Равлики, авторські сири та солодощі: як на Волині творять свій продукт

Купувати у своїх не лише модний тренд, це складова здорової політики. Таку ідею розвиває на Волині та Рівненщині координаторка проєктів у співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку Ельвіра Яцута. Вона разом з командою за три роки реалізувала два масштабні проєкти «Сприяння впровадженню новітніх технологій переробки молока у Волинській та Рівненській областях шляхом ознайомлення з кращими польськими практиками» та «Використання польського досвіду для підтримки розвитку агротуристичних послуг у Волинській області».

Тепер команда  працює над інтеграцією отриманого досвіду в новий не менш цікавий формат. Як ця робота стала майданчиком для розвитку ідеї культурного споживання та до чого тут карантин, читайте у розмові Бізнес.Району з Ельвірою Яцутою.

– Розкажіть, чому ви вирішили привернути увагу до локальних виробництв та з чого почалась ідея проєктів?

– Звісно, спочатку були однодумці. Десь на межі 2017-2018 ми працювали в різних громадських організаціях та з різними тематиками, але періодично в розмовах поверталися до громад і агросектору. Ми відчували, що ця сфера – це досі нерозкритий потенціал, який тісно пов’язаний зі становленням громад. Але і лідерам цих громад, і малим фермерам, одноосібникам чи зовсім початківцям потрібен хтось, хто розворушить, підкаже, звабить до зайнятості тут – в Україні, на Волині, в малому населеному пункті. Тоді мої колеги багато подорожували Волинню спільно з польськими партнерами, «намацувати ґрунт». Вони бачили людей, які хочуть щось робити та намагаються це робити вже, бачили лідерів громад, які наважуються на зміни.

Читайте також: Як польське Підкарпаття перетворили на Країну смаку і на цьому заробили всі

Ельвіра Яцута, координаторка проєктів у співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку

– Розкажіть, хто підтримав ваш проєкт та дав поштовх для його розвитку? 

– 2018 року ми об’єдналися з Анджеєм Стравою, представником польської громадської організації «Фундація Європейська академія самоврядування» та отримали підтримку проєкту від Генерального консульства РП в Луцьку та Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОДА, фінансування МЗС Польщі в рамках програми «Польська допомога».

Консул Марек Запур на відкритті ярмарку сирів від виробників із Волині та Рівненщини

– Якою була мета проєкту?

– Знайти на Волині та Рівненщині сироварів (тих, хто уже працює, починає працювати чи тільки планує), зрозуміти їхні потреби, запропонувати рішення і головне – навчити або хоча б скерувати у потрібному напрямку. До проєкту долучилися 44 сировари, для яких ми організували серію тренінгів, що стосувалися юридичного супроводу діяльності, процесу сертифікації, маркетингу, організували поїздки на успішні фермерські господарства Польщі. До речі, тоді відвідали господарство у містечку Корицин (Підляське воєводство, Польща), зараз рецепт їхнього сиру успішно адаптували наші учасники й він користується у них неабиякою популярністю.

Читайте також: Світязька підприємиця виготовляє майже 40 сортів екзотичного сиру та мріє про власну сироварню

– На скільки корисними стали для місцевих виробників ці поїздки?

– На момент початку проєкту стало зрозуміло, що пріоритетним є отримання нових знань, методологій, практик, аби «запускати» бізнес, що не потребує значних капіталовкладень, але потребує ентузіазму і готовності вчитися. Були прорахунки. Були учасники, які сподівались на швидкі результати, не слухали порад експертів чи не вважали за потрібне аналізувати ринок. Зараз я вже і не знаю, що з ними і як склалась доля. Натомість ми маємо прекрасні історії успіху.

Навчальний візит волинських та рівненських сироварів на молочну ферму «Мукко» (Прикарпаття)

– Через певний час після повернення з Польщі ви організували в Луцьку ярмарок місцевих виробників. Розкажіть більше про цю подію, чи представили свою продукцію виробники-початківці?

– У грудні 2018 ми організували ярмарок сирів місцевих виробників. І це саме той момент, коли результат перевершив очікування. Ми знали вже, що наші виробники готують справді корисний і смачний продукт. Цього можна було чекати від Шацького молокозаводу, фермерського господарства «Шляхом традицій» чи «Старого Порицька» – знаних на Волині та за межами виробників. Але поруч були не менш класні продукти від початківців – Наталії Видрич із Ратнівщини, Мар’яна Тишко та Віктора Бошеля з Горохівського району. 

Ярмарок сирів у Луцьку

– Яка кількість відвідувачі була на ярмарку та з якими враженнями йшли люди? 

