«Волиньгаз» – моя друга родина», – Петро Новосад

Петро Новосад працює у «Волиньгазі» 35 років. А його улюблена компанія нещодавно святкувала 55-річний ювілей. Кредо життя газовика – залишатись людиною та бути щасливим за будь-яких обставин.

Завжди усміхнений, із гарним почуттям гумору, після служби в лавах Радянської армії, чоловік повернувся до рідного Луцька:
 

«Доля мені усміхнулась, бо з холодного Сибіру, де служив у Радянській армії, повернувся до рідного дому і потрапив до компанії, яка дарує людям тепло в оселях! Коли прогулювався з центру міста в пошуках роботи, звернув на непомітну вуличку Івана Франка і випадково зайшов у «Волиньгаз». А там - жіночий колектив майстрів. І вони мені сказали: «Цей хлопчина працюватиме в нас!» І так я влаштувався учнем слюсаря до служби експлуатації внутрішньобудинкових газопроводів 10 лютого 1984 року», – жартує Петро Володимирович.

Закінчив Львівський політехнічний інститут. За фахом інженер-механік і душа компанії в житті, бо має чудові комунікаційні здібності. Швидко вчився, успішно складав іспити і за рік уже мав четвертий розряд слюсаря з ремонту та експлуатації газового обладнання.

«А було й таке: мене ще не навчили як ремонтувати котел, а лише газові колонки та плитки. Одного разу довелось терміново виїхати на виклик до споживача. То я просив спочатку господиню, щоб сама включила той газовий котел, а потім зорієнтувався вже на місці як він працює і вирішив  проблему», – пригадує  Петро Новосад.

У 60-ті роки, коли Волинь розпочали активно газифіковувати, ази цієї професії більшість працівників опановували переважно з практичного досвіду. З Дашави беруть початок довоєнні газопроводи. Один наприкінці 50-х років живою артерією простягнувся й до Волині. Працівники вчились спочатку самотужки обслуговувати газові плитки, колонки та котли.

«Я був одним із перших слюсарів, який почав вивчати документацію на газове обладнання – збирав автоматику винятково за схемами та навчав  цьому колег. Коли газифікували селі Дубище Рожищенського району, заселене переважно вихідцями з Чорнобильської зони, то всі  встановлені в оселях газові котли на той час не працювали. Я туди виїхав, дослідив проблему і знайшов причину – котли були недоукомплектовані. Не вистачало сопла запальника. Врахувавши цю ситуацію, ліквідував проблему і котел почав працювати. Після того в селі виконали плановий пуск газу, попередньо доукомплектувавши газові котли відповідними запчастинами», – розповідає очільник.

Має Петро Володимирович чималий досвід роботи. Його компетенція – це керування роботою з охорони праці, організація роботи з охорони навколишнього середовища та цивільного захисту. А ще – розслідування нещасних випадків та аварій на підприємстві, організація заходів щодо їх запобігання, контроль за проведенням інструктажів, атестації з питань охорони праці.
 
Розпочавши роботу в службі охорони праці, фахівець почав розробляти відповідні інструкції, бо на той час була лише одна, затерта, схожа на єгипетський рукопис. Ще сам писав уже нові документи на друкарській  машинці. А нині тих інструкцій уже більше 50.  

1

«З огляду на те, що мій напрямок роботи соціальний, тому масові заходи: мітинги, спортивні змагання, огляди-конкурси аварійно-диспетчерських служб (АДС) майже завжди відбувались із моєю участю. Довелось з робочими відрядженнями побувати в багатьох містах України. А за період моєї роботи в службі охорони праці на підприємстві не було жодного нещасного випадку, аварії чи катастрофи з вини працівника «Волиньгазу» чи компанії. Всього лише 4 випадки за 35 років, які трапились з вини сторонніх осіб», – каже посадовець.

 Своїм успіхам і підтримці в житті завдячує коханій дружині. Петро Володимирович зізнається, що важливе в родині взаєморозуміння:
 

«Вона завжди розуміла специфіку моєї роботи, а я – її медичну роботу (усміхається). У «Волиньгазі» мене тримає все життя колектив, бо він мов друга родина, на все життя! Хоча неодноразово пропонували змінити місце роботи з вищою оплатою праці та не погодився – працюю тут. Наприкінці 90-х років були дуже важкі часи  безгрошів’я, але люди вистояли... Пам’ятаю, ми брали продукти харчування в рахунок невиплаченої заробітної плати в нашому маленькому магазинчику на роботі. І тепер, сподіваюсь, ті мітинги, які проводимо біля стін НКРЕКП, через економічно необгрунтований тариф на розподіл газу, від якого залежить оплата праці газовиків, таки дадуть свій позитивний результат!», – говорить досвідчений газовик.

Зізнався Петро Володимирович, що має завищене почуття справедливості. Мріє, щоб був нарешті мир в Україні, а того, хто посіяв війну, справедливо покарали:

«Буде мир і буде все добре, наш тариф теж буде обгрунтованим! Після темної пори - зійде сонце!», – каже Петро Новосад.

Довідково: АТ «Волиньгаз» започатковує рубрику в мережі Facebook на сторінці АТ «Волиньгаз» #ЯпрацююуВолиньгаз. У ній читайте розповіді про фахівців, які працюють в компанії. Працівники – найбільша гордість газорозподільного підприємства. Трудовий колектив – понад 1,2 тисячі працівників. А компанія щороку транспортує приблизно 0,5 мільярдів кубометрів природного газу до 240 тисяч побутових споживачів Волині та майже 2,4 тисячі підприємств, установ і організацій області. Чимало фахівців «Волиньгаз» найкращі роки свого життя присвятили благородній справі – щоденно дбають, аби в домівки 240 тисяч волинян безперебійно та безаварійно надходив газ і було тепло в оселях.

Оксана ШВЕЦЬ