«Перед нами було чимало викликів», – керівник «ТехноМодульБуд» про добудову Музею Корсаків

13 Жовтня 2021, 18:00

PROMO 14912

«Ми шукаємо вирішення непростих завдань»: як добудовували третю чергу Музею Корсаків у Луцьку

Музею сучасного українського мистецтва Корсаків нещодавно виповнилося три роки. 24 серпня цього року відбулося відкриття двох з половиною тисяч квадратних метрів виставкової площі. Нове будівництво завершили буквально за кілька місяців, якраз до дня народження Музею, аби подарувати відвідувачам ще більше вражень.

Це третя черга будівництва і виконала її компанія «ТехноМодульБуд». Бізнес.Район зустрівся з керівником компанії Анатолієм Рабочаускасом у Музеї Корсаків і розпитав, чим було особливе це будівництво, які технології тут використовували і як вдалося працювати так, щоб вже готова частина музею продовжувала функціонувати.

Нагадаємо, понад рік тому Анатолій став героєм рубрики про молодих людей у бізнесі #НЕЗЕЛЕНІ та розповів нам про себе і про правильний менеджмент у будівництві.

– Анатолію, скільки часу і сил витратила компанія, аби добудувати цю частину Музею Корсаків?

– Одразу зазначу, що 2500 тисячі квадратів – це ми зробили другу-третю чергу. Загалом наша компанія виконувала роботи у музеї на приблизно чотирьох тисячах квадратних метрів протягом трьох років. Останню, третю чергу, яку відкрили 24 серпня, ми добудували за 2,5 місяці. Потім приблизно місяць доробляли деталі.

Залучили тут дуже багато людей. Одночасно на об’єкті могли перебувати 30-40 працівників. А в загальному – дуже багато субпідрядників, як виконували ці роботи.

Анатолій Рабочаускас

– У чому полягала складність цього будівництва?

– На початку складність була в тому, що це було вже готове приміщення – колись тут був завод синтетичних шкір. Тож всі роботи проходили всередині. Деякі приміщення були вже діючими. Завезти сюди будівельний кран було практично неможливо.

Доводилося використовувати дуже багато ручної праці, бо не можна було залучити техніку. Наприклад, цеглу та інші будматеріали подавали на висоту 12-17 метрів через «віконця», розміром метр на два. Потім розвозили це все по місцях. Був один поверх, а стало майже чотири.

До того ж не можна було завадити роботі вже діючої частини музею, це збоку і внизу, бо він вже працював на той час. Але роботи мали проводитись, тож ми організовували будівництво по змінах. Хтось працював раніше, хтось пізніше. Старалися виконувати шумні роботи в такі години, коли відвідувачів не було, або не було відкриттів виставок.

Складно було і те, що ми мали вкластися в певні терміни (завершити основні роботи до 15 червня), але при цьому не порушити технологію будівництва. Тому добудову третьої черги ми розділили на шість невеликих етапів.

І таким чином, звільняючи одну площу для інших робіт (наприклад, для укладки цегли), переміщувалися на іншу площу. Так ми змогли вкластися у потрібні терміни.

На великих будівництвах рідко ділять роботи на кілька етапів, а хочуть за раз зробити велику площу, бо це легше і простіше. Але ми простих шляхів не шукаємо, ми шукаємо шляхи вирішення завдання.

– А які технології використовував «ТехноМодульБуд» при добудові третьої черги музею?

– Використовували сучасні технології. Наприклад, утеплювали приміщення пінополіуретаном. Це така спеціальна піна, п’ять сантиметрів якої заміняє десять сантиметрів мінеральної вати. Напевно, ми були одними з перших у Луцьку, хто почав це робити. Сьогодні я помічаю, що такі роботи вже виконують на інших будівництвах. А ще сім-вісім років тому про цю технологію ще мало хто знав.

