«Мріємо, щоб Кваси стали гастрономічною столицею Карпат», – підприємець та громадський діяч Олександр Шаталов

03 Листопада 2023, 19:35
«Мріємо, щоб Кваси стали гастрономічною столицею Карпат», – підприємець та громадський діяч Олександр Шаталов 1868
«Мріємо, щоб Кваси стали гастрономічною столицею Карпат», – підприємець та громадський діяч Олександр Шаталов

Для туристів село Кваси, що на Рахівщині, відоме здавна. Ще у 1852 році саме сюди впав метеорит «Боркут», уламки якого досі зберігаються в музеях Будапешту, Відня та навіть у Ватикані. Сьогодні ж село, яке розташоване за 14 кілометрів від географічного центру Європи, є успішним прикладом розвитку крафтового підприємництва. 

Про те, як побудувати бренд успішного села, журналістка Район.Бізнес розпитала у місцевого підприємця і засновника громадської організації «Кваси – Наповнюйся» Олександра Шаталова.

«У нас немає підстав скаржитись»

Сам чоловік родом із Донецька. Але вже 14 років живе і працює на Рахівщині. 

Наразі під його керівництвом розвивається декілька бізнес-напрямків.

«Основний – санаторій як медичний бізнес. Також є броварня, відома багатьом українцям, та сироварня, яка розвивається внаслідок роботи ферми. Ще в нас є виробництво кави, пекарня та мініготель. У кожній діяльності є свої досягнення, тому мені складно сказати, який напрямок менш чи більш успішний. Плюс є кілька критеріїв оцінювання. І щось приносить задоволення більше матеріально, а інше – емоційно», – наголошує підприємець.

Зі слів чоловіка, карантинні обмеження в період коронавірусу відчутно вдарили по їхньому бізнесу. Повномасштабне вторгнення теж вплинуло на процеси. Хоча, звісно, війна суттєво гальмує розвиток через обмежений доступ до відповідних ресурсів. Але все це, наголошує Олександр, знайомо наразі для всіх українських підприємців.

«У нас немає підстав скаржитись. Усе значно легше, ніж у тих підприємців, які знаходяться на сході чи на лінії фронту. Звісно були певні проблеми з тим, що повиїжджали працівники, багато кого мобілізували, а заклади, куди ми постачали продукти, перестали існувати. Також виникають певні логістичні негаразди, які не є критичними, а навпаки – змушують нас працювати більш ефективно та наполегливо», – каже чоловік.

Під час війни підприємство спробувало експортувати пиво в крафтові паби Чехії, Естонії та Польщі.

«Тут важливо розуміти, що був певний поштовх, коли почалась повномасштабна війна, і всі хотіли нам допомогти, але наразі цей процес затих. Тому зараз ми зосередились на внутрішньому ринку, бо добре розуміємо, що більшість людей не може поїхати за кордон, щоб «перезарядитись». Зі свого боку намагаємось зробити гідні умови», – каже Олександр.

Цьогоріч у планах підприємця запуск крафтового виробництва вина та на наступний рік – віскі.

«На законодавчому рівні з’явились певні спрощення, які сприяють розвитку цього напрямку. Прийняли досить революційний закон, який відкриває шлях на ринок. Величезну роботу зі сприяння цьому провели ті, хто наразі в Україні займаються виготовленням віскі. Я вважаю, що через 10 років бренд українського віскі буде відомий по всьому світу. Адже в нас є для цього все: зерно, чудова вода та вміння», – щиро переконаний Олександр Шаталов.

Цілком нормальним явищем, а подекуди й рушійною силою, на думку чоловіка, є здорова конкуренція, адже «чим більше підприємств – тим більше податків», які є основою оборонного бюджету. 

Чоловік впевнений, що сучасний український підприємець – проактивний патріот.

«Тобто постійно щось робить, кудись рухається та вміє працювати з дефіцитом ресурсу. Це нас відрізняє від європейських підприємців, у яких політична ситуація стабільна десятиліттями. Ми ж постійно живемо в стані перетворень та зрушень чи, на жаль, навіть руйнувань. Тому український підприємець – це той, хто кожного дня прокидається з думками, що «сьогодні щось відбудеться» і треба до цього пристосуватись, а в ідеалі – ще й бути у плюсі», – пояснює чоловік.

Підприємство Олександра активно співпрацює з волонтерськими групами, які діють на території громади та району. Часто доєднуються до поточних зборів (машина чи квадрокоптер) для конкретних підрозділів. Також мають окрему програму співпраці з районною адміністрацією з безплатного лікування й реабілітації воїнів.

«Зроблена стежка чи облаштований боркут обов’язково воздадуться сторицею»

У жовтні 2021 року у Квасах заснували громадську організацію «Кваси – Наповнюйся».

«У нас є люди, які переживають за долю села і мають багато ідей для того, щоб зробити свій дім комфортнішим. Тому ми й зареєструвати офіційну громадську організацію. Адже це дозволяє залучати державні й грантові кошти для реалізації задуманого. Так, в принципі, склали програму, окреслили заздалегідь напрямки діяльності та системно стали цим займатись», – пояснює пан Олександр.

Громадська організація координує декілька напрямків. Один із них – творчі студії, а саме: студія гончарства, студія ліжникарства (ткацтва), студія художнього мистецтва та дизайну. Тут для дітей проводять заняття з англійської мови, навчають блогерства та журналістики. Проєкт реалізували за фінансової підтримки фонду «Єднання» у 2021 році.

«Особливість географічного розташування села в тому, що воно ускладнює дітям можливість на постійній основі їздити на заняття в Ясіню чи Рахів. Тому ми хотіли створити місце, де вони зможуть займатися творчістю, і благо нам це вдалось», – пояснює чоловік.

Другий напрямок – облаштування «боркутів» (природні джерела з мінеральною водою – ред.). На території села їх понад 60. Одна з головних цілей організації – зробити маршрут джерелами та облаштувати їх, щоб туристи змогли легко набрати воду та зробити гарну світлину на пам’ять.

«Відомий факт, що в середині 19 століття в село Кваси впав метеорит. І от у нас в планах облаштувати набережну, де це сталось. Ця локація матиме подвійне значення – радуватиме око місцевим мешканцям та буде яскравим туристичним магнітом», – розповів Олександр.

Наразі у Квасах за сприяння організації реконструюють залізничну станцію. Організація надає матеріали, а залізничники роблять ремонт. Окрім того, вони намагаються розвивати садівництво, роздаючи місцевим саджанці яблунь, та допомагати полонинським господарствам, які знаходяться у занедбаному стані.

«Ми їздимо та допомагаємо вівчарям, даємо їм сонячні панелі та генератори. До речі, цього року ми також взялись за масштабну реконструкцію давньої сироварні на полонині Менчул. Минулого року там було лише 12 корів. По факту, полонина вмирала. Але ми почали приймати в людей молоко, і поголів’я зросло до 65 тварин. Поки залучали бізнесові кошти на відновлення, але сподіваємось, що надалі вдасться залучити також і грантові кошти. Маємо фахівчиню, яка спеціалізується на написанні грантових заявок і в неї це добре виходить», – пояснює чоловік.

Проєктна менеджерка Мирослава Тулайдан сама з селища Ясіні. Дівчина рада, що Кваси – це те місце, яке розвивається і дає змогу молоді жити та працювати.

«У 2022 році ми відкрили студію музичного звукозапису. Частину фінансування отримали від фонду «Відродження», а іншу – зібрали на платформі «Спільнокошт». Це якраз припало на початок війни, тому частину грошей ми віддали на ЗСУ. Але оскільки фонд погодився фінансувати, то повністю обладнали цю студію. Але керівник цього проєкту Мирослав Кувалдін зараз на фронті, тому поки все стоїть «на паузі». Проте як тільки він повернеться, місцеві музиканти та вокалісти зможуть записувати свою творчість на місці, а не їхати для цього в Івано-Франківськ чи Ужгород», – розповідає Мирослава.

Нещодавно у Квасах за сприяння канадської організації «Ветеринари без кордонів» запрацював ветеринарний кабінет.

«Ми подались на проєкт десь перед початком повномасштабного вторгнення, і забули. Але через пів року отримали повідомлення, що пройшли. Нам дали кошти, ми закупили все необхідне обладнання. Екоферма «Розенталь» виділила приміщення під кабінет, де облаштували пункт ветеринарної підтримки. Тепер щосереди там приймає ветеринар. І раз на два тижні приїздить ветеринар-волонтер із Києва, який робить більш серйозні операції», – пояснює менеджерка.

Дівчина пояснює, що практично кожен грант фінансується Європейським Союзом. Наприклад, від Королівства Нідерландів минулого року вони отримали грант на закупівлю аналізаторів якості молока.

«Наша ГО подалась на конкурс «неймовірні села України», де спільно з екофермою «Розенталь» запустили в громаді пункт мобільного приймання молока. З минулого року і дотепер в нас їздить машина, яка збирає молоко в населення в селах Ясіня, Кваси, Лазещина, і везе на ферму на сироварню, де його переробляють на молочні вироби», – каже Мирослава.

Олександр додає, що «бідкатись» – це найпростіший шлях, який точно не приносить бажаних результатів. Вони ж, працюють за іншим принципом – «для того, щоб когось про щось попросити, спершу показують, що самі щось роблять».

«Щоб отримати державну підтримку чи підтримку донорів, потрібні історії успіху. Тому розвиток села – це так чи інакше є і наш розвиток. Як приклад, в центрі села стояла радянська зірка. Через декомунізацію її знесли, і вона тривалий час просто лежала та заростала бур’яном. Місцеві підприємці зібрались та поставили на її місці фігуру Богородиці. 

А за певний час облагородили навколишню територію. І так це вартує грошей, проте, коли проходиш повз, то не дивишся на безлад і занепад, а насолоджуєшся. Просто треба ширше мислити, бо зроблена стежка та облаштований боркут обов’язково воздадуться сторицею. Ми мріємо, щоб наше село стало гастрономічною столицею Карпат і Кваси стали справжнім брендом. Але ми при цьому залишились селом в горах, і люди з міста їхали до нас за цією атмосферою», – підсумовує підприємець.

 

Коментар
20/07/2024 П'ятниця
19.07.2024
18.07.2024