецептурі, а також роблять жорсткішим використання у ветеринарії. Володимир-Волинська птахофабрика випередила нововведення і вже навіть готова ділитися досвідом.

«Ще п’ять років тому ми їздили на конференцію у Відень, де почули, що у світі виробники продовольства рухаються у напрямку здорового харчування, а сааме галузь тваринництва відмовляється від використання антибіотиків. Нас ця тема всерйоз зацікавила і ми взялися детально вивчити проблематику. Ми з’ясували, що антибіотики потрапляють в організм не тільки з готовим продуктом, а й опосередковано: через ґрунти і води. Тож загроза значно більша, ніж ми могли оцінювати. Так ми визначили актуальність цієї проблеми і відважилися прийняти цей виклик», – пригадує Аліна Сич.

БІЗНЕС ДЛЯ ЩАСТЯ

Щоб реалізувати задумане волинські птахівники запросили провідних європейських консультантів і почали проводити досліди.

«Наша компанія дуже любить експерименти. Це був пошук оптимальної бізнес-моделі, адже собівартість такої продукції вища на 20%. Причиною тому насамперед є нижчі темпи приросту м’яса, ніж у звичайного бройлера. Сюди додається ще логістика – адже працюємо з дрібними товарними партіями», – розповідає гендиректорка, дещо забігаючи наперед.

Зараз здорова володимир-волинська курка ТМ «Епікур» починається з курчати, вилупленого у Європі, де фабрика закуповує молодняк.

«У ЄС відсутність антибіотиків на всіх етапах виробництва давно визнана як стандарт. Само собою ми у процесі вирощування не використовуємо цих препаратів зовсім: ні на третій, ні на десятий день. Необхідні профілактичні процедури проводимо «хімією», що також є дорожчою технологією», – запевняє Аліна Сич.

Але високі вимоги до біобезпеки не закінчуються за порогом птахоферми, яких у підприємства є 11.

«Ми повністю змінили концепт управління птахофермами. Зменшили кількість працівників, залишивши тільки висококласних спеціалістів, і жорстко посилили контроль біобезпеки. Перевірки на наявність антибіотиків у кожній партії забою здійснюють державні органи», – перераховує керівниця підприємства.

Читайте також: Французькі вчені приїздили дивитися як на Волині вирощують курей без антибіотиків

Загалом весь технологічний ланцюжок виробництва – від курчат, яких ми закуповуємо в Європі, до готового філе відповідає високим вимогам системи HAССP.

«Щорічно ми підтверджуємо стандарти якості нашого виробництва на відповідність ISO 22000:2005. А це означає, що ми маємо високі стандарти якості харчової продукції, ефективний контроль підприємства, оптимізацію усіх процесів виробництва та високу безпеку виробництва продукції», – наголошує Аліна Сич.

13 квітня молоді лідери команди птахофабрики заклали перший камінь в будівництво сучасного цеху переробки «Епікур» та капсулу часу із посланням потомкам. Вартість проекту будівництва оцінюється в 38 мільйонів євро. Його реалізація надасть можливість збільшити потужності у два рази, автоматизувати виробничі процеси.

«Ми створили цікаву упаковку, яка за допомогою газу забезпечує 7-денний термін зберігання, а креативний дизайн радує око. За ціною ми не відрізняємося від продуктів в аналогічній тарі, бо хочемо зберегти доступність для споживачів», – переконує пані Сич.

Паралельно з експериментами на виробництві у компанії вивчали маркетингову сторону питання і для цього найняли декілька агентств.

«Одна справа виробити продукт, а інша – бути певними, чи є на нього попит в Україні, хто буде нашим клієнтом. Виявилося, що 50% споживачів м’яса курятини не задоволені її якістю. Для нас це дуже переконливо, бо вважаємо, що виробники продуктів харчування повинні на перше місце ставити здоров’я людей. До того ж, курятини споживають удвічі більше, ніж інших видів м’яса, і воно визнане дієтичним. А ще під час досліджень з’ясувалося, що в Україні розвивається тренд здорового способу життя», – ділиться гендиректорка.

Опитування показали, що найактивніші українські «зожники», а отже, потенційні покупці такого продукту, – це просунуті мами, спортсмени, та просто активні люди, які стежать за перфектним зовнішнім виглядом. Ставка на сегмент «зож» виправдала себе: продукт справді затребуваний, продажі збільшуються, тепер у компанії міркують як збільшувати асортимент та розширювати присутність у національних мережах.

Читайте також: Володимир-Волинська птахофабрика збудує новий переробний цех

Зважаючи на результати маркетингових досліджень, Володимир-Волинська птахофабрика не просто прийняла рішення змінити технологію виробництва, а й розробила повністю нову корпоративну культуру, серед цінностей якої є здоровий спосіб життя, та відповідну філософію для свого бізнесу.

«Наша філософія дуже проста: усі ми хочемо бути щасливими людьми. Неможливо відчувати себе щасливими, не бувши здоровими. Ми пропонуємо бути щасливими через здорове харчування і наповнити життя енергією. Звідси й лозунг: енергії вистачить на все! Ми даємо можливість нашим клієнтам змінити життя на краще. І головне: ми хочемо щасливими робити українців, тож орієнтуємося виключно на внутрішній ринок», – натхненно резюмувала Аліна Сич.

Наталія ПАХАЙЧУК

Коментарі
11 липня
Вчора
09.07.2020
08.07.2020
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю