Нові правила бронювання працівників: в Україні ухвалили зміни до Закону про мобілізацію

08 Листопада 2022, 12:00
Бронювання працівників 18796
Бронювання працівників

Резервування критично важливих працівників від військової служби наразі є актуальним питанням для компаній. Від цього залежить безперебійна робота бізнесу для задоволення потреб людей, оборонного сектору та функціонування економіки.

Нещодавно Верховна рада прийняла зміни до відповідного закону, який регулює правила бронювання. Бізнес.Район розібрався у всіх тонкощах та новаціях.

Що таке бронювання працівників

3 березня 2022 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову, якою визначили, що бронювати військовозобов'язаних можуть підприємства, які задовольняють потреби ЗСУ, інші військові формування, населення, а також банки, які продовжують працювати в період війни. 

У перші роки війни бронювання співробітників відбувалося завдяки тому, що вони підтвердили відповідність вищому критерію. Це були підприємства критичної інфраструктури, військово-оборонного комплексу, компанії, що працюють у сфері медицини, сільського господарства, ритейлу, транспортних перевезень тощо.

Однак на початку травня Міністерство аграрної політики та продовольства України опублікувало уточнення Порядку бронювання військовозобов'язаних. У ньому зауважили, що згідно з нормами статті 25 Закону, бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах та у організаціях, якими встановили мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для їх виконання. Таким чином, бронювання мало здійснюватися з урахуванням цієї вимоги.

Нові уточнення щодо бронювання 

4 листопада Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ці пропозиції підготували у Кабміні.

Ключовим моментом змін стало те, що можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримали підприємства, які справді критично важливі для економіки. 

Відповідно до розроблених Міністерством економіки та ухвалених змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тепер бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

  • на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

  • на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України;

  • в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

Як бронювати працівників

Процедура бронювання загалом не є складною та має чітко визначений порядок дій:

  1. Складення працедавцем пропозицій щодо бронювання військовозобов'язаних, в яких він вибирає перелік співробітників, що пропонуються для бронювання (форма визначена у додатку до Постанови).

  2. Відправка пропозицій разом із супровідними документами на погодження до органів держвлади за відповідною галуззю нацекономіки. 

Вибір органу залежить від того, в якій галузі економіки працює компанія. Наприклад, якщо це банк, то, відповідно, до Національного банку України, якщо аграрна компанія – до Мінагро, IT-компанія – до Міністерства цифрової трансформації України.

Яких працівників можна/не можна бронювати

Бронюванню підлягають військовозобов'язані особи. Заброньованими можуть бути лише наймані працівники, тобто ті, хто працює на підставі трудового договору чи контракту. Ті, хто працює на підставі цивільно-правових договорів, не можуть бути заброньовані.

Виходячи з практики бронювання військовозобов’язаних, що склалася за останні кілька місяців, можна відзначити, що Міноборони не погоджується на бронювання, а деякі органи держвлади навіть не приймають до розгляду і повертають пропозиції щодо:

  • посад, де співробітники не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці, та які можуть замінити невійськовозобов'язаних осіб або які не належать до професій, що виробляють продовольство (приклади посад можна знайти в уточненні до Порядку);

  • військовозобов'язаних, які мають дефіцитні для ЗСУ військово-облікові спеціальності (перелік указано в Листі Міноборони);

  • військовозобов'язаних, які мають відстрочку від призову на час мобілізації та військовий час з інших підстав, визначених законом (для таких осіб немає необхідності у повторному отриманні відстрочки від призову через процедуру бронювання військовозобов'язаних).

Коментар
Код блоку:
26/11/2022 Субота
26.11.2022
25.11.2022