Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН
Озеро Синове
Озеро Синове

Нове дихання: як підприємство відроджує озеро на Старовижівщині

16:37 23.12.2019
4974

Вода в озері Синове ніколи не вицвітає, тому що на його дні за 9 тисяч років накопичилися поклади сапропелю. Це – цінний мул, який знезаражує озера від негативної мікрофлори, як от кишкова паличка чи сальмонела.

Та Синове ризикувало загинути від замулення. Ефективним способом порятунку озера стало промислове видобування сапропелю, який застосовують як цінне добриво для росту рослин та експортують за кордон.

Шанс на нове дихання отримало ще два озера на Волині, де нині працюють підприємства, що викачують сапропель. Однак, в області є ще дві сотні озер і ставків, стан яких постійно погіршується, а деякі вже на межі зникнення через замулення та заростання. Цю проблему почали вирішувати приватні підприємства. До речі, громади також можуть зініціювати очистку озера. Головне оформити спеціальні дозволи.

Журналістка інтернет-видання Район.Стара Вижівка дізнавалася, як місцеве ТзОВ «Волиньсапрофос» добуває сапропель і таким чином очищає озеро Синове, рятуючи його від замулення.

ЧОМУ САПРОПЕЛЬ КОРИСНО ДОБУВАТИ З ВОДОЙМ

Сапропель – це особливі донні відклади, які утворюються у водоймах зі стоячою водою – ставках і озерах. В основному вони складаються з залишків озерних рослин, планктону і мають високу біологічну активність. Основні переваги – високий вміст гумусу та кальцію.

Добування сапропелю з озер допомагає їхній екології, а підприємства, від них і бюджети громад, можуть отримувати хороші прибутки. Окрім того, врожайність із використанням продуктів сапропелю підвищується в два рази, як мінімум.

Заступниця управління екології та природних ресурсів Волинської ОДА Вікторія Тимощук в коментарі Район.Стара Вижівка розповіла, що в Україні розвідали 308 родовищ сапропелів із запасами, які перевищують 88 мільйонів тонн. Проте основні, а це 75%, – зосереджені у водоймах саме Волинської області.

За словами Вікторії Тимощук, на території Волині розвідали 191 родовище сапропелів, площею понад 9 тисяч гектарів із загальними геологічними запасами більше 86 мільйонів тонн. Середня продуктивність озер із сапропелю становить більше тисячі тонн на гектар.

Замулення – складний процес. Вода, що надходить в озеро чи ставок із водозбірної площі (поверхню землі, з якої за умовами рельєфу збирається поверхнева вода у водостік (річку, логовину, яр, тощо, – ред.), приносить значну кількість частинок, що викликає підвищену мутність, погіршує умови існування риб. Як результат, у водоймах відбувається накопичення мулу.

Очищення від мулу – дуже складний процес, тому потрібно цілеспрямовано використовувати методи, що не дозволяють замулюватися водоймі. Адже велика кількість мулу погіршує кисневий режим водойми й умови життя риби, зростає кислотність ґрунтів.

На Волині, за інформацією Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації, є як мінімум сім озер, які мають достатні розвідані запаси і можуть бути перспективними для видобутку сапропелю. Це Тростянецьке – у Володимир-Волинському районі, Павлівське – в Іваничівському, Озютичівське – у Локачинському, Скорень – у Любешівському, Ягодинське – в Любомльському, Гривенське – у Маневицькому та Піщане, Велике Домашнє, Мале Домашнє – у Старовижівському районах.

Заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Геннадій Мушка в коментарі виданню Район.Стара Вижівка розповів, що жителі громад можуть теж отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, документи, акт гірничого відводу, аби видобувати сапропель із замулених озер на своїх територіях.

«У законодавстві нема такого, що громади не можуть видобувати сапропель. Його корисно викачувати з замулених озер. Для людей це дає добриво, для озера – збільшення глибини на мілководних зонах, зменшення заростання, евтрофікації (вода не буде так цвісти і не зеленітиме)», – наголосив Геннадій Мушка.

Акти про надання гірничого відводу видає Волинська обласна рада. Коли організація розробляє проєкт, вона повинна все погодити. Геннадій Мушка зазначив, що цим займається територіальний орган державного водагентства в Україні. Він погоджує проєкти землеустрою на землях водного фонду.

Ті підприємства, організації, які добувають сапропель, повинні мати відповідну техніку, дозволи, землі, де створюють карти намиву – території, куди сапропель насосом викачують на берег, на цих картах він просушується. Дуже важливо, аби громади мали на це спеціальні землі.

ЯК ОЖИВЛЮЮТЬ ОЗЕРО СИНОВЕ

Директор підприємства «Волиньсапрофос» Едуард Гончаров, яке добуває сапропель з озера Синове на Старовижівщині, розповів, що інвестори зацікавилися цим бізнесом 5 років тому. Вирішили побудувати завод для добування сапропелю і виробництва органічних добрив.

