Оксамитова завіса: чому кордон має стати пріоритетом українсько-польських відносин

13 Лютого 2020, 18:35
Пункт пропуску Шегині – Медика 10912
Пункт пропуску Шегині – Медика

Українсько-польський кордон  після запуску безвізового режиму перетинає 22 мільйони осіб щороку. Це третина всіх, хто потрапляє до Європейського Союзу суходолом. Ці люди обирають один із 14 прикордонних пропускних пунктів, з них вісім – дорожні.

За останні 6 років Польща й Україна нічого разом не збудували. Проблема спільного кордону досі не знайшла місця в переліку політичних питань. Коли зустрічаються президенти і прем’єри, вони не розмовляють про кордон.  

Тим часом перетин пунктів залишається важким. Цей процес часто буває принизливим, інколи нецивілізованим, інколи скандальним. Громадяни скаржаться на черги, непрозорі процедури оформлення, відсутність доступу до туалетів. Українсько-польський кордон навіть почали називати «оксамитова завіса», яка прийшла на зміну «залісній» часів Холодної війни.

Зараз в Україні десять міністерств працює над тим, щоб міждержавний кордон був схожий на європейський і наближений до стандартів Шенгену. Для цього виконують стратегію управління кордонами, активно реформують митниці, проводять відкриті конкурси на керівні посади у митній і в прикордонній службах, а також збільшують участь громадськості в процесах.

Читайте також: План Нефьодова: що відбувається з митницею і митниками

Після запровадження безвізового режиму, українці стали частіше користуватися авіасполученням, а наземним шляхом пересувається в основному місцеве населення. Статистика свідчить, що з 22 мільйонів перетинів кордону четверту частину здійснили жителі територій, які мають статус «малого прикордонного руху». Та чи збільшилася можливість демократичної участі тих, хто живе біля кордону? Адже саме ці люди є ключовими бенефіціарами змін.

Щоб області вивчити  думку жителів прикордоння польська Фундація імені Стефана Баторія (Варшава) та українська ГО «Європа без бар’єрів» (Київ)  відправилися у громади Підкарпатського і Люблінського воєводства у Польщі та у Сокальський і Мостиський райони Львівської області. З українського боку провели понад 80 глибинних  інтерв’ю,  з польського – 58.

30 січня результати дослідження «Безпечні та людяні кордони» представили й обговорили під час круглого столу в місті Перемишль (Респубіка Польща) за участі українських і польських ЗМІ, науковців, представників громадськості. Бізнес.Район зафіксував основі дані і висновки, а також бачення фахівців, як українсько-польська межа має перетворитися на сучасний кордон добросусідства.

Результати дослідження представляли Ірина Сушко, виконавча директорка ГО «Європа без бар'єрів», учасниця урядової Міжвідомчої групи з питань інтегрованого управління кордонами, та докторка Марта Ярошевич, експертка з управління кордонами та міграції, ФорумІдей (Фундація Баторія).

Ірина Сушко та Марта Ярошевич
Ірина Сушко та Марта Ярошевич

Читайте також: Як змінився польський ринок праці завдяки українцям

ТРАФІК НА МЕЖІ

Україна зараз є особливою державою: має невпорядкований східний кордон і лінію розмежування всередині країни. А західний кордон для України став практичним виміром євроінтеграції.  

До 2017 українці були маломобільною нацією, 80% громадян не виїжджали за кордон, але зі скасуванням візового режиму отримали можливість подорожувати до країн ЄС без штучних перешкод.

«Громадяни, які навіть не планували  їхати за кордон, отримали ще більше. Це – реформи, які мусили впроваджувати заради безвізу. Це – можливість користуватися більш захищеним ідентифікаційними документами, протидіяти дискримінації і корупції, а головне – розпочалося впровадження концепції інтегрованого управління кордонами», – розповідає Ірина Сушко.

Читайте також: «Ягодин» воєнного стану: як працює міжнародний пункт пропуску

За даними офіційної статистики, безвізом скористалося уже понад 4 мільйони українців.

«Це досить багато, але ми схильні вважати, що реальні цифри значно більші. Поїздки українців, які подорожують до Туреччини чи інших країн «нешенгену», а потім, користуючись безвізом, їдуть до ЄС, статистика просто не враховує», – пояснює Ірина Сушко.

Читайте також: Попит на шенгенські візи впав у чотири рази

Наземний кордон України з Польщею за 2019 рік перетнули суходолом 21,7 мільйона разів. Це на 1% більше, ніж у 2018-му. При цьому громадян Польщі на в’їзд до України на 8% менше, ніж минулого року – 1,8 мільйона. Це необов’язково свідчить, що Україна стала менше цікавити поляків, можливо, що вони частіше обирають повітряне сполучення. У 2019 році на 19% впала кількість перетинів кордону приватними автомобілями з 5 до 4 мільйонів. Натомість на 4% виріс рух автобусів і на 1% – вантажі.  

