Покарання за напад на журналістів – штраф
Складні питання журналістів змусили охоронців державного Укрексімбанку застосувати силу до журналістів, але кривдників покарали лише штрафом.
У Всесвітній день свободи преси 3 травня «Бізнес.Район» згадує цю історію.
Журналіст-розслідувач «Радіо Свобода» Кирило Овсяний брав інтерв’ю у Євгена Мецгера, голови правління українського державного Укрексімбанку. Раптом Мецгер вирішив закінчити розмову достроково. Запитання Овсяного змусили банкіра нервувати. Відповіді мали увійти до нового випуску програми «Схеми» про корупцію у владі.
«Закінчуйте це інтерв'ю, тому що це якась дурня почалася», – сказав Мецгер та почав знімати мікрофон.
Мецгер вирішив не відповідати на запитання про Сергія Брюховецького – підприємця з Горлівки Донецької області, який отримав кредит на 60 мільйонів доларів в Укрексімбанку. Україна не контролює Горлівку після того, як її окупували російські ставленики з так званої «Донецької народної республіки» (ДНР). Проте фірми Брюховецького досі працюють у Горлівці та платять податки місцевій владі незаконної ДНР. При наданні кредиту фінансова розвідка Укрексімбанку не побачила жодних проблем у передачі грошей підприємцю, який платить податки підконтрольним Росії силам.
Кредит у розмірі 60 мільйонів доларів був спрямований на купівлю ТРЦ «Скай Молл», розташованого на східному березі Дніпра в Києві. Заставою кредиту став той самий ТРЦ. Судова тяганина за цей об’єкт точиться в кількох юрисдикціях вже понад 10 років, Україна неодноразово арештовувала торговий центр в рамках ще незавершених кримінальних справ.
Ще в кабінеті гендиректора Укрексімбанку, Овсяний показав Мецгеру кредитний договір і додатки до нього про кредит. «Схеми» отримали ці папери від своїх джерел раніше. Але ні Мецгер, ані прессекретар Укрексімбанку Володимир Пікалов не хотіли відповідати на питання про кредит і кредитора.
Мецгер повідомив журналісту та оператору «Схем» Олександру Мазуру, що хоче завершити інтерв’ю та не збирається відповідати на запитання особисто. Камера все ще була включена – це помітив Мецгер і наказав охоронцям «забрати камери» і «витягти з них касети». Овсяний і Мазур не могли вийти з кімнати – Пікалов заблокував вихід.
Охорона банку фізично напала на Олександра Мазура, відібрала дві камери, якими він знімав, і SD-карти, на які вівся запис. Згодом співробітники банку видалили відзнятий матеріал. Але згідно з офіційною заявою банку, опублікованою на його публічній сторінці у Facebook, проблем взагалі не було.
«Запитувана інформація є банківською таємницею, тому пресслужба банку була змушена припинити інтерв'ю. Розмова продовжилася у форматі «не для протоколу». Після цього журналіст з оператором безперешкодно (з усією технікою для запису та освітленням) покинули приміщення банку», – повідомили в банку.
Але команда «Схем» відновила видалені кадри та опублікувала їх до прем’єри розслідування. Насильство на кадрах не збігалося з тим, що раніше заявляла пресслужба банку. Відео ТУТ.
Наступного дня Укрексімбанк офіційно прокоментував напад, заявивши, що банк не може повідомити журналістам про кредит знову через банківську таємницю. Після оприлюднення розслідування «Схем» наглядова рада державного Укрексімбанку вирішила відсторонити Мецгера та Пікалова на час службового розслідування. Євген Мецгер зробив публічну заяву, в якій просив вибачення за свої дії.
«Я приношу щирі вибачення всім українським журналістам. І це, зрештою, завдало великої шкоди іміджу банку, моральному духу його прекрасного колективу та престижу професії банкіра як такої. Приношу щирі вибачення всім колегам. Повторюю, я не мав права на вибух (емоцій), він є огидним і ганьбить мене», – заявив Мецгер. Сам текст посту уже недоступний у соцмережі.
Яким було покарання
Через кілька днів Київська прокуратура передала справу про напад на журналістів до суду. Розгляд справи розпочався в листопаді 2021 року, але був призупинений наступного року через повномасштабний напад Росії на Україну.
Наступного року процес відновився, і у вересні 2022 року український суд виніс вирок: Мецгера оштрафували на суму менш як 100 доларів і ще й дозволили надалі працювати на держслужбі. Так само «покарали» й охоронців, які застосували силу до оператора, та прессекретаря банку Пікалова.