За словами керівника виробництва, історія цього озера дуже давня. «Волиньсапрофос» має дозвільну документацію на видобування сапропелю тільки з частини Синового. Запасів з цієї водойми повинно вистачити на 40 років. Сапропель тут формувався 9 тисяч років, а не рік-два. Тому його викачують дуже обережно.

«Ми зробили земельний снаряд, яким поглиблюємо дно. Є таке обладнання. Його робили під наше замовлення. Ми добуваємо не пісок, а чистий сапропель, який не є грунтом, а має гелеподібну структуру. Під нашу технологію зробили земснаряд, і з його допомогою видобуваємо добриво. У нього не повинно потрапити ніяких паливно-мастильних матеріалів. Шансів, що вони попадуть в озеро – нема», – зазначив Едуард Гончаров.

Проте забруднити сапропель легко, але потрібно бути обережним, бо сапропель формувався 9 тисяч років, а не рік-два. Тому його потрібно викачувати дуже обережно.

«Земснаряд розрихлює сапропель, змішує його з водою. Тоді помпою закачуємо його на берег, тоді в цех, і там він зневоднюється. Далі сапропель у вигляді пасти направляємо на подальшу обробку, змішування, тощо. Всі ці процеси відбуваються орієнтовно години чотири. Потрібно робити все оперативно, бо йому не можна окислюватися, це дуже сильний оксидант», – пояснив Едуард Гончаров.

Зараз на підприємстві пауза, тому що зима, озеро покривається льодом, чекатимуть березня. Окрім того, з квітня по 10 червня – сезон нересту, в цей час теж не ведуть ніяких робіт на водоймі.

«Ми за сезон добули сапропелю на запас. Це – елемент, на базі якого створений поліпшувач ґрунту «Сапропіт». Він є основою для подальшого шару родючого ґрунту. Його функція – поліпшувати ґрунт. Він створює на поверхні землю ту базу, в яку можна вносити водорозчинні добрива для конкретної рослини», – зауважив Едуард Гончаров.

ЖИТТЯ МАЛИНА

«Ринок сапропелю в Україні тільки починає формуватися. Фермери й великі сільськогосподарські підприємства уже проявляють інтерес до такого еко-бізнесу. Думаю, що в наступному 2020 році, географія збуту сапропелю буде поширена не лише на експорт, а й на території України. Тому що розвивається органічне землеробство, з’являється все більше компаній, які починають цим цікавитися», – прокоментував Едуард Гончаров.

«Волиньсапрофос», крім видобування, вчиться самостійно застосовувати свій продукт: навколо заводу вони 5 гектарів засадили органічною малиною, для якої використовують добриво власного виробництва.

«Наше добриво «Сапропіт» – сертифікований, як органічний продукт. Рекомендований для використання при органічному виробництві. У нас є компанія «Органік стандарт» в Україні, яка сертифікує продукти, підприємства. Добриво в нас сертифіковане українським і німецьким стандартам якості. Тому ми використали його при вирощуванні органічної малини. Адже там був суто пісок», – розповів керівник підприємства.

У цьому році збирали вже перший урожай. Добривом на підприємстві задоволені.

«Ми порівнювали цю малину з кущами, які не оброблені цим добривом, то врожайність була гірша. А ще в нас є обладнання, яке сушить один із компонентів сапрофіту, то щоб воно не простоювало, ми докупили ще прес для брикетів, відбірну тирсу і виробляємо ще й тирсобрикети. Це теж виробництво суто органічне. Думаю, це майбутнє нашої України», – поділився Едуард Гончаров.

«Волиньсапрофос» експортує добриво в Об’єднані Арабські Емірати,Пакистан, Індію, Нігерію, тощо.

Як розповів Едуард Гончаров, озеро Синове замулене, і його дзеркало води складає десь півтора метри. А цього для риби мало.

«Тому, коли ми добуваємо сапропель, ми робимо канави, де риба може нормально зимувати, для неї вистачає кисню. Там вона може й розмножуватися. Це передбачено проєктом гірничого відводу і є позитивний висновок в плані екологічності цього проєкту. Таким чином ми збільшуємо кількість місць нересту риби, поглиблюємо озеро, і тим самим оживлюємо його для подальшого його нормального існування», – додав Едуард Гончаров.

Таким чином підприємство створює рибі місця перебування в озері. Вона може спокійно пережити зиму в тих канавах. Для карася і щуки це дуже добре. А весною ще й нереститься в цих місцях.

Анна МАНЮХІНА

загрузка...
Коментарі
28 січня
Вчора
26.01.2020
25.01.2020
24.01.2020
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин