Мамсько-татський магазин: як лучани зробили своїх безробітних батьків бізнесменами

Цей магазин на базарі має власну фейсбук-сторінку, інстраграм, відкриті інтернет-продажі та навіть відмічений на гугл-картах.

«Два м’яса» на Північному ринку у Луцьку важко не помітити: невелика торгова точка кидається в очі добре продуманим дизайном та яскравою зовнішньою рекламою. Все говорить про те, що власники м’ясної лавки – молоді сучасні люди, які слідкують за трендами та намагаються відповідати вимогам часу. 

Микола Жичук – маркетолог. Його дружина Ірина – співвласниця рекламної агенції «Партизан». Півроку тому сім’я відкрила власну справу – невеликий м’ясний магазин, що спеціалізується на яловичині та індичці. Особливістю цього магазину, переконаний Микола Жичук, є добре продумана маркетингова стратегія та орієнтація на «здорове» м’ясо. Його дружина акцентує на іншому. Саме вона розповіла нам теплу сімейну історію про те, як лучани зробили своїх безробітних батьків бізнесменами.

Читайте також: Як створити успішний бренд: п’ять порад луцького маркетолога Миколи Жичука

Микола Жичук

Широкий асортимент м'ясних продуктів з індички

«Ми задумались про цей магазин випадково. Про «райдужні» перспективи маленької точки з індичатиною нам розповів старий Миколин друг. Він тоді сказав, що культура цього м’яса в Україні тільки зароджується, і розповів про бізнес-моделі невеликих магазинів у столиці. Якраз у цей час Колін тато вже був на пенсії, а мама тільки звільнилася з роботи. Поїхала до доньки за кордон, і пробула там декілька місяців. Ми думали, що вона робитиме, коли повернеться. І ось тут ця інформація наклалася, і ми сказали: давайте, спробуємо. Почали робити якісь прорахунки…», – розповідає Ірина Жичук.

Тетяна Жичук, мама власника магазину

Мама Миколи приїхала в день відкриття. Кажуть, вона нічого не знала, і була шокована тим, що діти за час її відсутності стали бізнесменами. Другим продавцем став батько бізнес-партнера Ірини. Згодом з’ясувалося, що графік роботи вимагає ще й третього працівника. Тому Ірина запросила до справи маму своєї подруги і одногрупниці. Так сформувалася команда батьків.

Холодильники підтримують необхідний для м'яса температурний режим

«Це тепер такий мамсько-татський магазин. Ми намагаємося зробити його дуже сучасним, але виходить, що продовжуємо «добрі сімейні традиції». Разом з тим, можемо на 100% бути впевненими в якості обслуговування, тому що батьки зараз не розцінюють цей магазин як свою роботу. Вони хочуть не підвести дітей, зробити все максимально добре», – каже Ірина.

Читайте також: За склом: навіщо продукти «Галі балуваної» готують на очах у покупців

Всередині магазин не надто просторий. Ліворуч розташувалися вітрини. Одна для яловичини, інша – для індички. Разом тримати різні види м’яса не можна. Біля стіни, що навпроти входу – холодильник із котлетами, а над ним – широкий асортимент приправ, виготовлених спеціально для цього магазину. В день, коли ми прийшли у «Два м’яса», за прилавком була пані Тетяна, мама Миколи. Поки син розмовляв із нами, жінка привітно посміхалася та робила свою роботу.

Зовні яскравий магазин привертає увагу

У магазині є не тільки м'ясо

На прилавку також хліб, олія та малиновий сік

Микола Жичук говорить більше про бізнес, аніж про «сімейні справи». Чоловік розповідає, що на яловичині та індичці вони зупинилися не випадково.

«Українці традиційно вживають свинину і курятину, але у свинині багато жиру, холестерину, а курятину зараз виробляють у промислових масштабах, і при її виробництві використовуються антибіотики. Особливо це бройлерне м’ясо, філе. Відповідно, альтернативою свинині є яловичина, а альтернативою курці – індичка. Яловичина містить набагато менше жирів. Навіть домашніх улюбленців свининою не можна годувати, ім потрібна яловичина. Це показник. А індики не переносять антибіотиків», – пояснює вибір видів м’яса для продажу чоловік.  

Яловичина в магазині

Читайте також: Як шачанин заснував власний бізнес та відкрив мережу магазинів

Мама Тетяна Жичук не звикла до надмірної уваги, і скромно відмовляється розмовляти з нами. Жінка відчуває, що це і її бізнес також, адже постійно дуже хвилюється за все.

«Батьки повністю залучені в бізнес. По-перше, це для них дохід. По-друге, сімейний бізнес – це така відповідальність за якість всього, що там відбувається. В них таке відношення, як до сім’ї і чогось такого дуже спільного. На них 90% відповідальності бізнесу: вони формують замовлення, відповідають за продаж, за чистоту, сервіс, зберігання і переробку. Ми зараз, коли вже справа більш-менш налагодилася, відповідаємо лише за просування, рекламу і постачання. Решта – на батьках. Вони повністю цим живуть», – ділиться Ірина Жичук.

Власник Микола Жичук з мамою, яка працює в магазині

«Був у нас такий смішний момент. Миколина мама була дуже відповідальна на попередній роботі. Вона працювала завідувачкою складом побутової хімії, і кожен день говорила тільки про свою роботу. Про те, що завезли, що може зіпсуватися, переживала так. Ми дуже не хотіли, аби в неї була така «переживальна» робота, і були впевнені, що тут вже вона не буде так хвилюватися , бо ж всі свої. Але коли ми приходимо до неї в гості, то бачимо, що вона не злазить з телефону, тільки те й робить, що говорить з іншими продавцями. Вони кожного дня обговорюють, яке м’ясо зайшло, чи добре від постачальників, говорять самі з постачальниками «не таке м’ясо, привозьте інше». В неї зараз вже нова тема для хвилювань», – ділиться невістка.

Не зовсім звичайний магазин на ринку

Магазин на базарі працює вже півроку. Справа, яку спільно роблять батьки і діти, поволі стає успішною. Про перспективи розширення, кажуть, говорити ще рано. В майбутньому Микола Жичук хотів би мати щось на кшталт «магазинів в магазинах» – це коли у великих торгових центрах є кілька їхніх вітрин. Ірина ж жартує, що на такі «розширення» їм просто може не вистачити батьків.

Міла РОСПОПА

Фото Юрія ЄВТУШКА