Соковита історія: як на Волині почали виробляти натуральний березовий сік

31 Березня 2021, 19:02
12267

Волинські лісівники добувають та заготовляють березовий сік ще починаючи з минулого століття. З того часу вони не тільки зберегли та осучаснили свої переробні цехи, а й вдосконалили рецептуру та якість продукції, добилися визнання у європейських і навіть американських споживачів.

Сік став справжньою гордістю лісівників. Його постачають у дитсадки та школи, купують підприємці для продажу в своїх торгових закладах. Не дивно, що продукція волинських консервних цехів знайшла свого споживача за кордоном. Адже вона передусім екологічно чиста та натуральна.

Леся Українка у «Лісовій пісні», висловлюючи словами Мавки («Не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї!») безмежну любов наших предків до беріз, водночас акцентує й на особливій цінності і життєвій силі соку.

Лісівники ж уже з прагматичного інтересу забороняють підточувати сік з беріз, у яких ще триває природний приріст деревини. І лише у півстолітньому віці, коли деревостани повністю сформувалися, у невеличкій частині гаїв за 5-10 років до вирубки проводять заготівлю березового соку задля використання із харчовою, лікувальною та економічною метою.

 

Волинські лісівники першими почали заготовляти березовий сік

Багато хто здивується, коли дізнається, що першопрохідцями у цій справі були саме волинські лісівники. Модель комплексного використання лісосировинних ресурсів, яку Волинь стала запроваджувати  у життя в 60-70 роках минулого століття, для тодішньої системи «радянського лісоведення» виявилася дуже вчасною і бажаною, адже країна потрохи оговтувалася після Другої світової, відбудовувала міста і села, відроджувала економіку, як тоді називали – народне господарство.

Зовсім не випадково початок промислової заготівлі і переробки березового соку поклали саме лісові господарства Волинського краю, які вперше в Радянському Союзі в 1968 році заготовили перших 43 тонни соку.

Цьому передували збір соснової живиці, необхідної для виробництва каніфолі, чого потребував військово-промисловий комплекс, введення в експлуатацію лісохімічного заводу з виробництва хвойної вітамінної муки та хлорофіло-каротинової пасти у Ратнівському лісгоспзазі (1965) та першого в Україні заводу з випуску очищеного скипидару та флотаційної олії у Ківерцівському лісгоспзазі (1967), створення грибоварень... 

Не обійшлося і без курйозів. Всесоюзна міністерська нарада у Держкомлісі СРСР, бажаючи підтримати досвід волинян, вже й мала намір виділити кошти на закупівлю важких пресів, що «давят сок із берьоз», так не знала, хто і де їх виробляє. Волинський представник потрапив у скрутну ситуацію. Чи й не сам міністр запитував про преси. Як делікатно відповісти, щоб ніхто не засумнівався у професійності Найпершого?!.

Сам факт, що у 1975 році об’єм заготівлі досяг 7500 тонн, в 1984 році – 10 000 тонн, свідчить, що на Волині вийшли з цієї ситуації досить достойно і усі наступні роки у питаннях комплексного підходу до використання лісових ресурсів загалом і, зокрема, заготівлі та переробки соку, наша область мала прихильність Москви, а відтак і Києва.

А, можливо, свою роль зіграло подання Міністерством лісового господарства Української РСР до Комітету з ленінських і державних премій СРСР в галузі науки та техніки при Раді Міністрів СРСР щодо відзначення Телішевського Д. А, Бондарського Г. А., Павловського А. С., Корецького М. А., Голіка А. А., Мельника А. Г, Савича В. Ф., Катеринюк А. В. за «Розробку і впровадження у виробництво методів комплексного використання лісосировинних ресурсів у лісгоспзагах Волинської області», про що 14 травня 1973 року повідомила газета «Известия».

Читайте також: «Люди для всієї лісової галузі – найвища цінність», – начальниця консервного цеху Валентина Романюк

На той час Волинь уже взялася за будівництво власних консервних цехів – 1970 рік (Маневицький та Цуманський лісгоспзаги, хоч «Літопис Волинського лісу» датує їх запуск 1974-м), 1972 рік – Ківерцівський, 1974 – Шацький,  1976 – Колківський лісгоспзаги, а загалом збудовано сім переробних заводів.

Сортимент продукції – різноманітний: сік березовий з цукром, сік березовий з лимоном, сік березовий «Бадьорість», протерті з цукром чорниця, брусниця журавлина, ожина, малина, калина смородина та чорноплідна горобина, консервовані огірки, томати, кабачки, гриби, щавель, тощо. Крім того, маневицькі лісівники налагодили виробництво цілющого хвойного екстракту.

