Заводи, «лихі» 90-ті та перемоги: 50 років компанії «Укрмашпромпроект»
-
-
>
-
>
-
>
3631
Луцька компанія «Укрмашпромпроект» 17 вересня відзначає своє 50-річчя у складі інвестиційної групи VolWest Group.
Чим живе зараз компанія і з якими викликами їй довелося зіткнутися за останні пів століття, розповіли Бізнес.Району директорка «Укрмашпромпроекту» Надія Бревко і її колеги.
Зі старожилів лишилося четверо
Пані Надія стала керівницею у 2018 році, однак її історія тут почалася ще в 70-х роках, коли жінка одразу після інституту прийшла влаштовуватися на роботу на посаду інженерки.
«У 1971 році в Міністерстві автомобільної промисловості був виданий указ створити волинську філію проєктного інституту «Діпроспецавтотранс». Першим директором став Василь Павловський, який згодом прийняв мене на роботу. Для мене тоді все було, як у кіно», – пригадує Надія Бревко.
Надія Бревко зауважує, що на той час в «Укрмашпромпроекті» працювало 650 спеціалістів, а зараз залишилося 20. Це будівельники, архітектори, конструктори, спеціалісти з водопостачання і каналізації, опалення і вентиляції, електропостачання. Наймолодшому співробітнику – 21 рік.
За радянської влади інститут проєктував тільки заводи. Згодом узявся за інші об’єкти.
«Зі старожилів залишилась я, архіваріус Тетяна Бичкова, моя перша наставниця Леся Гузюк, яка зараз – головний інженер проєктів компанії. І головний конструктор», – розповідає директорка компанії.
Жінки з теплотою згадують першого директора «Укрмашпромпроекту» Василя Павловського, який зібрав той перший, молодий і цікавий, колектив. Кажуть: спеціалістів шукав по всьому Радянському Союзу. Професію інженера тоді, як і зараз, вважали престижною.
«У нас були інститути, де готували інженерів. Я сюди приїхала з Рівного разом ііз чоловіком. Мені дали «хрущовку» на 40-му кварталі, в якій досі живу. Треба віддати велику шану Василю Павловському. Він і зібрав той колектив.
До нас поприїжджало багато спеціалістів із Брянська. Проєкти ми навчилися робити в Росії, великі заводи були там. Інженери й інші спеціалісти отримували квартири», – розповідає Леся Гузюк, головна інженерка проєктів компанії.
Каже, що зараз буває проблемно знайти вузькоспеціалізовані кадри. Наприклад, інженера з теплопостачання і вентиляції. Проте в «Укрмашпромпроекті» готові навчити, якщо бачать, що в людини є мотивація. Тут з радістю чекають молодих спеціалістів, з якими можна поділитися багаторічним досвідом.
Читайте також: Перезавантаження: як змінився «Адреналін Сіті» під час пандемії
У 90-х роках, після старту ваучерної приватизації, тобто роздержавлення власності, почався поступовий занепад інституту.
«З нашого інституту зробили акціонерне товариство. Ми вклали свої ваучери в це підприємство за часів Кравчука. У 1991 році стало менше роботи, людей почали відправляти у відпустки за свій рахунок. Багато інженерів вийшли торгувати на базар або пішли на інші підприємства.
Під час перебудови у 1999 році прийшла інвестиційна компанія «Атланта» і викупила близько 40% акцій у людей. Вони продавали, бо не мали за що купити хліба», – каже архіваріус Тетяна Бичкова.
«Бандити прийшли», – додає Леся Гузюк.
Коли «Укрмашпромпроект» став «атлантівським», у нього з’явилося більше роботи у сільськогосподарському напрямку. Почали будувати птахокомплекси, свинокомплекси та інші підрозділи для «Чеботурки» і «Курчака».
