Рік білого бика: репортаж з ферми, де ростуть символи 2021 року
-
-
>
-
>
-
>
17513
На Маневиччині на місці колишнього колгоспу діє одна з дільниць «МХП-Баффало», що входить у агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт». Підприємство вирощує елітні м’ясні породи великої рогатої худоби.
Тварин утримують практично цілий рік на природних пасовищах та відкритих майданчиках. Майже 90% худоби експортують у Ліван, Саудівську Аравію, Узбекистан та ще ряд країн.
Бізнес.Район навідався на ферму у Старосілля, аби подивитися, як поживають символи 2021 року. До слова, рік Білого металевого бика настане 12 лютого. Для тих, хто вірить, це символ консервативності, справедливості та хазяйновитості. Ця тварина за своєю природою працьовита і цілеспрямована, тож у 2021 році буде прихильною до наполегливих людей.
«Мої корівки раюють»
Взагалі на Волині «МХП-Баффало» утримує близько п’яти тисяч голів великої рогатої худоби. Мають дві ферми – у с.Нічогівка та с.Старосіллі, і п’ять дільниць. На фермі утримують та відгодовують молодняк бичків після відлучки, а на дільницях корови ходять з телятами до шести місяців. До слова, про дільницю у Поворській ОТГ (с. Ситовичі) ми вже писали.
Бичків відгодовують у Старосіллі, а теличок забирають на Красновільську дільницю, де вирощують поголів’я для ремонту (відновлення, – ред.) стада. На фермі у Старосіллі зараз мешкають близько 680 голів молодняку.
«На сьогодні у нас всього 1915 корів. Це основне стадо, яке приносить нам молодняк, який ми вирощуємо тут, у Старосіллі. Молодняку маємо 680 голів тут і 1200 теличок на Красновільській фермі», – розповідає Раїса Кацевич, головний зоотехнік у «МХП-Баффало».
Її обов’язок – це контроль за тваринами. Жінка складає раціони годівлі всіх тварин, бюджети, стежить, аби все виконували правильно.
«Мій типовий робочий день: прокидаюся, пораю господарство, готую сніданок. Потім їду на роботу. Треба обійти ферми, об’їздити дільниці. Заглянути на склад і перевірити, чи мішають раціон так, як я сказала», – каже пані Раїса.
Годують тварин кормами, які й самі вирощують. В основному це тритикале, корнажна кукурудза (заквашене зерно кукурудзи, – ред.), силос, сінаж, сіно, солома. У зимово-осінній період, якщо випаде сніг, худоба вільно гуляє у кошарах, обгороджених електропастухами. Годують їх сіном, соломою, кукурудзою. За словами Раїси Кацевич, улітку підгодовують тільки маленьких телят.
«Коровам же вистачає випасу», – каже головний зоотехнік. Пасуться тварини на лугах та пайових землях, які позаростали лісами. Вони їдять там все, що їм подобається. На природі гуляють також під «наглядом» електропастуха.
«Якщо їду на них дивитися, то кажу – мої корівки раюють, бо у них завжди свіжа травичка, сонечко світить, пташечки співають і вони п’ють чисту водичку. А не їдять на фермі круглорічно кислий силос, як у інших господарствах», – з теплотою говорить пані Раїса.
До слова, досвід вирощування тварин за технологією безприв’язного утримання на пасовищах підприємство «МХП-Баффало» переймало в однойменному місці у Канаді.
Араби охоче купують биків із Волині
В Україні елітні м’ясні породи великої рогатої худоби купують порівняно мало. Дехто купує нетелі (телиця з терміном вагітності до шести місяців, – ред.), дехто бики на плем’я, аби парувати стадо. Все ж таки, 90% продажів, за словами Раїси Кацевич, йде на експорт.
Більший попит на бичків – їх продають майже щомісяця. Тварин, масою за 500 кілограмів, відправляють у Лівію, Ліван, Саудівську Аравію і Йорданське королівство. Це арабські країни, де в основному споживають яловичину. Ваги понад 500 кілограмів м’ясні породи досягають за 12-14 місяців.
Також експортують худобу в Узбекистан. Цьогоріч «МХП-Баффало» налагодило співпрацю з цією країною і вже відправило туди 500 голів. В Узбекистані покупці хочуть набагато менших тварин – близько 360 кілограмів. Такої ваги досягають 8-10-місячні телята. Минулого року експортували нетелів у Молдову.
Зазвичай експорт відбувається так: за тваринами приїжджає спеціальне авто. Залежно від ваги туди вміщається від 30 до 40 голів. Їх везуть в порт, а потім вивантажують на кораблі, на яких волинські бички пливуть в інші країни.
Щоб зрозуміти, чи вигідно експортувати породисту велику рогату худобу, наведемо приклад: 500-кілограмовий бик буде коштувати приблизно 1-1,5(одну-півтора) тисячі доларів. Для експортерів це порівняно невеликі гроші.
«Наша худоба – добра»
Вирощує «МХП-Баффало» шість м’ясних порід ВРХ: абердин-ангус, волинська м’ясна (виведена на Волині порода), лімузин, шароле, симентал, герефорд. Породи відрізняються мастю, середньою вагою новонароджених телят і походженням породи. Проте всі породи характеризуються легкістю отелень та інтенсивністю росту м’язової маси. Також ці тварини спокійні, врівноважені й легко адаптуються до різних пасовищ.
«Наша худоба – добра. Бик якщо ситий, то буде спокійний. Хіба що в породи шароле яскраво виражений материнський інстинкт. До корови, яка розтелилася, у перший день краще не підходити, бо вона телятко охороняє. Абердин-ангуси в цьому сенсі найспокійніші й найневибагливіші. Їх найбільше хочуть купувати. Хоча я б не сказала, що інші наші породи чимось гірші», – розповідає Раїса Кацевич.
Буває й таке, що мами-корови відмовляються від телят, то працівники ферми їх вигодовують сухим молоком до чотирьох місяців. І таких теличок вже не лишають для репродукції. Тому що у майбутньому вони також можуть відмовитися від потомства.
Запліднення на випасах відбувається природнім шляхом. Але є на фермі у Красноволі невеличке стадо. Там через кожні два-три місяці відбирають певну кількість голів по 3-5 різної породи й запліднюють штучно.
«Худоба взагалі, а телята зокрема, чудово знімають депресію. Це мій найкращий антидепресант», – констатує Раїса Кацевич.
Світлана КИРИЛОВА
Фото Ірини КАБАНОВОЇ