Це вже історія, з якої розпочинався волинський досвід комплексного лісогосподарювання. Він ішов із глибин віків, з особистої практики працьовитих людей, пройшов випробування часом, був помічений далекоглядними керівниками.

 

«У цехах працюють за високими стандартами якості»

Начальник Волинського ОУЛМГ Олександр  Кватирко каже, що лісівники не тільки зберегли, модернізували та осучаснили свої переробні цехи, а й значно удосконалили рецептуру та якість продукції, добилися визнання у європейських і навіть американських споживачів.

«На Волині березовий сік поки продається лише у наших фірмових магазинах та через Інтернет. На жаль, внутрішній ринок розвинений недостатньо, нам потрібно ще працювати над менеджментом. Найбільше хотілося б, щоб справжній березовий сік потрапив у школи та садочки – наші діти мають споживати натуральне.

Приємно, що не стоїмо на місці – це стосується і асортименту, і естетики виробництва. Сподіваємося, волинський споживач з часом все ж достойно оцінить якість нашої продукції – так, що наші підприємства не шукатимуть експортних ринків. Консервні цехи Волинського ОУЛМГ – це виробник 100% натуральних, екологічно чистих соків, ягід, грибів, овочів лише у скляній тарі. Ніякого пластику і жодних барвників та ароматизаторів.

У цехах працюють за високими стандартами якості. Зважаючи на те, що сучасний світ характеризується постійною зміною ситуації – економічних, соціальних, екологічних, ринкових умов, кожне підприємство, яке планує залишитися на ринку, повинне періодично розробляти свій маркетинговий план.

Він є дуже важливим для розвитку підприємств, тому потребує постійної модернізації, удосконалення та відстежування поточної ситуації на ринку. Тому ми теж активно працюємо у цьому напрямку», – зазначає Олександр  Кватирко.

1

 

Ось уже понад півстоліття волинські лісівники, незважаючи на різні негаразди в нашій країні і в галузі, зокрема, переробляють березовий сік, виготовляють з нього натуральну, якісну конкурентоспроможну продукцію. Цей напій непростий за складом і навіть є лікувальним.

Вважається, що він оздоровлює кров, активізує обмін речовин, зміцнює нервову систему. Народна медицина рекомендує пити цей цілющий напій при захворюваннях суглобів, трофічних язвах, фурункульозах, вуграх, екземах, інших захворюваннях шкіри.

Він незамінний профілактичний засіб при багатьох захворюваннях кишково-шлункового тракту, міг би бути в раціоні харчування усіх лікарень та дитячих закладів харчування… У Польщі волинський сік, до речі, продають навіть в аптечній мережі. В українських аптеках його поки що нема.

Сік став особливою гордістю волинських лісівників. Вони сповна використали можливості тодішньої державної лісової політики і створили цілу індустрію задля одного виду дерев – берези. І свідчення цьому є збудовані переробні цехи.

Читайте також: Ліс – це вже як добра звичка, – майстер лісу зі стажем Віктор Вишневський

Береза, її цілющий напій дав поштовх для розвитку переробних потужностей, втілившись згодом у повноцінні консервні цехи, де виготовлялись м’ясні і рибні консерви, різноманітні дари лісу і садів – соки, компоти, варення, джеми, мед, салати, помідори, огірки... До сотні найменувань... Усьому цьому виробництву поштовх дав березовий сік. Частково ці технології лісівникам вдалося зберегти до сьогодні.

Втім, варто зазначити, що тема соків могла мати далеко більшу перспективу, якби в цьому була зацікавленість держави. Для прикладу, у ДП «Ківерцівське ЛГ» є до 50 га березових гаїв, але сік заготовляють лише на двох лісових ділянках і тільки в одному з десяти – Сокиричівському лісництві. Така ж ситуація і в інших «сокових» лісгоспів.

1

 

Де на Волині займаються переробкою соку

У різні роки нашої незалежності у кількісному і грошовому еквіваленті виробництво соків, їх асортимент різнився.

 Так, у 2008 році заготовили 1000 тонн березового соку і випустили консервів на суму 2,3 мільйона гривень, з них купажованого на суму 0,8 мільйона гривень, а саме: сік березовий «Бадьорість» з настоєм шипшини, сік березовий «Свіжість» з настоєм звіробою, сік березовий «Літо» з настоєм квітів липи, сік березовий «Домашній» із настоєм сушених груш, сік березовий із лимоном, сік березово-яблучний, сік березово-чорноплідногоробиновий, сік березовий «Веснянка» з настоєм шипшини та натуральним медом, сік березовий «Ромашка» з настоєм квітів ромашки, сік березовий настояний на м’яті та інші.