Читайте також: Митарства бляхарів на Волинській митниці, або Все про гроші з імпортних авто

«Із запуском безвізу динаміка прикордонного руху зросла вдвічі і те, що вона зафіксувалася, добре, бо українсько-польський кордон дуже обмежений. Це – найпотужніший сухопутний кордон у Європейському Союзі», – вважає Марта Ярошевич.  

З польської сторони жителі прикордонних містечок відчувають певний дискомфорт. Черги на митниці спричиняють затори у Медиці, а на свята, коли українці масово повертаються додому, стоїть навіть Перемишль.

Читайте такожУ Польщі не вистачає українців, – офіційна заява

Тривожним сигналом є збільшення на 25% (у порівнянні з 2018 роком) кількості відмов у перетині кордону, всього – 58,5 тисяч. Найпоширеніші причин зі сторони Польщі – непідтверджена мета поїздки, брак коштів.

«Ми є у фокусі пильної уваги європейської комісії, яка аналізує реалізацію безвізового режиму. Одним із критеріїв є кількість відмов під час перетину кордону. Нам здається, що люди недостатньо поінформовані про особливості перетину кордону», – припускає Ірина Сушко.

«Українського-польські відносини є недостатньо системні. Якщо не буде вирішення проблем кордону, то може дійти до дестабілізації, суспільного спалаху. Це не просто українсько-польський кордон, це межа з ЄС і тому важливо, щоб влада помічала з обох сторін»,  – наголошує Марта Ярошевич.

Читайте такожБезвіз не призвів до стрімкого росту еміграції, – ГО «Європа без бар’єрів»

КОРДОН МОЖЛИВОСТЕЙ

Українська влада багато уваги приділяє уваги безпеці кордону, особливо західного. Водночас владі і суспільству бракує розуміння його недооцінених можливостей, зокрема економічних. Головний виклик – пошук формули легкого перетину водночас зі збереженням високого рівня безпечності.

Під час дослідження з’ясували: люди, які живуть біля кордону, сприймають його прагматично. Для місцевого населення він є важливим джерелом доходу і йдеться не тільки про «човникову» торгівлю.

«Ми їздили спілкуватися з людьми в Шегині, Угринів, Сокаль, Мостиська. Наші співрозмовники є під дуже великим впливом Польщі, але хоч і часто там бувають, не належать до того світу. Водночас вони не відчувають себе повністю заглибленими до України. Наче зависли між двома світами. Водночас вони проукраїнські і хочуть переймати все найкраще, яке побачили у Польщі. Ми були вражені величезною кількістю бізнес-ідей для міжнародного туризму: кулінарні шляхи,  велосипедний рух,  мандри на байдарках та багато іншого. Ці ідеї вимагають активності з обох боків кордону», – Ірина Сушко.

Читайте також: Як польське Підкарпаття перетворили на Країну смаку і на цьому заробили всі. ФОТО. ВІДЕО

 

До речі, «човники»  на польській стороні мають уже менше соціальне значення, ніж ще 10 років тому. Натомість зростають всі великі магазини, які створюють робочі місця.

«Супермаркет «Бедронка» у Медиці має найбільший фінансовий оборот у Польщі. Це не дуже гарний магазин у маленькому місті. Місцеві вважають, що великі компанії просто заробляють на них і вони мають зараз менше доходу, ніж тоді, як займалися дрібною торгівлею. Всі із ностальгією пригадують часи, коли процвітали базари і всі мали свої «зовнішньоекономічні відносити». Тож для місцевої влади є викликом організувати все так, щоб малі фірми теж могли заробляти. Тут проблема, що українські клієнти часто йдуть тільки в один магазин. Вони оминають придорожнє кафе і тим більше прикордонну автозаправку», – розповідає Марта Ярошевич.

Читайте також: Ковель буде співпрацювати з польською Ленчною для розвитку культури і туризму

Польські партнери проєкту «зблизька» вивчали два пункти пропуску. «Долгобичув–Угринів», тому що він найновіший і у період дослідження ще працював пішохідний перехід. Він важливий з точки зору прав людини, дотримання гідності, тому що там найбільше людського фактору. І «Медика–Шегині», бо це –найстаріший та єдиний піший перехід на всьому кордоні. Тому там найбільше перетинів кордону громадянами.  

«Цей перехід викликає багато емоцій, бо він старий і небезпечний. Люди йдуть по вулиці поміж машинами: рух непристосований, бо дорога надто вузька, щоб побудувати пішохідну зону. Одні кажуть, що ліпше закрити, бо небезпечно, але ще більший запит є, щоби втримати», – пояснює Марта Ярошевич .

Марта Ярошевич
Марта Ярошевич

Експертка вважає, що найкращі інвестиції у міжнародне залізничне сполучення з комфортними потягами.  За спостереженнями Марти Ярошевич, у потязі паспортний контроль є швидший, а працівники – культурніші.

