Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
БІЗНЕС.РАЙОН

Спаржа у Новинах: як на Волині вирощують модний овоч

20:25 04.07.2020
7843

Завдяки тренду на здорове харчування все частіше на наших столах з'являється спаржа. І якщо в Європі її активно споживають вже багато років, то у нас цей продукт тільки набирає популярності. Цього року він заполонив і волинський сегмент фейсбуку.

Такий ріст зацікавлення волинян спаржею легко пояснити. Адже саме тут, в Устилузькій громаді, розкинулися 30 гектарів полів, на яких росте і дозріває цей корисний весняно-літній делікатес. Це – друга за площею плантація спаржі в Україні.

Журналістка Бізнес.Район дізнавалася, як вирощують волинську спаржу, та чим цей оригінальний продукт підкорив серця людей у всьому світі.

ЯК З'ЯВИЛАСЯ «СПАРЖА ВОЛИНІ»

Підприємець Олександр Сидорчук живе у Львові, але родом він із Ківерцівського району. Тому саме на Волинь він звернув свій погляд, коли надумав зайнятися сільським господарством. Вже четвертий рік поспіль фермер реалізовує свій задум у селі Новини Устилузької громади. Тут він вирощує ще й горіхи, лохину, малину, а головне – волинську спаржу, яку вже встигли оцінити провідні українські торгові мережі та ресторани.


«Чотири роки тому ми почали. Помаленьку пробували з командою однодумців «зайти» у сільське господарство. Ми приїхали подивитися село Новини. Там була хата під лісом, накрита соломою. Ми її трошки окультурили і почали засаджувати поля навколо. Якось я поїхав до колеги у Польщу і він мені показав, як росте біла спаржа. Сам він привіз її з Нідерландів. Ми подивилися, як він її вирощує, охолоджує, і вирішили спробувати в Україні», – згадує Олександр Сидорчук.

Нині хата мало нагадує звичайний сільський будинок. Навколо неї «повиростали» господарські споруди, склади, системи охолоджевання і зберігання та гаражі для техніки. Поруч – викопаний ставок, а позаду – стіна з пишного хвойного лісу. Так володимир-волинська глибинка зажила новим життям. Але про це згодом.




Спершу Олександр із друзями висадив декілька рядків спаржі. Згодом – чотири гектари. Цього року фермер засадив спаржею 30 гектарів волинських полів. І посів друге місце за масштабами вирощування спаржі в Україні.

Бренд «Спаржа Волині» нині впізнаваний далеко за межами області. З ним співпрацюють великі торгові мережі на кшталт «Метро», а відомі італійські ресторани добре відгукуються про якість волинського продукту. Мовляв, цю спаржу не відрізнити від найкращих зразків європейської. Це не дивно, адже корінці спаржі волинське підприємство закуповувало у нідерландських фермерів, які багато років культивують рослину. А піщаний ґрунт устилузьких полів якнайкраще підходить для того, щоб вирощувати цю рослину.


Ми закуповуємо гібридні сорти – білу і зелену – у нідерландських фірм. Це не проста спаржа, яку бабця на букети бере, а спеціально виведена для споживання. Одного року знайшов фіолетову спаржу. Ті саджанці трошки дорожчі за кордоном. Вона не така популярна в Європі, а тут люди споживають її у сирому вигляді – на салати і так далі. Але при термічній обробці вона свій фіолетовий колір втрачає», – розповідає підприємець.


За його словами, у Європі спаржа росте на полях так само, як у нас картопля. У сезон німці масово її споживають. Вона має багато корисних властивостей, вітамінів, мінералів і очищує організм від токсинів.




Читайте також: Село полуничників і капусників: чому хорохоринці не хочуть на заробітки за кордон

ЯК РОСТЕ СПАРЖА

Разом із Олександром Сидорчуком ми відправилися на екскурсію полями, аби на власні очі побачити, як росте волинська спаржа. На плантації у селі Новини ми потрапили наприкінці червня – саме у день закінчення сезону.