У 2009 році зібрали 700 тонн березового соку-сирцю і випустили 1,6 млн умовних банок консервів на суму 1,6 мільйона гривень. У 2010 році заготовили 1100 тонн соку. У подальші роки інтерес до соку також не згасав.

 У 2016 році консервні цехи виготовили продукції на суму 14 мільйонів гривень, збільшивши виробництво на 2 мільйони гривень, порівняно із 2015 роком. А в 2018 році заготували понад 600 тонн соку (ДП «Цуманське ЛГ» – 120 тонн, ДП «Маневицьке ЛГ» – 100 тонн, ДП «Колківське ЛГ» – 85 тонн та ДП «Ківерцівське ЛГ» – 70 тонн), при цьому 145 тонн було перероблено цехами, решта продана сирцем. У 2019 році лісівники зібрали понад 550 тонн.

Зараз у системі управління лісового та мисливського господарства переробкою соку займається чотири консервних цехи – Ківерцівський, Колківський, Маневицький, Цуманський. Вони виготовляють «Сік березовий з цукром» і купажовані соки з настоями «Бадьорість» (шипшини), «Свіжість» (звіробою), «Літо» (квітів липи), «Поділля» (сушені фрукти), сік березовий із лимоном, березово-яблучний,  березово-чорноплідногоробиновий та інші.

Здавалося б, до цього асортименту продукції важко щось додати нове. Але все ж у ДП «Цуманське ЛГ» розробили технологію виготовлення нового лікувального напою. Воно ж і впровадило у виробництво новий вид продукції – сік березовий оздоровчий з екстрактом стевії.

У цьому напої використали природний натуральний цукрозамінник із листя солодкої лікарської рослини стевії, яка солодша за цукор у 60 разів. За своїм складом листя стевії – своєрідний банк вітамінів, «зелена скарбничка», «жива аптечка», що гармонізує системи організму, відновлює вуглеводний, ліпідний та білковий обміни, підвищує захисні сили організму, нейтралізує та видаляє з нього токсини.

Перша дослідна партія склала 33 тисяч умовних банок на суму 26 тисяч гривень і одразу знайшла особливу прихильність серед хворих на діабет.

У ДП «Цуманське ЛГ» цього року запланували заготувати 50 тонн березового соку. Переважну його частину реалізовують одразу у сирому вигляді. У зв’язку з карантинними обмеженнями, переробка соку зменшиться в рази. Як зазначають на  підприємстві, будуть виконуватися лише наперед взяті замовлення.

Читайте також: 50 відтінків зеленого: ліси Волині і люди, які ними опікуються 

 

«Наш березовий сік відомий не тільки в Україні, але й за її межами»

Начальниця консервного цеху Зінаїда Рябчун каже, що сезон переробки березового соку швидкоплинний, тож має бути все напоготові – техніка, люди, ємності для перевезення та приймання, скляна тара, кришки:

«Ми завчасно подбали про техогляди, усунення несправностей, маємо дружну умілу команду і все необхідне, щоб оперативно переробити цілющий напій із наших гаїв, сподіваємось, що, як і в попередні роки, він потрапить на стіл як до українських, так і зарубіжних споживачів – Німеччини, Польщі,  Ізраїлю, Канади і США», – зазначає Зінаїда Рябчун.

На експорт тут виробляють природний сік без додавання цукру, лимонної кислоти та будь-яких інших добавок. Цуманський переробний цех зараз чи не єдиний в Україні, який здатен продукувати такі природні органічні соки. 

Працівники консервних цехів кажуть, що свою продукцію виготовляють за «колишніми», випробуваними роками, технологіями:

«Вона екологічно чиста, виготовлена без будь-яких синтетичних ароматизаторів, підсолоджувачів, стабілізаторів, консервантів і інших добавок. Єдине, чого твердо дотримуємось, це діючих в Україні стандартів.

Наш березовий сік відомий не тільки в Україні, але й за її межами – Польщі, Чехії, Ізраїлі, Канаді, США, країнах Прибалтики. В Польщі наш сік, крім торгівлі, продається також і в аптечній мережі. З 2002 по 2007 рік 75 відсотків березового соку експортувалось за межі України.

Завдячуючи тісній і плідній співпраці із фірмою Польщі, яка вклала значні кошти в рекламу нашої продукції, ми змогли не тільки зберегти свої консервні цехи, але й надалі розвиватися і розширювати асортимент, і нарощувати виробництво. Починаючи з 2007 року, нашим березовим соком почали торгувати і супермаркети Волині.

