(Не) успішна релокація: історія підприємця з Запоріжжя, який долучився до Сил оборони
-
-
>
-
>
-
>
590
З початку повномасштабної війни чимало підприємців та бізнесменів вимушено перевезли свої виробництва в інші області України. Зокрема, й на Львівщину, яка наразі одна з областей-лідерок за кількістю релокованих підприємств.
Зі слів начальника відділу залучення інвестицій Львівської обласної держадміністрації Назарія Міндяка, станом на грудень 2023 року в регіон переїхало 236 підприємств, 160 з яких уже відновили свою професійну діяльність. З цих даних можна зробити висновок, що не всі історії про успіх.
Видання Бізнес.Район з’ясувало, що ж стримувало чи заважало підприємцям стартувати на новому місці. Про це поспілкувались з представниками місцевої влади та з керівником підприємства, яке релокувалося до Львова.
«Про підтримку релокованих підприємств чув, але не заглиблювався в це питання»
Підприємство «Баклер» заснували 2016 року в Запоріжжі. Воно спеціалізується на розробці та виробництві розумних лічильників із дистанційним керуванням навантаження. Прилади допомагають автоматизувати облік споживання та генерації енергії, захистити електрообладнання від перенапруги та перевантаження, віддалено керувати увімкненням освітлення та опалення.
Робота полягає в проєктуванні, програмуванні, збиранні та тестуванні приладів. Під час пандемії Covid-19 підприємству вдалося не просто вижити, але й наростити продажі та розширити партнерську сітку, адже добре освоїли «дистанційку». До повномасштабного вторгнення над проєктом працювало п’ятеро людей. Але війна внесла свої корективи.
«Рішення переїжджати я ухвалив, не розраховуючи ні на кого. Про підтримку релокованих підприємств чув, але не заглиблювався в це питання. Бо, чесно кажучи, часу для роздумів не було. У Львові маю багато знайомих по роботі, тому власне й вирішив перебиратися сюди. Приїхав десь у 20-х числах березня 2022 року», – розповів очільник підприємства Дмитро Ярошенко.
Головною метою підприємця (як і більшості тих, хто переїхав) на той момент було знайти безпечне місце та відновити роботу.
А у Департаменті економічної політики Львівщини пояснили, що значна частина підприємств, які так і не почали роботу, використовували область як «перевалочний пункт».
«Здебільшого це були підприємства, які переїхали з Києва та Київської області й очікували тут, поки не стабілізувалася безпекова ситуація в їхньому регіоні. В основному це невеликі підприємства, бо великі зазвичай не можуть собі дозволити зупинити виробництво», – пояснює Назарій Міндзяк.
Зі слів Дмитра Ярошенка, їхнє виробництво не прив’язане до якогось конкретного місця, адже усі товари продавали через інтернет, а фізичного магазину не мали.
«Після переїзду до мене телефонували представники місцевої влади, і це було дуже неочікувано (можливо, я щось комусь казав і спрацювало «сарафанне радіо»). Намагалися допомогти. Не скажу, що для мене особисто, ця допомога була повністю корисною і вчасною, але було приємно, що турбуються. Тішило також те, що вони знали мою історію і не було потреби кожного разу повторювати, хто я і звідки. Це дуже допомагало морально», – пригадує підприємець.
Раніше Бізнес.Район повідомляв, що з перших днів російського вторгнення держава запустила програму підтримки для компаній, які опинились в зоні бойових дій. Підприємства мали змогу самостійно, скориставшись послугами «Укрзалізниці» або «Укрпошти», вивести виробничі потужності в безпечне місце. Зі свого боку влада регіону, в який вони релокувалися, допомагала знайти приміщення для виробництва, сприяла в розселенні працівників та пошуку нових співробітників, а також надавала підтримку у відновленні логістики, закупівлі сировини та пошуку нових ринків збуту.
Читайте також: Релокація бізнесу із зони бойових дій на Рівненщину: що потрібно знати
Першочерговою задачею для Дмитра був пошук житла та офісу. Адже потрібно було перевезти туди робоче обладнання, яке він самостійно відправив зі Запоріжжя «Новою Поштою». Щоб вберегти обладнання, чоловік надіслав усе на різні склади в Івано-Франківськ та у Львів. А облаштувавшись, усе збирав і звозив в нове приміщення.
«Невизначеність тривала десь тиждень, поки я не знайшов офіс. Але коли всі наші речі опинилися в одному місці, стало легше, бо можна було відновлювати роботу. Один із моїх працівників переїхав у місто Радивилів, що на Рівненщині. І я думав, що нам вдасться працювати як у період Covid-19. Ми облаштували робоче місце у нього у будинку, де він міг збирати прилади. Я відправляв би йому необхідні комплектуючи, а він збирав прилади та відправляв назад.. І час від часу ми зустрічалися б та обмінювалися думками», – розповів Дмитро.
