У Нововолинську школу перетворюють на «термос». ФОТО
У Нововолинській школі №7 планують економити до 50% не тільки на теплоносіях, а й на електроенергії. Зекономленого повинно вистачити, аби опалити 40 приватних будинків протягом року в опалювальний сезон.
Термомодернізацію школи №7 проводять, тому що в рейтингу енергозатратних вона посіла найвище місце серед муніципальних будівель міста. Тому, аби покращити показники, проєкт школи «Перший крок у переході на відновлювані джерела енергії» подали на ініціативу «Угода мерів», що фінансується Європейським Союзом. Виграли і взялися до роботи.
Енергомоніторинг продемонстрував, що саме в цій будівлі є найбільші втрати енергії. Під час енергоаудиту визначили, що навчальний заклад №7 «хворий», і його потрібно «лікувати» в першу чергу.
Журналісти Бізнес.Району дізналися, на якому етапі реалізація проєкту, та яких результатів школа досягне після його впровадження.
Над термомодернізацією почали працювати ще 2014-го. А планують завершити до кінця цього року. Вартість – 1,1 мільйона євро. З них 79% спонсорує Євросоюз, а 21% – кошти місцевого бюджету.
ПЕРШІ КРОКИ ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ: ВИВЕЛИ З ЛАДУ КОТЕЛЬНЮ
Починали з першої фази – закриття котельні південно-східного району. Де консервували 1,3 кілометра тепломережі.
«Цей шматок був енергонеефективним і застарілим. Тепломережа приносила не тільки втрати тепла, а й фінансове навантаження на наше комунальне підприємство, тому що там завжди були пориви. Відповідно це приносило дискомфорт жителям, так як в їхніх помешканнях не було тепла», – розповів заступник міського голови Олександр Громик.
1,3 кілометра труби замінили 825 метрами попередньо ізольованої труби, переключилися на дві котельні і це дало свій економічний ефект.
«Ми дуже скоротили споживання газу. Це дало змогу значно економити більше 80 тисяч кубічних метрів природного газу щороку та знизити викиди СО2 на 160 тонн щороку», – наголосив Олександр Громик.
Аби реалізувати першу стадію проєкту, в Нововолинську подали заявку в Державний фонд регіонального розвитку, виграли, і місту дали 6 мільйонів на її впровадження.
«Провели тендер, зекономили навіть пів мільйона гривень для державного бюджету. У нас виникали труднощі під час реалізації, адже робили роботи у листопаді-грудні, а це вже опалювальний сезон був у розпалі. Та переключення робили з мінімальним дискомфортом для мешканців міста», – пояснив Олександр Громик.
Окрім цих робіт, у місті проводили інформаційну кампанію: у школах і садочках залучали дуже багато дітей і розповідали їм про клімат, як його берегти, також організовували квести.
ПОКРАЩЕННЯ МІКРОКЛІМАТУ ШКОЛИ НА ФІНІШНІЙ ПРАМІЙ
Сьогодні роботи активно бурлять, незважаючи на те, що учні вже вчаться. Все виконують з мінімальний впливом на навчальний процес. Уже на 100% здійснили монтаж вікон, вставили вхідні двері, утеплили цоколь, але ще не оздобили, підсилили огороджувальні конструкції, провели внутрішнє освітлення – старі світильники замінили на нові світлодіодні, адже в проекті передбачали повну модернізацію системи освітлення.
Окрім того, завершили демонтаж будівельних конструкцій внутрішнього двору школи та демонтаж існуючих вентиляційних установок і повітропроводів. Зробили бетонну підлогу у підвальних приміщеннях, де встановлюють вентиляційні установки та ІТП (індивідуально-тепловий пункт).
Систему опалення виконали вже на 65%, систему вентиляції на 55%, фасад утеплили на 60%, ІТП виконали на 80%.