Підлоги тут ми зробили наливні, поліровані. Те, на чому ми зараз сидимо – це відполірований бетон. Робити такі підлоги економічно вигідно і швидко, бо ми заливаємо підлогу і одразу її поліруємо. Не заливаємо стяжку, не укладаємо плитку, бо це все дорожче і затягує час. А ми спеціальними «вертольотами» поліруємо бетон, зверху наносимо лак, і готово.

– Ви виконуєте і реконструкції, і будуєте приміщення з нуля. Що легше робити, на вашу думку, якщо взяти для прикладу супермаркет?

– Для будівельної компанії, звісно, легше виконувати проект з нуля. Це простіше, бо можна передбачити і прорахувати багато речей наперед. А реконструкція навпаки є складнішою для забудовника.

Проте для власника бізнесу реконструкція однозначно є дешевшою. Взяти в оренду приміщення і зробити ремонт – набагато вигідніше, ніж будувати з нуля. Реконструйований магазин окупиться за два роки. А новозбудований – приблизно за сім.

Як показує практика, власники бізнесу частіше віддають перевагу реконструкціям.

– Чи виникають труднощі при реконструкції приміщень під супермаркети? І чим таке будівництво буде відрізнятись, наприклад, від того самого музею?

– Супермаркет – це стовідсотково комерційний проект, а музей – більше як соціальний, і тут не передбачається пряма комерційна складова. При відкритті магазину власники одразу починають заробляти. Там суворо визначені дати здачі супермаркету. Бо якщо ти не здаєш роботу в чітко визначений термін, власник одразу втрачає кошти.

Тому при будівництві супермаркету правило номер один – дотримання графіків. До речі, це нам допомогло при добудові Музею Корсаків, оскільки ми наловчилися будувати супермаркети і магазини вчасно та швидко.

А якщо порівнювати будівництво музею і супермаркету, то тут набагато менше інженерних мереж. А супермаркет переповнений електротехнічними рішеннями, плюс вентиляція та водовідведення. Через це супермаркет складніше будувати.

Але роботи в музеї були цікаві тим, що тут особливу увагу приділили кольорам стін – їх обирав дизайнер. Це дуже важливо.

Читайте також: У Луцьку презентували трактат «Як стати іменем» за редакцією Віктора Корсака

– Темпи будівництва в ковідний 2020 рік і після нього змінилися? Бізнеси стали будувати більше чи менше?

– Ми на собі не відчули зменшення темпів. І жодного дня не зупиняли роботу на сто відсотків. Можливо, були якісь невеличкі паузи, але ми продовжували працювати.

Через пандемію кардинально виросли ціни на будматеріали. Наприклад, у кінці 2021 року метал подорожчав у два рази. У першу чергу це пояснюють тим, що почався різкий попит, а пропозиції не вистачало, тому що підприємства переставали працювати в карантин.

З часом ціни на деякі будматеріали стабілізувалися, на деякі залишились високими. Собівартість первинного житлового будівництва виросла на 20-30%. І я думаю, що вона до кінця осені зросте ще на 10%. Ціни на роботи зараз «доганяють» ціни на матеріали. Змінюються і ціни на послуги.

Негатив від постковідного періоду – це те, що ціни ростуть і вони дуже нестабільні. Сьогодні постачальник каже одну ціну, а завтра – кардинально іншу. Цієї весни було таке, що метал було неможливо купити. Це можна пояснити тим, що різко запустилося будівництво, пішов страшенний попит, а пропозиції не було.

Скло, яке ми використовували для перил у Музеї Корсаків, встигли замовити до липня цього року за старою ціною, бо вже в середині липня його ціна зросла на 70% і досі залишається високою. До речі, це скло завозили з Європи, бо в Україні такого не виготовляють.

– На яких проектах ваша компанія зосередиться надалі?

– До кінця цього року будемо брати участь у тендерах на будівництво автозаправних станцій, агропромислових комплексів. Також введемо переговори щодо будівництва приватних клінік. Зараз ми готові брати замовлення як по Луцьку, так і за його межами.