Як змінилася міжнародна логістика на Волині: дослідження

Після широкомасштабного вторгнення росії в Україну міжнародна логістика зазнала значних змін. Втрата доступу до морських портів, через які відбувалися перевезення, пошук альтернативних маршрутів, складнощі із залізницею, черги на митних пунктах пропуску – все це в комплексі призвело до збільшення вартості та часу перевезень вантажів.

Такі результати фокус-групових досліджень, які провела ГО «Агенція міжнародної співпраці» за участю Волинської торгово-промислової палати упродовж жовтня-грудня з суб’єктами зовнішньо-економічної діяльності (ЗЕД) «Міжнародна торгівля в умовах війни».

Учасниками стали суб’єкти ЗЕД та брокери (експортери, імпортери, транспортні компанії), експерти Волинської ТПП.

Як війна вплинула на логістичні зміни

Міжнародна логістика після широкомасштабного вторгнення росії в Україну зазнала значних змін: відбулася втрата доступу до морських шляхів перевезення вантажів і з’явилися складнощі із залізницею. Всі ці фактори вплинули на те, що логістичні послуги здорожчали в рази.

Перевізники таку ситуацію пояснюють відсутністю завантаження на зворотньому шляху. Товари, що експортують з України, стають неконкурентноздатними через високу ціну транспортних послуг та збільшення часу транспортування у 2-5 разів.

Існує думка, що українські логістичні компанії дещо зловживають, отримуючи надприбутки за рахунок ситуації, що склалася. Відсутність конкуренції з боку іноземних перевізників, які просто бояться їхати в Україну, подекуди сприяє необґрунтованому завищенню цін.

Частина підприємств, що залежні від морських перевезень зазначили, що адаптувались до змін і доставляють товар до портів Гданськ (Польща), Гамбург (Німеччина), а далі – морем. Є підприємства, які домовились з іноземними логістичними компаніями, які погоджуються їхати на Волинь, і таким чином розв'язали питання високої вартості логістичних витрат.

Які зміни відбулися у листопаді

У листопаді логістичний ринок адаптувався до нових умов і ціни на послуги дещо знизились.

Транспортні маршрути максимально оптимізувались. Одне з підприємств зазначило, що до них приїжджають перевізники іноземного контрагента. Проблеми з морським транспортом залишаються, підприємства транспортують через морські порти Гданськ, Гамбург, Константа, але вартісна складова залишається високою, це абсолютно не сприяє конкурентоздатності українських товарів. 

Спав ажіотаж з експортом зерна, це розвантажує логістичні шляхи, митні переходи. Дещо зменшились проблеми із залізничними перевезеннями.

Недостатня пропускна здатність пунктів перетину державного кордону так і залишилась, проте великого накопичення вагонів в очікуванні не спостерігається, пришвидшилось їх оформлення. Укрзалізниця стала менше запроваджувати конвенції (тимчасове призупинення), що забороняють перевезення вантажів до окремих станцій.

Проте на сьогодні вже виникають проблеми у підприємств із застосуванням до них штрафів Укрзалізниці через дещо парадоксальну ситуацію. З одної сторони були запроваджені конвенції, і підприємства не могли використовувати рухомий склад, з іншого боку вони отримують повідомлення про застосування штрафних санкцій від Укрзалізниці за простій замовлених вагонів.

Ситуація з логістичним ринком у грудні

Риторика логістичних проблем у грудні була зосереджена навколо питань електронної черги, яка на міжнародному пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ» тимчасово не працювала. З 16 грудня, після тривалих перебоїв з електропостачанням, виникли проблеми з роботою серверів електронної черги, з ладу вийшло й основне, і дублююче обладнання. 

Водії та перевізники втратили доступ до сайту echerha.gov.ua та інші, пов’язані сервіси.

Станом на 17 грудня здійснювався пропуск вантажівок, які записувались в електронну чергу 13 грудня. 24 грудня перестала працювати програма «Шлях». Логістичні компанії масово відмовлялися їхати через пункт пропуску «Ягодин – Дорогуськ».

Спостерігалося збільшення черг практично на всіх пунктах пропуску як зі сторони України, так і зі сторони іноземних держав.  Інших проблем учасники фокус-групового дослідження не зазначали. Дехто окремо відмічав, що значно зменшились поставки та відправки транспортом через різдвяні канікули в Європі.

Як справлялася залізнична логістика 

У зв’язку з недостатньою пропускною здатністю пунктів перетину державного кордону спостерігається велике накопичення вагонів у пунктах пропуску.

Укрзалізниця з метою розвантажування стиків змушена запроваджувати конвенції (тимчасове призупинення), що забороняють перевезення вантажів до окремих станцій.

Як наслідок – виникає нераціональне використання рухомого складу, у тому числі інших країн, порушення контрактних зобов’язань стосовно строків постачання, що позбавляє можливості об’єктивно прогнозувати експортні потоки.

Найбільшим сповільнюючим фактором є недостатня уніфікованість документального оформлення вантажів між Україною та країнами ЄС, а також тривалість процедур фітосанітарного, ветеринарного, прикордонного, митного та інших форм контролю. Бували випадки, коли лише технічний огляд поїзда зазвичай потребує близько п’яти годин.

Ще одна з проблем – обмежена здатність залізничної системи країн ЄС обслуговувати необхідний вантажопотік з України, який суттєво зріс через вторгнення РФ. 

Станом на початок широкомасштабної війни РФ проти України європейська залізнична система практично не мала зайвих потужностей для різкого збільшення обсягів перевезень переорієнтованих українських вантажів, їх перероблення та зберігання.

Міжнародні порти теж перевантажені, до прикладу міжнародний порт Констанца, що знаходиться в Румунії, не встигав оформляти вантажі, це призвело до значної затримки в поставці й збільшення її вартості, через необхідність платити додаткові платежі в портах.

Отож, як засвідчили результати фокус-групових досліджень з суб’єктами ЗЕД «Міжнародна торгівля в умовах війни» ситуація на ринку логістичних послуг в Україні залишається складною. 

В зв’язку з цим, перевізникам довелося оперативно реагувати на зміни, підлаштовуватися під нові умови, аби здійснювати свою діяльність. Відтак, транспортні маршрути максимально оптимізували, часто для вирішення цих проблем назустріч йшли іноземні контрагенти.

***

Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Агенція міжнародної співпраці» і жодним чином не відображає точку зору «Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій»