Хто і як вчитиме українців фінансової грамоти

Більшість українців не мають будь-яких накопичень. Причиною тому є низький рівень доходів та недовіра до банків.

Якщо в 2015 році кількість тих, хто цікавився фінансами, становила 25%, то у 2017 – ця цифра знизилася до 9%. Рівень недовіри до банків зріс із 19% до 53%. Найменш обізнаними в фінансових питаннях виявилася молодь.

Дані соціологічного опитування озвучили на прес-конференції Фонду гарантування вкладів фізичниї осіб 10 грудня. 

Для того, щоб протидіяти цьому явищу і стабілізувати економіку в Україні, розробили Національний проєкт із фінансової грамотності, який реалізовуватимуть Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, спільно з Університетом банківської справи та діловим клубом «Партнер». Проєкт розрахований на три роки та орієнтований на усі вікові категорії. 

Читайте також:  Що «перепаде» Волині з держбюджету у 2020 році. ІНФОГРАФІКА

Серйозно про фінансову грамотність у світі заговорили після кризи 2009 року. Тоді уряди та фінансові сектори майже всіх розвинених держав стали інтенсивніше працювати в цьому напрямку. У 44 країнах світу прийняті національні стратегії фінансової грамотності – комплексні документи, підкріплені серйозними ресурсами з боку державних бюджетів. Ще 27 країн знаходяться в процесі створення таких програм.

Читайте також: Де взяти гроші у кредит на розмитнення авто

Це цілі програми перезавантаження фінансового світогляду, орієнтовані на всі верстви населення. А передусім – на молодь.

«Для України це особливо актуально. Це конкретні плани дій, під які підводиться суттєве ресурсне забезпечення», – зазначає заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленик.

Ініціатори проєкту зазначають, що впродовж останніх років в Україні це вже п’ята спроба розробити та затвердити стратегію фінансової грамотності. Сподіваються, остання таки стане вдалою. Оскільки згаяні з кожним роком можливості, «втрачені» покоління сіятимуть «нехороші плоди в майбутнє нації».

«Зважаючи на те, що відбувалося в країні останні шість років, на диво сподіватися не варто. Й до того довіра до банківської системи, інституцій, які повинні забезпечувати фінансову стабільність країни, не була високою. Через неплатоспроможність банків постраждали чимало вкладників. Після цього рівень людської довіри критично впав», – зауважує Андрій Оленчик.

Попри недовіру до фінансової системи, 90% опитаних вказали, що хотіли б підвищити свої знання у сфері фінансової грамотності, а 60% готові навчатися. 70% людей переконані, що курс фінансової грамотності мав би вивчатися ще в школі. 

Читайте також: «У нас спершу ХТО, а потім ЩО», – гендиректор «Володимир-Волинської птахофабрики» Аліна Сич

Кілька років тому в 25 школах  п’яти регіонів України вперше ввели практичний курс з фінансової грамотності. За цей час його освоїли майже 20 тисяч учнів старших класів. Наразі в Міністерстві освіти і науки працюють над тим, щоб до трьох обов’язково-вибіркових предметів у старших класах внесли курс фінансової грамотності.

«Шість  років поспіль ми проводимо турніри з фінансової грамотності серед закладів освіти, де вивчають цей предмет», –наголошує представник Міністерства  Роман Гладковський.

За підтримки Міністерства освіти і науки, в десяти пілотних регіонах України запланували провести тренінги для вчителів та відкривати клуби фінансової грамотності по всій країні. Планують також розробити навчальний курс для підготовки сімейних радників родини, які працюватимуть на споживача послуг, а не на фінустанову, та допоможуть грамотно формувати бюджет.

Читайте також: From USA with love: як лучанин відкрив власний Детройт. #НЕЗЕЛЕНІ

Університет банківської справи – один із  вищих навчальних закладів, яких погодився на своїй базі впроваджувати проєкт фінансової грамотності.

«Ми вчитимемо молодь планувати бюджет, накопичувати, дбати про пенсію… Прописали методику проведення спеціалізованих ігор, у формі яких проходитимуть навчання. Також вчитимемо вчителів працювати з електронними ресурсами», – пояснила професорка університету Тетяна Гірченко.

Для того, щоб зміни ситуацію, державні та недержавні інституції виготовили серію відеороликів, які використовують як соціальну рекламу, записали коментарі експертів, проводять спеціальні тренінги для різних вікових категорій у формі бізнес-ігор, дискусій. 

Фахівці вважають, аби пересічний громадянин став фінансово грамотним на побутовому рівні, треба лише три кроки: регулярно відкладати  певний відсоток від зарплати, заховати ці кошти від себе в надійне місце, інвестувати їх чи покласти на депозит. Коли кожна сім`я матиме фінансову «подушку безпеки», то їхнє життя стане стабільнішим, відповідно, й держава стане стабільнішою.

«Консультуючи клієнтів з економічних питань ми зрозуміли, що люди просто так не стануть фінансово грамотними. Для цього їм потрібна потужна мотивація. Виходячи з цього, виникла ідея «гратися з людьми в ігри». І вже в процесі моделювати те, що зараз відбувається на економічному ринку України», – розповідає президент громадської організації «Діловий клуб «Партнер» Сергій Івагло.

Коли гравці поринають у цей процес, починають діяти як в реальному житті. Тому у тренера та фінансового радника є можливість зробити коригуючі дії, наприклад, запропонувати  іншу модель поведінки. Гра – безпечне середовище, в якому  ризикують лише нарізаним папером, але при цьому здобувають корисні навички. І ці навички люди переноситимуть  у реальне життя.

У 2020 році партнери запускають три пілотні проєкти:

• Перший  напрям – це робота з вчителями. Щоб отримати через 10-15 років нормальну країну, треба зробити щось для того, щоб наші діти були іншими. І залучити до цього педагогів.
• Другий напрям – клуби фінансової грамотності. Зараз ми відкрили 100, а хочемо – 1500 до 2021 року.
•  Третій напрям – розробка навчально-методологічної бази і пласту сімейних фінансових радників на базовому рівні.

Ми прагнемо  запустити вірусний процес популяризації  фінансової культури та фінансової грамотності, показати людям, що цьому можна навчатися весело та драйвово. Наша глобальна мета –  впродовж трьох років змусити один мільйон українців змінити свою фінансову культуру», – резюмував Івагло.

Читайте також:  Вони знають, де ваші гроші: як працює Центр бухгалтерії та фінансів

Марія МАРТИНЮК, Лілія ПОМЕРНЮК