– Ярмарок відвідали понад пів тисячі лучан. Це засвідчило, що ми готові купувати у своїх і що ми в пошуках нових смаків. Знову ж таки окреслились і складні сторони: крім технологічної підтримки, виробники потребують маркетингових і правових консультацій. Ярмарок став місцем не лише продажу продукції, але й обміну інформацією, вивченням думки споживачів, розумінням, що хороша маркетингова пропозиція стимулюватиме попит, а відповідно і сприятиме розвитку малих виробництв.

Читайте також: Чому лучани йдуть на ярмарок за «домашнім»

Продукція Голобської громади

– У рамках проєкту передбачено і розвиток зеленого туризму. З ким ви працювали у цьому напрямку? 

– Так, однією зі складових нашого проєкту є розвиток туристичного потенціалу сіл і містечок Волині, зокрема розробка туристичного маршруту. Ми продовжували шукати нових виробників, тут уже і медовари, виробники м’ясних і ковбасних продуктів, солодощів і хлібобулочних. Почали шукати нові ОТГ, почали активну співпрацю із Торчинською, Цуманською, Голобською громадами. Ось зараз ми з вами розмовляємо, а вчора якраз повернулись із Торчина. Наразі ми доопрацьовуємо туристичний маршрут «Равлик тур де Торчин». Там, виявляється, ось уже три роки діє равликова ферма. Вони працюють на експорт, а ми запропонували вписати їх у туристичний маршрут, говорили про продаж страв і виробів із равликів. Це надзвичайно смачно! 

Дегустація страв з равликів (равликова ферма, Торчин)

– Був ще другий ярмарок продукції місцевих виробників. Що змінилось за рік? 

– Вищевказані громади, а також продукцію наших учасників ми представили під час ярмарку у грудні 2019 – «Волинь запрошує та пригощає». Важливо було побачити, як за один рік розкрутились наші сировари. «Гащанська долина сиру Yira» вже мають кілька десятків різновидів молочної продукції, розвивають ферму, створюють нові робочі місця, проходять сертифікацію, беруть участь у всіх можливих ярмарках та презентують успішно Рівненщину. Наприклад, Лариса Шелуха зі Світязя презентувала авторські рецепти сирів та солодощів. На межі 2019-2020 ми думали, як об'єднати культурно-історичний потенціал громад з елементами кулінарного, дегустаційного, фестивального, ярмаркового туризму з широким представленням місцевих малих, органічних, екологічно чистих, часом екзотичних та експериментальних агрогосподарств. А потім настав карантин – і всі думки й плани підтвердились.

Більше про це читайте: Що продавали виробники на ярмарці-виставці у Луцьку

Волинські медовари

– Цікаво почути про ці плани, адже через карантин країна зазнавати втрат в плані економічного, соціального та навіть культурного розвитку. 

– Внутрішній туризм стає пріоритетним, виробництво, споживання і культивування місцевих (локальних) продуктів тепер не лише модний тренд, але й складова здорової політики й, погодьтеся, сучасного культурного процесу. Йдеться про збереження й відтворення виробництв, започаткування і відтворення нових, культивування традиційних кулінарних, гастрономічних ритуалів, дозволю собі так назвати. Тому нашим найближчим завданням стало знайомство з виробниками і їх продукцією. І це ми робимо в рамках нового проєкту «Багатий Бодня», який поки що стартує з фейсбук-сторінки. Важливо те, що ми не хочемо просто продати сир чи солодощі, ми хочемо розповісти легенду. І ці легенди ми дістаємо з бодні – традиційної волинської великої діжки. І саме ця бодня в пам’яті людей перетворилась з діжки в працьовитого та успішного фермера – Багатого Бодню. 

– Їжа є частиною культури й нашої країни теж. Як ви бачите подальший розвиток ідей «культурного споживання» вже в рамках проєкту «Багатий Бодня»?

– Ми націлені, перш за все, на створення мережі виробників для обміну знаннями, технологіями, пошуку нових партнерів і споживачів, участі в навчаннях і навчальних поїздках по успішних господарствах України та Польщі, ярмарках, виставках. З іншого боку ми любимо отримувати від споживання їжі не лише необхідні калорії, але й естетичне й, дозвольте, розумове задоволення. І чому б не знайти однодумців? Людей, які хочуть опанувати мистецтво культурного споживання, які хочуть розуміти та знати про свій край більше і, які зрештою хочуть свій край розвинути.

Читайте також: Сім молодих луцьких підприємців, які вас надихнуть. #НЕЗЕЛЕНІ

Гощанська долина сиру «Yira»

Продукція місцевого виробництва

Іванна АНТОНЮК