«Мій перший заробіток – банка помідорів»,  – засновниця мовного центру «Мандарин» Юлія Яковлюк 

Юлія Яковлюк – засновниця та ідейна натхненниця центру іноземних мов «Мандарин», а віднедавна ще й власниця мовної школи «JY school».

Мови за допомогою Юлії Яковлюк зараз вивчають понад 300 студентів її курсів, а ще жінка дала роботу більше ніж двадцятьом викладачам. Про те, як «з нічого» влаштувати зразковий  бізнес, підприємиця розповіла у Молодіжному Центрі Волині в рамках проекту «Історія успіху».

Знайомство з англійською мовою розпочалося з … майонезу

«Чому я вибрала іноземні мови? Все дуже просто. В садочку я вивчала англійську. На той момент це було не дуже типово, тому що більшість іноземну починали вчити вже у школі. Вчителька сказала стандартну фразу – «My name is…», а мені, дитині, почулося просте знайоме слово – «майонез». Тож я встаю і гордо називаюся «Майонез – Юля». Саме цей  момент з гумором закохав мене у англійську, бо це направду смішна і проста мова», – розповідає Юлія Яковлюк.

Читайте також: За склом: навіщо продукти «Галі балуваної» готують на очах у покупців

З цією іноземною дівчина і вирішила пов'язати життя. Спершу вивчилася у приватному університеті на перекладача.

«В мене ніколи не було  заможних батьків, які за мене все би зробили, не було тітки в Америці, яка залишила би мені спадок. Свою освіту я здобувала сама, а оскільки спочатку навчалася на платній формі, то вже в 17 років почала заробляти собі на життя», – ділиться Юлія.

Другу освіту здобула у колишньому ВНУ (теперішньому СНУ імені Лесі Українки) і стала дипломованою викладачкою іноземних мов.

Третя вища освіта – польська.

«За першою освітою я перекладач, за другою – викладач, за третьою – лінгвіст», – перераховує здобутки Юлія Яковлюк.

«Я завжди вірила в освіту. Зараз є різні погляди на це, але я вірила, що освіта допоможе мені зробити те життя, яке я хочу», – переконана підприємиця.

Читайте також: Історія успіху: як безробітна турійчанка почала керувати газовим господарством

Перед тим, як відкрити власний бізнес, змінила п'ять професій

Спершу, будучи студенткою, працювала прибиральницею у заможних людей.

«Мені добре платили, це були дійсно класні гроші. Я не бачу в такій роботі абсолютно нічого принизливого», – згадує жінка.

Друга робота – дитячий аніматор. Третя – інтерв'юер.

«Треба було за величезними анкетами  опитувати людей, які страшенно нервували.  Я їх мордувала по 40 хвилин, тому багато хто не погоджувався. Тоді взялася опитувати своїх родичів та знайомих, використовуючи дані з цих опитувань. Закінчилися знайомі – закінчилася робота», – каже Юлія.

Наступна професія, яку довелося опанувати – менеджер з реклами.

«Зараз я вмію переконувати людей, тому з такою роботою впоралася б, а тоді мені було  важко», – ділиться Юлія Яковлюк.

Також жінка працювала нянею.  Про свого вихованця, який тепер уже підліток, згадує з теплом.

Далі – репетитор. Цю професію Юлія називає останньою і «на все життя».

«Мій перший заробіток – банка помідорів. Допомогла з англійською дитині свого знайомого. Помідори – це, звісно, добре, але я зрозуміла, що за банки з помідорами працювати не хочу», – розповіла Юлія.

Follow your dreams

Юлія Яковлюк переконана, що усі мрії мають право на здійснення.

«Ми не можемо стати кимось, якщо не знаємо, чого хочемо від життя», – каже викладачка.

Саме завдяки визначеності та цілеспрямованості дівчині й вдалося здійснити велику мрію – відкрити власну справу. Спочатку активно займалася репетиторством поодинці з сусідськими дітьми та дітьми знайомих. Потім на думку спало  створити організовану групу.

«Перша моя група складалася з п’яти дітей. Ми займалися вдома. Діти на півгодини раніше приходили, аби погратися з моїм собакою. Заняття теж, до речі, не пропускали, бо ж песик чекав», – з посмішкою згадує Юлія.