За словами підприємця, сезон спаржі стартує у квітні, і триває два чи два з половиною місяці. У Німеччині та Нідерландах спаржу ріжуть до 24 червня – до рівнодення. З того часу і до осені вона встигає вирости, набратися цукристості, щоб наступного року добре вродити.

Є два способи вирощувати спаржу: з насінини і з кореня. Якщо ростити з насінини – треба хоча б три роки, щоб вивести правильний корінь, із якого потім виросте спаржа.

«Ми дивилися за економічним ефектом, то вигідніше купувати коріння. Нідерландські фермери вирощують і продають такі корінці: дворічні, трирічні. Якщо великий корінь – то наступного року вже можна буде збирати урожай. З малих коренів не рекомендують одразу збирати повний сезон. Їм ще потрібно відрости», – пояснює наш співрозмовник.

З комерційної точки зору біла спаржа вигідніша, бо з поля можна зібрати майже вдвічі більше урожаю. Європейці також споживають в основному білу спаржу. Поляки вирощують і білу, і зелену, але зелена чомусь зорієнтована на англійський ринок. На смак вона ніжніша та вишуканіша, хоч і коштує трохи дорожче через особливості вирощування. В Україні, однак, тільки 20-25% споживачів надає перевагу білій спаржі.

Корінці спаржі садять рядочками на полі по три-чотири штуки на метр. Якщо з корінця хочуть виростити зелену спаржу, рядок просто залишають рости під сонцем. Коли хочуть білу – то перші короткі паростки обгортають землею, роблячи доволі високі гребені, і накривають плівкою.


Плівку беруть двосторонню, щоб контролювати інтенсивність росту. Так, коли треба швидко здати замовлення, плівка розміщується чорним боком догори –щоб поглинати якомога більше сонячного світла. Коли ж навпаки треба «притримати» ріст, плівку кладуть білим боком догори.

Від бур'янів обробляють міжряддя. А коли спаржа починає рости – хімію туди більше не додають, – розповідає Олександр. За його словами, таким чином продукт залишається екологічно чистим. Але фермерові це додає клопоту, адже з часом рядки і міжряддя добряче заростають. Знову кропитимуть поле від бур'яну аж наприкінці сезону. Тоді, коли вже зріжуть увесь урожай.

На полях, які орендує Олександр, спаржа росте різного «віку». Деяку можна збирати. Решта вже пустила пишні пагони, саме такі, які бабусі беруть у свої букети. Цього року, розповідає підприємець, було багато дощів, тому врожай трохи постраждав.







СПАРЖА ЯК БІЗНЕС: ПЕРЕВАГИ, ВИКЛИКИ, ПІДВОДНІ КАМЕНІ

Щоб засадити гектар спаржі, потрібно хоча б 8 тисяч євро інвестицій. Олександр розповідає, що починав із кількох рядків. Потім висадив чотири гектари, і так помаленьку спаржа займає вже тридцять гектарів новининської землі.

Ринок збуту в Україні ще чотири роки тому був доволі слабким. Цього року фермери відчули помітне пожвавлення. Люди почали читати про спаржу, дізнаватися про її корисні властивості. Сформувався тренд.

«Є багато ресторанів у Києві, де власники, зокрема італійці, знають, що таке спаржа, і періодично ввводять її у сезонне меню. Минулого року на ярмарку в Києві ми мали стенд, де представляли свою продукцію. Було багато кухарів – іноземних і наших. Вони приходили і дивилися, яка продукція у кого є. Цього року нам подзвонили одні з тих італійських ресторанчиків, і спитали, чи можна від нас білу спаржу брати. Вони возили її собі з Італії, виявляється. А наша від тієї зовсім не відрізняється. Власники не вірили, що то українська спаржа».


