Гроші рівних можливостей: як на Волині готуються до гендерного бюджетування

Досі в Україні розраховують бюджет на одну особу, не звертаючи увагу, чи це чоловік, чи жінка, чи дитина, чи людина з інвалідністю, і скільки цим людям років. Але всі вони мають право, аби їх потреби врахували сповна. 

Для цього у світі, зокрема, в Німеччині, Швеції, Австрії, Македонії існує гендерно-орієнтоване бюджетування (ГОБ) – головний інструмент досягнення гендерної рівності. Йдеться не просто про рівність між чоловіками та жінками, а про рівні можливості усіх соціальних груп. Це інструмент, із допомогою якого можна оцінити, наскільки ефективно використовують гроші.

Наприклад, реалізація ГОБу в Німеччині: у німецьких музеях запроваджують дитячі програми, що покликані пробудити у дітей бажання знайомитися зі світом мистецтва. Вони пропонують дитячі екскурсії, практичні семінари, майстерні та курси на канікулах, програми на день народження дитини, спеціальні заходи, як, наприклад, ніч мистецтва для дітей або розважальні квести в супроводі екскурсоводів.

Або ж, наприклад, у Швеції запровадили державну програму «Кожній родині по пральній машині». Сім’ям дарували пральну машину за умови, що жінки двічі в тиждень по дві години відвідували навчальні курси (той час, що вивільнявся завдяки автоматизованому пранню). Жінки ходили на курси з підприємництва, комп’ютерних технологій, фінансової грамотності тощо. Як результат, через 10 років 20% усіх учасниць стали підприємицями, а 10% із них – підприємицями  середнього рівня.

Проект гендерно-орієнтованого бюджетування реалізовують в Україні з 2014 року. Закінчити його планують до 2020 року. Фінансує проект уряд Швеції, а головним організатором ГОБу є Міністерство фінансів України.

Бізнес.Район дізнавався про успіхи гендерно-орієнтованого бюджетування на Волині.

ЩО ТАКЕ ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ І БЮДЖЕТ

ГОБ – це новий інструмент, який поступово застосовує Міністерство фінансів України в бюджетному процесі. Суть у тому, що потрібно формувати дохідну й видаткову частину з огляду на кінцевих споживачів  послуг, які фінансуються за рахунок коштів бюджету.

Філософія ГОБ відрізняється від звичайного бюджетування ідеєю, що за грошима є конкретні люди. Тобто, в центрі бачитимуть людину, а не просто особу без статі та віку.

Гендерний бюджет – це не окремий бюджет для чоловіків та жінок, це аналіз бюджетних коштів крізь гендерну призму, який дозволяє побачити справжні потреби людей різних груп. Тепер комплексний гендерний підхід в бюджетній політиці та бюджетному процесі має застосовуватися на державному та місцевому рівнях.

У Волинській області проект ГОБ, координатором якого є заслужений фінансист України Василь Гром, працює другий рік. Наприкінці 2017 року створили робочу групу, яку очолює начальник департаменту фінасів Волинської ОДА Ігор Никитюк, а організатором є начальник відділу фінансування соцкультури Юрій Фредюк. У загальному складі робочої групи є й чоловіки та жінки.

Ініціативи з гендерно-орієнтованого бюджетування в Україні започаткували вже давно. Зокрема в Луцьку та в інших містах (на Полтавщині, Херсонщині, Харківщині, в місті Житомирі) у 2012 році реалізовували проект «Гендерне бюджетування на місцевому рівні» за сприяння регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

У Луцьку в межах цього проекту досліджували проблему йододефіциту (ЙДЗ) у вагітних жінок обласного центру Волині. Над ініціативою працювала робоча група під керівництвом директорки ВОГО «Гендерний центр» Оксани Ярош. Робоча група зініціювала внести зміни в діючу Програму репродуктивного населення до 2015 року. Складові профілактики передбачали терапевтичний і просвітницько-інформаційний напрями.