Читайте також: Мер польського Хелму хоче відновити поїзд до Ковеля

«Треба розвивати не лише автомобільні чи вантажні види пунктів пропуску, а, в першу чергу, пішохідні і велосипедні. На це є великий запит із Польщі. Такий крок може дати поштовх для розвитку бізнесу з обох сторін. Люди дуже очікують ці практичні ініціативи», –  наголошує Ірина Сушко.

Читайте такожКерівництво Волині хоче, аби пункт пропуску в Адамчуках працював два місяці

Польська влада сприймає українсько-польський кордон як європейський і велику увагу приділяє проблемі контрабанди, рівень якої залишається на високому рівні.

«Контрабанда – це проблема, яка сьогодні не має однозначного рішення. Європейські партнери пропонують кримінальну відповідальність. Йдеться про  велику кількість різноманітних порушень і категорій товарів. Поки Україна готується до підвищення відповідальності треба суспільству пояснювати, бо люди це сприймуть як рух проти них», – застерігає експертка Ірина Сушко.

«Крім контрабанди треба, щоб бачили і людей.  У Польщу йде найбільший туристичний рух з України, ніж з інших держав. А у прикордонному місті Перемишлі зростання кількості відвідувачів з української сторони таке шалене, що вся туристична індустрія живе фактично за рахунок українців», – наголошує Марта Ярошевич. 

Тезу дослідниці жваво підхоплюють учасники круглого столу і видають: «Ми повинні дорожити українським туристом, який привозить нам величезні гроші, він не пияк, як англійський, а культурний».

Читайте також: У Луцьку відбувся турнір з рукопашного бою серед прикордонників. ФОТОРЕПОРТАЖ

Під час польового дослідження вивчали і питання дискримінації під час перетину кордону.

«Подорожні з України вважають представників польського контролю на кордоні упередженими, часто відчувають певну зверхність. Але українці визнають, що причиною такого ставлення є часто поведінка самих українців. Найяскравішою головною формою дискримінації українці вважають окремі смуги прикордонного руху», – Ірина Сушко.  

Читайте також: Бандера не герой, а УПА – бандити. Журналісти викрили, як українцям видають карту поляка

ПОЛЬСЬКИЙ КРЕДИТ

Нарешті запрацював польський кредит. Ці 100 мільйонів євро позики від Уряду Польщі для України можуть стати символом гарних стосунків між державами. Реалізація проєкту вже розпочалася, по деяких напрямках мають бути помітні результати до кінця цього року. Всі роботи виконуватимуть польські підрядники.

Завдяки кредитуванню відбудеться модернізація трьох пунктів пропуску: реконструкція ПП «Шегині–Медика», побудова пішохідного переходу на пункті пропуску «Рава-Руська–Гребенне», побудова смуги для автомобілів і автобусів на ПП «Краківець–Корчова». Окрім цього передбачили ремонт доріг до пунктів пропуску «Смідниця», «Грушів», «Рава-Руська», а також  будівництво нового пункту створення пункту пропуску з пішим переходом «Нижанковичі–Мальховіце».

Піший перехід у Шегинях. Уже влітку на території, де зараз газон, розгорнеться будмайданчик
Піший перехід у Шегинях. Уже влітку на території, де зараз газон, розгорнеться будмайданчик

Якісний під’їзний шлях – це один із методів вирішення проблеми черг на кордоні. Польський кредит призначений не лише для доріг і пунктів пропуску. Це можливість оновлення програмного й апаратного забезпечення для автоматизації прикордонного контролю. Він має мінімізувати корупційні ризики.

За даними дослідження, 60% громадян стверджували, що чули або знають про корупцію з української сторони, а 24% сказали, що чули або знають про корупцію з польського боку. Українці вважають польські правила занадто ускладненими, але українські правила – надто непрозорими. Дієвим заходом може стати спільний українсько-польський контроль, що дасть можливість оптимізувати ресурси. А коли працює дві служби двох країн, то значно важче організувати хабар.

На думку експерток, навести лад допоможе створення пунктів для оскарження, автоматизація всіх процесів, як от електронна черга, система «Розумна митниця»  та технічне переоснащення пунктів пропуску: сканери для автомобілів, відеоспостереження з розпізнанням номерних знаків. 

Так виглядає «сканер Нефьодова, ПП Шегині–Медика
Так виглядає «сканер Нефьодова, ПП Шегині–Медика

«Вважаю, що цей кредит – один із способів реалізувати всі можливості кордону, не тільки безпекові, а й в економічні: дати можливість бізнесу з обох сторін не відчувати цей кордон, а максимально поглиблювати контакти», – переконана Ірина Сушко.

Наталія ПАХАЙЧУК

ПеремишльЛьвів–Луцьк

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024