«При старій моделі школи був старий вхід, ми його модернізували, розширили. Влаштували новий тамбур, скоро накриватимемо дашок на новий вхід. По нових нормах ДБН влаштували у школі пандус для людей з інвалідністю. У школі встановили нові сучасні опалювальні прилади і сучасні терморегулятори», – поділився результатами технічний експерт проєкту Микола Гутник, який координує функції підрядника.
За словами Миколи Гутника, як наближався початок навчального року, то вони домовилися з підрядником, що спочатку виконають фасадні роботи у внутрішньому дворику, для того, щоб дітям було безпечно пересуватися.
«У школі утеплили фасад, щоб покращити теплові характеристики огороджувальних конструкцій, аби мінімізувати тепловтрати. Утеплили також і провели гідроізоляцію стінових конструкцій, фундаменту та цоколя. Перед оздобленням фасаду укріплювали й стіни», – зазначив Микола Гутник.
У школі функціонуватиме повітропровідна система вентиляції. Мікроклімат у школі №7 стараються покращити на всі 100%. Для цього встановлюють нову централізовану систему вентиляції.
Ключовий експерт ініціативи ЄС «Угода мерів» Максим Верещак пояснив, для чого ж ця вентиляція потрібна.
«Ми замінили вікна, утеплили повністю будівлю, утеплили навіть підземну частину цоколя, по суті перетворили будівлю на термос: ми як не втрачаємо енергію всередині, так і холодне повітря не проходить туди. Якщо зайти людині в термос, то їй буде важко дихати. Тому система вентиляції покликана зробити комфортний мікроклімат», – резюмував Максим Верещак.
Тобто відпрацьоване повітря виводитиметься на зовні, а свіже буде братися ззовні з двору.
«Специфіка цих енергоефективних вентиляційних установок – тепле повітря, яке ми забираємо з будівлі, буде, проходячи по трубах, нагрівати холодне повітря, яке іде ззовні. І це дасть змогу економити енергію і робити будівлю більш енергоефективною. Такі установки будуть по всій школі», – наголосив експерт Максим Верещак.
Технічний координатор проєкту Микола Гутник також пояснив про ІТП – це головний мозок, який забезпечуватиме економію і постачання теплової енергії.
«Тут вже змонтували та фарбують запірні арматури. Нова автоматика, щит керування. ІТП – основний із факторів, який буде давати економію по споживанню школою теплової енергії», – зауважив Микола Гутник.
Крім того, експерт Максим Верещак додав, що ІТП дасть змогу регулювати споживання тепла в залежності від режиму роботи школи.
«Адже вона не працює 24 години на добу. Школу нагріватимуть до певної температури до приходу учнів, і після того, як вони підуть додому чи будуть на вихідних, температуру зменшуватимуть. Тобто вмикатимуть режим економії», – наголосив Максим Верещак.
Через кілька місяців 9 тисяч квадратів школи буде повністю термомодернізовано, і діти навчатимуться в комфортних умовах.
Довідково:
У жовтні 2015 року стартувала ініціатива «Угода мерів щодо клімату та енергії», яка визначила нові горизонти й добровільні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди СО2 на 30% порівняно з базовим роком. У ЄС передбачили понад 13 мільйонів євро на реалізацію проєктів з енергозбереження та енергоефективності в Україні до 2020 року. Міста-підписанти «Угоди мерів» мали можливість отримати грант на реалізацію таких ініціатив. 17 відібраних проєктів стали першими в україні і мають на практиці показати іншим містам доцільність впровадження заходів із енергоефективності.
Специфіка: до 80% проєкт фінансує Євросоюз, решту – міста мають надати кошти на умовах співфінансування. Найбільше реалізовують їх в Україні. Зокрема це проєкти по відновленню джерел енергії, по реконструкції-модернізації систем електропостачання, по утепленню громадських і житлових будівель, по реконструкції мереж вуличного освітлення тощо.
Анна МАНЮХІНА