«Країнам, які досягли певного рівня розвитку, вже тісно працювати в бюджетній сфері у стандартних умовах, тому в таких державах детально вивчають потреби своїх громадян. У свій час дійшли висновку, що фінансування певних заходів для чоловіків та жінок повинне бути різним. Мають бути враховані потреби як чоловіків, так і жінок, щоб не було гендерної диспропорції», – каже координатор проекту Василь Гром.

ГЕНДЕРНІ РОЗРИВИ, ЯКІ ЗНАЙШЛИ НА ВОЛИНІ

У минулому році на Волині визначили дві бюджетні програми за 2016-2017 роки, які ретельно проаналізували. Перша – програма «Забезпечення загальної середньої освіти вечірніми (заочними) школами» та програма «Забезпечення підготовки і перепідготовки педагогічних працівників Волинським інститутом підвищення кваліфікації». У них шукали гендерні розриви.

«Що таке гендерний розрив? Якщо говорити, наприклад, про отримання загальної середньої освіти, то чи всі категорії населення мають створені умови рівного до неї доступу? І чи забезпечуються повною мірою умови при фінансуванні для чоловіків та жінок?» – каже Василь Гром.

Він також зауважує, що в школах працює 80% жінок, тому побутові умови мають враховувати цю кількість. «Наприклад, у гуртожитку, де живуть і чоловіки, і жінки, умови повинні бути різні. В навчальних корпусах також потрібно враховувати питання з санвузлами, наприклад. Тобто не повинен бути всього один туалет для жінок і один для чоловіків. Тому ми ці питання проаналізували, виявили гендерні розриви й написали рекомендації. Тепер управління освіти як головний виконавець програми робить подальший детальний аналіз і вживатиме потрібних заходів», – наголосив Василь Гром.

У цьому році в межах проекту проаналізували Волинську школу вищої спортивної майстерності. В ній готують спортсменів резервного складу для участі в олімпійських видах спорту. Робоча група виявила проблеми в дотриманні гендерної рівності, які є загальнодержавними.

Такий навчально-тренувальний заклад – єдиний в області, має філії лише у кількох районах, де є фахівці відповідного рівня. Так, в Любешівському районі проживає майстер спорту із ходьби, тож там і є відділення цієї школи. Все решта базується у Луцьку чи в містах обласного значення. 

Тобто в області ще недостатньо розвинута мережа спортивних закладів, особливо у сільській місцевості.

«Тобто, не створили рівних умов доступу до вищого спорту в сільській місцевості. А тому дискредитують як чоловіків, так і жінок», – резюмував Василь Андрійович.

Радник із питань місцевих фінансів Волинського центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Матвіюк також розповів, що на Волині часто можна простежити факти існування гендерної нерівності. Наприклад, по селах є чимало спортивних майданчиків, де в основному займаються хлопці. А доречно було би створювати різні гуртки, які цікаві не тільки юнакам, або ж не тільки дівчатам.

«А як у нас в місті чистять сніг? Спочатку розчищають дороги, а тротуари, навпаки, – взагалі не факт, що почистять. Тобто, водії й водійки їдуть по очищених дорогах, а решта йдуть по засипаних снігом пішохідних доріжках. Таким чином, не задовольняють потреби всіх верств населення. І таких прикладів можна знайти ще багато», – наголосив Анатолій Матвіюк.

Цікаво було б також згадати ініціативу у Відні, коли перебудовували Thurnstiege (на фото). Перед реконструкцією з’ясували, хто користується і не користується сходами (батьки з дітьми, люди з інвалідністю, люди похилого віку). В результаті облаштували східці з місцем для спілкування та проведення дозвілля. 

На сьогодні у Волинській області реалізовуватимуть програми  з розвитку освіти та спорту, а в подальшому будуть розробляти й медичну, і щодо соцзахисту населення, спорту для осіб з інвалідністю. Загалом програму гендерно-орієнтованого бюджетування в Україні планують напрацювати до 2020 року.

Що буде далі на Волині з ГОБом, Бізнес.Район стежитиме та описуватиме в своїх матеріалах.

Анна МАНЮХІНА