У карантин зріс попит на проєктування заправок
За роки існування «Укрмашпромпроект» розробив та реалізував близько тисячі проєктів. Зокрема, компанія від початку до кінця проєктує заводи, заправки, тваринні комплекси, склади, магазини, житлові будівництва тощо.
За словами Надії Бревко, найвизначніші реалізовані проєкти за 50 років – заводи ЛуАЗ, ДПЗ та СКФ. Постійні клієнти – агропромислова група «Пан Курчак», мережа заправних станцій «Аветра». Проєктують також для луцького заводу «Мотор» і «Західної промислової групи», що в Нововолинську.
«Також ми робили Нововолинський олійний комбінат, «Руну» на Ковельській у Луцьку. Перші п’ять ліній для деревообробної компанії «Коронспан» – теж наша робота. Під чітким керівництвом Лесі Василівни робили ув’язку комунікацій на ДПЗ. Проєктували і державні об’єкти – школи та дитсадки. Зараз у нас в розробці багатоповерхівка в Ковелі», – каже Надія Бревко.
За межами Волинської області «Укрмашпромпроект» працює рідко. Перед карантином мали роботу у Львівській і Рівненській областях. Це пов’язано з тим, що зараз з’явилося багато проєктних організацій і замовники воліють наймати спеціалістів зі свого регіону.
У карантин ситуація стала ще більш невтішною. Роботи в «Укрмашпромпроекту» було мало. Зокрема, розробляли нові площі для Музею сучасного мистецтва Корсаків, офіси і склади. Тому в інвестиційній групі VolWest Group вирішили викупити підприємство і «Атланта» погодилася.
«Багато наших замовників постраждали від пандемії. А цього року компанії взагалі перестали будуватися. Проте через коронавірус і обмеження руху громадського транспорту з’явився попит на пальне, люди пересіли на власні авто. Відповідно в області стали будувати більше заправок», – ділиться спостереженнями Надія Бревко.
Тому автозаправні станції зараз – один із пріоритетних напрямків роботи «Укрмашпромпроекту». І це дуже відповідальна робота, адже АЗС належать до об’єктів СС3 (найвища категорія складності будівництва, куди входять об’єкти атомної енергетики, нафто- і газодобувної промисловості, мости тощо, – ред.).
«Складність проєктування заправок в тому, що там є небезпека вибуху. Треба витримати всі пожежні та санітарні норми, бо ж бензин. Часто землю під заправки купують у незручних місцях із погляду проєктування.
До мене сьогодні прийшли хлопці, які на Володимирській біля АЗС WOG хочуть орендувати землю і облаштувати автомийку. Вони взяли в оренду невеликий клаптик землі. Там усе на межі – близькість до комунікацій і сусідніх будинків. Будемо думати, як вийти зі ситуації. Наприклад, зменшимо операторну», – розповідає директорка «Укрмашпромпроекту».
Перед будівництвом заправки спеціально навчені люди роблять детальний план території, а потім дають дозвіл на початок проєктування. Після того до роботи приступають інженери, які розробляють геть усе: від фундаменту до даху, мийки, колонки. Показують, де має зливатися бензин та все інше.
«Після того, як все «намалювали», проводять експертизу. У нас можуть знайти якісь огріхи, ми їх виправляємо. І отримавши позитивний висновок, проєкт відправляємо в Держархбудінспекцію за отриманням дозволу на початок будівництва. Ним займається фірма, яка має дозвіл на роботи категорії СС3, згаданої вище», – каже Надія Бревко.
В «Укрмашпромпроекті» відповідально ставляться до кожного проєкту й пропонують замовникам найоптимальніші рішення. Радять, як вирішити ту чи ту проблему, бо звикли робити на совість і пишаються результатами своєї праці:
«Будемо проєктувати, поки є сили і здоров’я. Бо вже не можемо без тої роботи. Відчуття гордості є, коли їду містом, бачу якийсь об’єкт і розумію: ось це зробили ми».
Фото Наталії МАЗЕПИ