За різними розрахунками, із гектара землі можна зібрати 3-4 тонни зеленої спаржі, і 6-8 тонн білої.

У Нідерландах, Німеччині та Польщі фермери мають фіксовану ціну на початку сезону, і їх справа – виростити, зібрати і завантажити продукт у автомобілі. Інші люди, які ту спаржу забирають, мають переробку, спеціальні лінії для охолодження і так далі. Вони також мають контакти з маркетами, і вже відправляють спаржу у продаж. Для українських фермерів усе не так просто. Тут потрібно знайти саджанці, посадити, виростити, зібрати, потім подумати, куди її реалізувати і за якою ціною.



Знайти волинську спаржу можна у великих торгових мережах – «Метро», «Сільпо», «Новус». Навіть можна було придбати у володимир-волинському «Нашому Краї». Ресторани і невеликі заклади харчування – не в пріоритеті, коли ідеться про збут, адже вони замовляють порівняно малу кількість спаржі.

Олександр Сидорчук розповідає, що ринок спаржі в Україні не надто конкурентний і всі фермери, які її вирощують, більш-менш знайомі між собою, і мають своїх замовників. За масштабами виробництва підприємство Олександра посідає друге місце в Україні – одразу після «Gourmet із Любимівки», які мають 50 гектарів спаржі.



Читайте також: Не тюльпанами єдиними: як любов до квітів народила родинний бізнес «Лілі лайн»

НОВЕ ЖИТТЯ ДЛЯ НОВИН ТА УСТИЛУГА

Окрім фермерства, Олександр Сидорчук займає активну громадянську позицію. Він був депутатом Устилузької громади, і протягом нашої розмови багато разів звертає увагу на проблеми і труднощі, з якими стикаються люди. Говорить про дороги, ОТГ і перспективи. Говорить і співпереживає, бо хоча він і не мешкає тут, на Волині, та все ж відчувається, що ці проблеми йому не байдужі.

Минулого року в Устилузі він відкрив тематичний ресторан «Аспарагус». Окрім традиційного меню, тут є сезонні страви зі спаржі. Каже, що місцеві мешканці полюбили заклад, адже тут можна відсвяткувати весілля, посидіти за чашкою кави, насолодитися смачними стравами, і провести дозвілля.

«Ми тут проводили декілька заходів для устилужан. І дискотеку 80-х проводили, і Новий рік святкували. І весілля тут люди замовляли. Устилуг – прикордонне містечко, і він живе багато в чому за рахунок тих людей, які їдуть через кордон. Зараз кордони закриті, в людей нема грошей. Ситуація складна», – розмірковує Олександр за чашкою кави у власному закладі. Ресторан закрили на час карантину. Тут роблять ремонт, облаштовують подвір'я, але загалом тут доволі тихо.



Дещо жвавіше живе нині село Новини, навколо якого розкинулися славнозвісні спаржеві поля. Село має зо три десятки дворів і кількадесят мешканців. Єдиний магазин поруч зачинився кілька років тому, та з приходом бізнесу у мешканців з'явилася можливість працювати поруч із домом. І справді, всі місцеві впізнають Олександра, та й він вітається з усіма, як із добрими друзями.

На полі працюють жінки і чоловіки. Поки людей на підприємство залучили небагато. Але наступного року, коли збиратимуть більше спаржі, рук у Новинах може не вистачити.


Навколо тієї хати під лісом, що колись була накрита соломою, виросло потужне господарство. Скрізь їздить техніка, на полях видно добру руку господаря. Поруч бігає щасливий великий пес Джека. Він із працівниками цілий сезон, і став загальним улюбленцем.

Джека підбігає до Олександра і впевнено дивиться йому в очі. Ніби розуміє, що завдяки цьому господарству у нього та у Новин є майбутнє.


















Міла РОСПОПА

Коментарі
9 серпня
Сьогодні
Вчора
07.08.2020
06.08.2020
Топ оголошення
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю