Аби риба «не курила»: як на Любомльщині вирощують екологічний продукт

Про ставки в Руді знають далеко за межами не лише району, а й Волинської області. На два ставки, водне плесо яких нараховує 11 гектарів, полюбляють заїжджати як досвідчені рибалки, так і аматори. Майже двадцять років тут розводять щуку, коропа, товстолоба, вирощували й білого амура.

Місцеві розповідають, що ставки жителі сіл Руда і Хворостів викопали вручну. А було це ще за «тамтої Польщі», коли до Другої світової війни Волинь входила до складу Речі Посполитої. Третю водойму, площею два гектари, викопали років 24-25 тому. Після війни ці водойми стали колгоспними. Чимало риби в них тоді розводили. Та тяжкі 90-ті внесли свої корективи.

Читайте також: Нове життя ставків: як у Руді відновили історичні водойми

Занедбані ставки ще в 2001 році взяло в оренду подружжя Любові та Петра Бурдил із сусіднього села Хворостів. Почали вони з корчування заростей верболозу, відновлення складної системи гідротехнічних споруд, щоб наповнити ставки протічною водою із невеличкої річки Стопирка, лівої притоки Вижівки. Відремонтували три мости (кормові поля), протяжністю 580 метрів.

Середня глибина тутешніх водойм – трохи більше метра. Не можна навіть на 20 сантиметрів глибше копнути, бо не вдасться на зиму воду спустити. Весною, тільки сходить лід, починають наповнювати ставки. За два тижні вода наливає плесо, якщо малосніжна зима, то – за місяць. Аби восени мати гарний улов, тільки щоб нагодувати рибу, потрібно до 20 тонн корму на сезон.

«Цьогоріч надто посушливе літо призвело до обміління ставків на 80 сантиметрів. У червні донна температура води сягала 33 градуси. Чаплям зараз по коліна у ставках, навіть по 20 сантиметрів є місцями. Такого ще ніколи не було, а риба краще за людину відчуває кліматичні зміни. Через складні погодні умови вона стояла в рості, тому ми змушені були активно її годувати», – пояснює Анатолій Михайлович, який доглядає за рибою у ставках.

Читайте також: Громада чи орендарі: хто і як на Волині рятує державні ставки

Зарибок товстолобика, коропа, щуки запускають пропорційно відносно кількості особин на гектар. Кожна риба у ставках має свою нішу. Якщо товстолоб стайна риба, він займає територію у водоймі, де глибше. Короп, якщо живе в одному кутку, то не переходить в інший, а щука вздовж берега по кругу плаває.

«Щука має свій простір і дві цих особини контролює десять квадратних метрів. Якщо буде перенасиченість, одна одну поз’їдають. З чотирьох міліметрів вони вже набрали 600 грам. А купували ми личинки щуки в Горохівському районі по 50 копійок за одну. Привізши на ставки, брали у відерце і по 3, 4, 5 розселяли по водоймах. Щука – хижак, тому харчується рибою, яка заходить із Стопирки. Ми її називаємо мойвою, місцеві – анчоусами. Це верховодка, яка з течією потрапляє у ставки, розміром із маковинку. До речі, в минулому році 3500 личинок щук дали приріст майже тонну, а товстолоб не виріс», – детально розповідає про ведення рибного господарства Анатолій Михайлович.

Ще Петро Бурдило вивів свою формулу, за якою проводив розрахунки корму для риби. Скільки треба пшениці, мелених гороху й кукурудзи, цільного ріпаку для жирності риби, щоб зробити збалансований корм.

«Ми купили млин і самі мелемо все на корм. Тепер не лише впевнені в якості, а й не потрапляємо на «уловки» недобросовісних продавців. Якось купили комбікорм, а в ньому були домішки глини. Цьогоріч із 25 тонн корму взяли 700 кілограм ріпаку, 1060 тонн гороху, 4 тонни кукурудзи, решта – пшениці. Поки була мала риба, мололи все, крім ріпаку, з середини липня перестали: риба виросла і може цілим корм з’їсти», – розповідає доглядач.

Годують рибу двічі на день по графіку: о 8-ій та о 19-ій. 380-400 кілограм сухого корму напередодні заливають водою на 10 годин. Загалом по півтонни за день треба пороздавати корму.

«Ми вирощуємо коропа румунського, він 99,9 відсотків без луски, є й такі, що повністю без луски. У нього маленька голова, практично саме м'ясо. Тільки я постукаю по тачці, на звук відразу пливуть коропи на своє місце годівлі. 5-6 черпачків вони за 10-15 хвилин з’їдають і відразу відпливають. Цього сезону зловили короп вагою короп 2,2 кілограма», – розповідає Михайлович.

Читайте також: Екофармінг по-закарпатськи: як працює ферма свійських та диких тварин

До речі, на трьох мостах фарбою розмічені кормові поля. Саме біля кожного з них і розкидають корм. Ведуть доглядальники риби й щоденні записи, де чітко фіксують температуру води, погоду, скільки згодували корму, а потім аналізують і планують майбутні зарибнення.

«Завдяки живій бактерії – хлореллі, яку вирощують у Черкаському хімкомбінаті, у нас останніх років п’ять риба не «курить». Тобто, коли при спекотній погоді, через нестачу розчиненого у воді кисню, риба піднімається до поверхні та хапає ротом повітря. Саме завдяки цій бактерії навіть у посушливе літо ми не маємо падалі. Адже бактерія дає кисень, поживні речовини і фільтрує воду. Особливо це все потрібне товстолобу, який дихає через зябра. Поки ми не знали про такий ефективний метод, мали й по тонні падалі, риба просто задихалася», – ділиться досвідом Михайлович.

На 11 гектарів водного плеса вистачає 20 літрів насиченого концентрату хлорели. Коштує він до семи тисяч гривень. «Розселяють» бактерію у середині травня в сонячний день по всіх ставках. Розводять концентрат у пропорціях 1 до 200 літрів.

«Починаючи з 1 серпня, після того як підростає риба до достатнього рівня, любителі порибалити приїжджають із своїми вудками. Спіймане разом з отриманими емоціями, за тією ж ціною, що на базарі, охочі купують. З 15 вересня, як починаємо спускати ставки, інформуємо населення про оптові ціни на живу рибу. Кожен вівторок, четвер і суботу вивозимо свою продукцію на базар у Любомль. В інші дні – в наближенні до районного центру села. Таким чином забезпечуємо потреби населення в смачній рибі, вирощеній на натуральних кормах. Хто хоче придбати рибу, дзвоніть за номерами 0 (96) 170 25 08 або 0 (50) 541 28 72», – розповідає доглядальник риби.

Анна КАРАСЬ