Попри публічні вибачення, пресслужба банку спочатку заперечувала сам факт нападу. Мецгер, Пікалов і охорона продовжували заперечувати напад на журналістів «Схем» і у суді, повідомила «Бізнес.Району» юристка «Схем» Оксана Максименко.
«Під час судового засідання жоден із нападників своєї провини не визнав. Вони думали, що не порушували законів. Жодного щирого каяття у скоєному немає», – сказала Максименко.
«Схеми» підготували апеляцію і наполягають на додатковому покаранні – заборонити Мецгеру майбутню роботу на держслужбі на три роки. Апеляційний суд мав розглянути їхню заяву у квітні 2023 року.
Керівник юридичних проєктів громадської організації «Інститут масової інформації (ІМІ)» Роман Головенко стверджує, що серед аргументів прокуратури – напад на команду «Схем», вилучення SD-карт і видалення відзнятого матеріалу. Але примусове блокування журналістів у приміщенні прокурори чомусь не інкримінували.
«У тексті вироку суду відсутні санкції, які українська прокуратура вимагала застосувати за вчинок винного. Правоохоронці, які готували справу до суду (а не сам суд), «загубили» статтю про незаконне позбавлення волі», – сказав Головенко виданню «Бізнес.Район».
Прокурори не повністю впоралися з наведенням аргументів потерпілих, додала Маскименко.
«Штраф занадто малий і не сприяє відчуттю відповідальності за скоєне. Кожен може сплатити штраф і зробити це ще раз у майбутньому. Ми вважаємо, що справедливість не досягнута, і це не допомагає запобігти таким діям», – сказала вона виданню «Бізнес.Район».
Що сталося після того, як метушня зникла?
Через 2,5 роки після інциденту Євген Мецгер очолив «Укрфінжитло» – державне агентство, що займається впровадженням програми доступної іпотеки.
Пікалов не повернувся на посаду керівника пресслужби Укрексімбанку – зараз він служить у Збройних силах України на передовій війни, яку Росія розпочала проти України.
Мецгер відверто спілкується з журналістами, хоча не любить згадувати ті події. Він сказав виданню «Бізнес.Район», що рухається вперед. І навіть найняв досвідченого бізнес-журналіста працювати антикорупційним експертом в організації «Укрфінжитло», щоб уникати будь-якої непрозорості в роботі агентства.
«Ця справа завершена. Суд закінчився, я виконав закон і сплатив штраф. Я не подавав апеляцію. Я виніс з цього урок, вибачився перед медійною спільнотою, колегами, суспільством і визнав свою провину. Сторінка перегорнута, я йду далі, працюю над реалізацією важливих для держави проєктів, я відкритий для спілкування», – зазначив Мецгер у коментарі виданню «Бізнес.Район».
Кирило Овсяний продовжує працювати в проєкті «Схеми», розслідує військові злочини Росії в Україні. «Схеми» концентрують свою увагу на викритті військових злочинів Росії, але команда телепрограми також залишається «сторожовим псом» у питаннях корупції та доброчесності чиновників.
Нещодавно ще один журналіст «Схем» Сергій Андрушко перевіряв доброчесність фіналістів конкурсу на керівництво Національного антикорупційного бюро – головного антикорупційного відомства в Україні.
Попри вирок суду та публічні вибачення Мецгера, немає гарантії, що українські журналісти-розслідувачі не зіткнуться з такими ж перешкодами у своїй роботі в майбутньому. На розвиток української журналістики сильно вплинули досі не розкриті вбивства Георгія Гонгадзе у 2000 році та Павла Шеремети у 2016 році, а також вбивства журналістів під час війни Росії проти України. Після такої травми будь-який новий епізод жорстокого насильства щодо журналістів викликає шалене обурення в медіасекторі.
«Невідворотність покарання для нападників на журналістів є критично важливою. Дивишся на Мецгера і розумієш, що він може знову застосувати силу до журналістів, замкнути їх у приміщенні, видалити відзнятий матеріал і заблокувати їхню роботу», – пояснила виданню «Бізнес.Район» Максименко.
Якщо щось таке знов станеться, юрист Головенко радить одразу звертатися до поліції та до медіаюриста. Надважливо одразу зафіксувати докази для підготовки процесуальних документів.
Олена ГРАЖДАН
***
Цей матеріал підготували в межах проєкту IWPR «Голоси України» за підтримки ЮНЕСКО. Редакція несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цьому матеріалі, і за висловлені в ньому погляди, які не означають висловлення будь-якої думки з боку ЮНЕСКО й не зобов’язують організацію.