«Було соромно просто сидіти…»
У Львові підприємець планував знайти людину, яка б працювала на місці. А сам записався в місцеву тероборону.
«Було соромно просто сидіти. Проте невдовзі нашу бригаду перекинули в інше місце. Десь місяць коробки стояли в офісі, а потім довелося його здати. З Сашею, який опинився в Радивилові, теж склалося погано. У нього були проблеми з нирками. І йому запропонували пересадку. Але, на жаль, він не пережив операції», – пригадує керівник.
Через сукупність обставини Дмитро Ярошенко не скористався жодною державною програмою для релокованих бізнесів.
«На початку, коли я лише записався в ТРО, в офіс я не встигав приїжджати, там все вже зачинялося на охорону, але встигав вночі вдома тестувати зібрані прилади, пакувати їх та вранці відправити. Тобто підприємство все ж якось працювало. Я навіть сходив на декілька заходів, які влаштовувала Львівська міська рада. Вони хотіли допомогти мені знайти інший офіс, але то було вже не актуально, бо на роботу ставало все менше часу і весь фокус зводився до військової служби», – пояснює підприємець.
Закономірно, що за якийсь час продажі впали, а потім зовсім припинилися. Через нерегулярність роботи більшість партнерів відсіялося. Хоча, перебуваючи на службі, Дмитро все ж намагався підтримувати роботу.
«Я все ж таки найняв людину зі Львова. Приїздив на кілька днів у відпустку, показав за день що і як робити й ризикнув усе інше спробувати пояснити телефоном, як буде з'являтись така можливість. І, на щастя, це спрацювало (дякую Євгену за його наполегливість розібратися багато у чому самостійно). У такому вигляді виробництво працювало ще майже рік. Але коли мою бригаду перекинули допомагати обороні Бахмута, через складні бойові завдання, обстріли та загрози я не мав часу та не міг думками зосередитися вже на виробництві. У Євгена накопичувалася втома, бо доводилось тягнути все самотужки. Тому в липні цього року виробництво зупинилося, хоча ми й надалі забезпечуємо роботу наших серверів для наявних клієнтів», – розповів Дмитро.
Підприємець почав моніторити, які державні програми зараз для нього доступні
Нещодавно Дмитро Ярошенко звільнився зі служби, де пробув майже два роки, за сімейними обставинами. І зараз узяв паузу для роздумів, щоб зрозуміти, куди рухатись далі і як відновити роботу. Але точно впевнений у тому, що трудитиметься саме на заході України у Львові або Івано-Франківську.
«У мене була думка повернутися в Запоріжжя, коли приїздив туди у відпустку. Але я сходив там на виставу, а зі сцени доносилась якась «дичина». Та сама пропаганда про те, що потрібно миритися, оскільки ми «братскіє народи». А найгірше, що зал аплодує і ти починаєш думати, що ти якийсь «неправильний». Я ж в армії був, подумав, може, тепер завжди й у всьому буду бачити «зраду». Навіть попри те, що там мені легше і дешевше працювати, морально я не можу себе пересилити», – пояснив Дмитро.
Читайте також: Економіка їде на захід: досвід переїзду підприємства з-під куль у Харкові до Рівного
Наразі підприємець почав моніторити, які державні програми зараз для нього доступні й сподівається в майбутньому чимось скористатися.
«У 2023 році діє програма конкурентоспроможності, згідно з якою релоковані підприємства, які переїхали через війну в нашу область і зробили перереєстрацію та створили нові робочі місця, можуть отримати 100 тисяч гривень безповоротної фінансової допомоги від Львівської обласної держаної адміністрації. Це допомога була доступна і минулого року. Але чи буде вона доступна наступного року, наразі не знаю. Окрім цього підприємства мають змогу на загальнодоступну для всіх підприємств ваучерну підтримку», – пояснює начальник відділу залучення інвестицій ЛОДА Назарій Міндяк.
Щоб отримати фінансову допомогу від обласної адміністрації підприємцю необхідно звернутися в Департамент економічної політики й проконсультуватись зі спеціалістами.
Також ще у 2022 році ЛОДА створила телеграм-канал «Інвестиційні пропозиції Львівщини». Його мета – швидкий та зручний пошук приміщень для підприємців. Там досі публікують актуальну та корисну інформацію. Також у нагоді може стати телеграм-канал «Гранти Львівська область», де публікують інформацію щодо грантових можливостей для бізнесу, громад та організацій Львівщини з коротким роз’ясненням.
«Якщо ж у релокованих підприємств виникають непорозуміння з бюрократичними структурами, то це наш прямий профіль і ми можемо допомогти все узгодити», – наголошує Назарій Міндзяк.
***
Ця публікація створена в рамках проєкту, що фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини для підтримки української незалежної журналістики.
