«Люди для всієї лісової галузі – найвища цінність», – начальниця консервного цеху Валентина Романюк
-
-
>
-
>
-
>
3952
Цього року лісівники святкують професійне свято 20 вересня. Район.in.ua спільно з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства розпочали новий проект «Лісівники Волині. Хто є хто».
Ми розказуємо, хто такий майстер лісу, лісничий, на які категорії поділяються інженерні працівники, що входить в обов’язки адміністративного складу державних лісогосподарських підприємств – директора, головного лісничого, інженера, економіста, бухгалтера, механіка, мисливствознавця; згадуємо про людей, які працюють безпосередньо з людьми (це не тавтологія: маємо на увазі тих, хто формує кадри); розповідаємо про родзинку Волині – людей, які зберегли і розвивають консервні цехи. Усі вони – лісівники Волині. Дуже різні, але об’єднані спільним завданням.
Валентина Василівна Романюк зустрічає нас на порозі консервного цеху ДП «Ківерцівське лісове господарство». В ній усе видає справжню керівницю: впевнена постава, виваженість, лаконічність. Замість звичної для лісівників зеленої форми – бездоганної чистоти халат небесного кольору. Такий спецодяг необхідний для роботи в лабораторії та на виробництві зокрема.
Читайте також: Ліс – це вже як добра звичка, – майстер лісу зі стажем Віктор Вишневський
Валентина Василівна звикла опікуватися безліччю процесів. Допомагає їй у цьому колосальний досвід – 50 років роботи у галузі.
Час, коли тільки починалася кар’єра, зараз жінка згадує з усмішкою, хоч тоді було зовсім нелегко.
«Це, мабуть, Бог біля мене був, коли я закінчила вуз і була в першій четвірці, яку мали направляти на роботу на Волинь. Я сама з Полтавщини. Хоч і плакала тоді, бо ж далеко треба було їхати, а зараз щаслива, що тут прижилася», – згадує вона.
Тепер же усе волинське для Валентини Василівни – рідне.
Про це наголошує, розповідаючи про продукцію, яку виробляють у цеху. Робить це із захватом, адже присвятила ціле життя тому, аби лісові соки і ягоди смакували людям.
Читайте також: Ресторан з дичиною, дендропарк з батутами та інші принади Цуманської екостежки
Цех справді може похизуватися налагодженим виробництвом і широким асортиментом. Березові соки тут є, як кажуть, на будь-який смак: з цукром, різними добавками, як от відвари з сухофруктів чи шипшини. Сік «Бадьорість» уже став легендарним, адже смакував його чи не кожен волинянин. Стараються дивувати новинками.
«Це ж рідне, волинське. Сік із наших лісів», – ділиться жінка.
Виготовляють тут також подрібнені з цукром лісові ягоди. На цьому Валентина Василівна наголошує особливо, адже подрібнені – корисніші і смачніші за традиційні перетерті, коли виходить рідка однорідна маса.
Сама Валентина Романюк найбільше полюбляє журавлину, хоч не приховує: смакує їй абсолютно вся продукція.
З особливими емоціями відгукується загалом про свою роботу. А старання Валентини Романюк буквально мають смак. Смак лісових ягід і соків, такий традиційно улюблений.
«Ніколи не змінювала професію, хоч нагода була. І зовсім не шкодую».
На відповідальності Валентини Романюк лежать організація процесу, питання щодо випуску та реалізації продукції.
Начальниця консервного цеху каже: для того, аби на її посаді працювати результативно, треба мати гострі смакові якості.
«Я тільки читаю технологію – й одразу бачу, як продукт має виглядати в банці. Відчуваю це кисло-солодке середовище», – розповідає Валентина Романюк.
В середньому у консервному цеху щороку випускають близько 30 тонн березового соку та тонни ягід різного виду. Очевидно, що збереження лінії переробки лісових дарів – заслуга працівників цеху та загалом ДП «Ківерцівське ЛГ».
***
Кожен робочий день для начальниці цеху з року в рік проходить із задоволенням, каже співрозмовниця. А найбільше у своїй робочій буденності Валентина Василівна цінує людей.
«Люди для мене – найважливіше. Я дуже люблю людей. Багато років працюю в системі, тому й розумію, що люди для всієї лісової галузі – найвища цінність».
Олена РЕШОТКА
Фото Ірини Кабанової
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