Імпровізованою дошкою стали двері з наліпленим на них ватманом, а кімнату загалом довелося переоблаштувати у клас.

Читайте також: Жінка, яка привчила волинян споживати продукцію «УгринівМолоко». ІСТОРІЯ УСПІХУ

Так дівчина проводила першу частину дня, а по обіді їхала на ще одну роботу.

«Так тривало деякий час, а потім я почала помічати, що мені так не вигідно, бо групка дітей приносила більше доходу і задоволення, ніж вся моя  офіційна зарплата й робота», – розповідає підприємиця.

Тоді й зародилися думки про відкриття власної справи.

«Це трапилося взагалі випадково. В кав’ярні познайомилася з німцем, помагала йому щось перекласти. В нас зав’язалася співпраця, він запросив мене на роботу. Але німці – народ педантичний і дуже відповідальний, тож він хотів, аби все було в порядку з документами. Так я офіційно «відкрила» собі підприємця», – згадує Юлія перші кроки.

Як з’явився «Мандарин»

Листопад, 2009 рік. Здавалося б, кінець осені – не дуже вдалий час для відкриття мовного центру.

«Це вже зараз я думаю: це ж листопад, новий рік на носі, ну кому яке діло тоді було до іноземних мов? Але тоді я так не думала.  І молодець. Інакше так нічого б і не відкрила», –  сміється Юлія.

 Перших дві групи студентів набрала за допомогою оголошення в газеті. Приміщення надали колишні роботодавці.

«Перший час ми займалися під вивіскою весільного салону», – згадує викладачка.

Мовний центр спершу був безіменним. Друзі і знайомі пропонували пафосні назви (нерідко іноземною мовою), але Юлія хотіла, аби назва була простою.

«Тоді зима була, розпал свят. На заняттях часто студентів вгощала мандаринами. І подумала: а чого б не назвати так центр? По-перше, це слово на багатьох мовах звучить однаково, по-друге, приємні асоції викликає. По-третє, найпоширеніша мова в світі – китайська. А найпоширеніший діалект їхньої мови – мандаринський. Так мені все  накопичилося і я направду багато пов’язала з цією назвою», – розповідає жінка історію «охрещення» центру.

Тоді Юлія Яковлюк працювала по 8-9 годин на день, а перед тим ще скурпульозно готувалася до занять.

«Приїжджаю ввечері додому, а під дверима завжди хтось чекає, бо ж треба дитині домашнє помогти зробити.  Коли ви займаєтеся чимось таким універсальним, то маєте бути готовим до того, що у вас  одразу з’явиться багато друзів, родичів і знайомих, і всім ви будете треба.   Так було і в мене. Спершу погоджувалася, а потім навчилася говорити «ні». Важко, але це необхідно робити, якщо ти – людина зайнята», – переконана підприємиця.

Читайте також: Сім історій про мікро-бізнес, який заснували творчі волинянки 

«Важливо перевершити себе»

Наразі жінка вирішила підтримати загальну тенденцію до «звуження» і трохи видозмінити свій бізнес.

«Раніше ми були центром, а тепер я відкрила свою школу», – коментує Юлія Яковлюк.

«JY school» й справді має чим похвалитися. Тут можна відвідувати заняття з реальними носіями мови, можна записатися на онлайн чи експрес-курси. Тут надають послуги міжнародної сертифікації та курсів для вчителів іноземних мов. За допомогою досвідчених педагогів та унікальних методик мови вивчили понад 3500 студентів з 12 країн світу.

Бізнес та свої клієнти  – гордість Юлії Яковлюк. Підприємиця радо цим ділиться і нічого не приховує. Багато колишніх студентів викладачки зараз мають власні мовні школи, або ж викладають у різних центрах. Юлія називає це здоровою конкуренцією і щиро радіє за своїх тепер уже колег.

 Читайте також: Локачі: як безробітний місцевий житель, що мав проблеми із законом, став працівником комунгоспу

Юлія Яковлюк переконана, що для того, аби досягти успіху, треба працювати на 200%: «Треба перевершувати себе. Якщо я можу щось зробити – роблю добре. А потім думаю, як зробити так, аби вийшло ще краще».

Олена РЕШОТКА