Йде він і для дитячого харчування в ДНЗ, школи, його купують підприємці задля реалізації з прилавків магазинів тощо. Закономірно, що продукція волинських консервних цехів знайшла свого споживача за кордоном. Адже вона передусім екологічно чиста та натуральна. А ще  – смачна й різноманітна».

Читайте також: Почав працювати у лісі, щоб отримати паспорт і залишився там на все життя – історія ветерана галузі з Горохівщини

До слова, на Волині модель комплексного і раціонального використання цінних природних недеревних ресурсів лісу, продуктів побічного користування – березового соку, ягід, грибів, лікарських рослин – залишається такою ж акцентованою, як і за часів попередніх очільників галузі.

Зараз йдеться про створення плодово-ягідних плантацій як джерела сировини для подальшого розвитку консервного виробництва. На даний час є 400 гектарів плантацій. Запланували створити додаткові плантації журавлини, аронії, калини, обліпихи. Декотрі з них є складовими у виготовленні купажованих березових соків.

Лісогосподарства ВОУЛМГ цьогоріч планують заготовити 450 тонн соку-сирцю, з них мінімум 200 тонн переробити у консервних цехах.

«Збирання соку – один з важливих видів побічного лісокористування, до якого також входить збір грибів, ягід, заготівля лікарської сировини. На одну гривню затрат лісогосподарства мають повернути 2-3 чистого прибутку. Одна ж береза дає близько 200 літрів соку, хоч при сьогоднішніх затратах і невеличкий, а все ж прибуток», – каже заступниця начальника Волинського ОУЛМГ Лідія Турянська.

З року у рік підприємства покращують технічне переозброєння консервних цехів, оновлюють асортимент продукції цеху, поліпшують дизайн упаковки, збільшують мережу поставок соку. Збирають сік вручну, йдучи від берези до берези. Переливають його у спеціальні бочки. Вони й доставляють сік-сирець до консервних цехів.

Там відбувається трудомісткий технологічний процес переробки соку-сирцю. На спеціальних фільтрах він проходить очистку, далі – підігрівається, розливається у трилітрові банки та подається в автоклав на термічну обробку. За дотриманням технологічного процесу та рецептури пильно слідкують досвідчені працівники.

«Широкий асортимент консервної продукції пропонує споживачам і консервний цех ДП «Колківське ЛГ». Тут виробляють соки березові натуральні і купажовані з додаванням лісових трав та фруктів, ягоду лісову перетерту з цукром, а також овочеву групу. У попередні роки переробляли щосезону до 50 тонн  сирцю, думаю, стільки ж буде й цього року», – розповідає багаторічна начальниця цеху Лариса Котеленець.

Хотілося б, щоб наші натуральні соки та іншу екологічно чиста продукція була у дошкільних та шкільних закладах, лікарнях та санаторіях, кажуть працівники консервних цехів. Ми беремо участь у тендерах, але бувають випадки, що підприємства, які не є виробниками, занижуючи ціни, здобували перемогу у торгах.

Березовий сік можна купити на місці заготівлі, а перероблений (з цукром, з лимоном, «Бадьорість», на м’яті, березово-яблучний, «Поділля»,  «Літо», березово-чорничний, чорничний натуральний, яблучний натуральний) – у крамничках «Лісовичок». І не тільки сік.

В асортименті харчової продукції, виготовленої консервними цехами держлісгоспів області із недеревних лісових ресурсів по Волинському ОУЛМГ, – мариновані гриби (білі, опеньки, моховики, маслюки, польські, лисички), протерта з цукром чорниця, журавлина, калина, брусниця, горобина, чорноплідна горобина, малина, смородина, ожина, варення із чорниць та полуниці, полуниця подрібнена з цукром, мед натуральний, щавель різаного сухого посолу, консервовані кабачки та огірки, мариновані помідори та часник, хвойний екстракт.


 

Консервований березовий сік працівники державних лісгоспів  відправляють і в зону АТО – разом з іншими видами продукції та необхідними речами доставляють самі особисто або через волонтерів. Свіжість соку та його рідний смак дуже цінують наші військові.

 Волинські лісівники цим особливо пишаються і дуже сподіваються, що  з часом «соковите» питання буде важливим на рівні держави.

 

Сергій ЦЮРИЦЬ

Коментарі
03 Квітня 2021, 15:01
Ну написали статтю, бідкаються що не можуть продати багато так скажіть де купити??????
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024